Володимир Путін та Віктор Янукович взяли у вихідні участь у церемоніях, присвячених річниці пам'яті святого князя Володимира, який звернув в 988 році Русь до християнства, пише "Независимая газета".
"1025-річчя подій стало для політиків приводом як для агітації України про вступ до Митного союзу з Росією, так і для демонстрації незалежности від східної сусідки на базі історії", - підкреслює видання.
Апеляція до релігії, як показали урочистості на Україні, виступає скоріше як привід для демонстрації політичних доктрин.
На відкритті ювілейних урочистостей Янукович заявив, що "не допустить використання Церков деякими політичними силами у своїх вузьких інтересах", додавши: "Це стосується і закордонних центрів".
"Про які закордонних центрах може йти мова?" - Задається питанням "Независимая". І відповідає: "Цілком ймовірно, про Москву, чию" руку "в Незалежної багато хто бачить в Українській православній церкві Московського Патріархату".
А Володимир Путін на зустрічі з ієрархами кинув фразу про те, що "духовна єдність (Росії та України) є настільки міцним, що не схильне ніяким діям влади".
Заочної полемікою лідерів двох країн, на думку видання, виглядали і самі формулювання, пов'язані з суттю свята, який вже запропоновано зробити державною.
"Ми всі духовні спадкоємці того, що тут сталося 1025 років тому, - сказав Путін на зустрічі з ієрархами. - І в цьому сенсі ми, безумовно, один народ".
Тоді як Янукович заявив, що прийняття християнства в 988 році "вивело Українську Русь на новий рівень і дало потужний поштовх для розвитку української культури".
Розлучившись в Києві, Володимир Путін і Віктор Янукович зустрілися в Севастополі. Їм належало взяти участь у спільному військово-морському параді, продовжує "Комерсант".
"Віктор Янукович у своїй урочистій промові привітав усіх з Днем флоту України. Так однією фразою він відняв у російських моряків їх професійне свято", - підкреслює спеціальний кореспондент газети Андрій Колесніков.
Володимир Путін привітав усіх з Днем ВМФ Росії та Днем флоту України. Якби він обмежився привітанням тільки російським морякам, це було б реальний початок вже якийсь принаймні холодної війни, вважає Колесніков.
Зустріч Путіна і Януковича в адміністрації президента України, за оцінкою спеціального кореспондента, була дивно прохолодною. Увійшовши в переговорний кабінет, вони навіть руки один одному не потиснули на публіці.
За словами Колеснікова, "повістку переговорів обговорили дуже коротко. Буквально за чверть години".
За даними прес-служби Кремля, минулого року президенти зустрічалися шість разів, цього року це їх третя зустріч.
Однак поки Україна підписала тільки меморандум про отримання статусу спостерігача в Митному союзі, і Янукович продовжує сподіватися на підписання угоди про асоціацію з Європейським союзом.
Думська фракція КПРФ вирішила відстояти в Конституційному суді виборчі права громадян, судимих за тяжкі, особливо тяжкі або економічні злочини, пишуть "Известия".
На думку депутатів, під відповідні статті можна "підвести" за різними нормами майже кожного опозиційного чинної влади кандидата на виборах, що робить можливості кандидатів нерівними.
Однак у штабі "Єдиної Росії" справжню причину позову КПРФ бачать зовсім в іншому, підкреслює видання.
Там вважають, що комуністи заздалегідь піклуються про безпеку своїх "нечистих" кандидатів, зробивши свої висновки за торішніми регіональних виборів в Саратовській, Ярославській областях, в Петропавловську-Камчатському та інших регіонах.
"Там з передвиборної гонки був знятий ряд кандидатів від КПРФ, СР і ЛДПР, причиною стали приховані ними судимості. Кандидати, зняті з виборів, мали судимості за екстремізм, дачу хабара посадовій особі і вимагання".
"Такі норми існували ще до революції, і ніхто не бачив логічним їх оскаржувати. Тоді вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів каралося" довічним поразкою в правах ", - розповів юрист-правозахисник Юрій Падалко.
Провідний експерт Інституту регіональної політики Ростислав Туровський вважає, що лобіювання комуністами відмови відразу від двох пунктів - просто стратегічний крок у спробі почати ефективний для них діалог з Кремлем і "Єдиною Росією".
"За принципом" Проси більше, отримаєш менше "фракція може з легкістю відмовитися від пункту, що забороняє балотуватися вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, так як її метою є видалення норми на заборону висуванців-екстремістів", - не виключає експерт у коментарі "Известиям" .
І можливо, що їм вдасться якщо не виключити цей пункт, то, принаймні, конкретизувати список тих екстремістських проступків, звинувачення в яких вони побоюються, вважає Туровський.
"КПРФ таким чином хоче забезпечити своїм кандидатам у регіонах спокій, так як їх публічні активні діячі славляться радикальністю своїх висловлювань", - міркує політолог.
"І цілком зрозуміло, чому вони подають позов тільки від своєї фракції, не привертаючи інших. Це їх приватний торг з Кремлем і ЕР".
Обвинувачені за статтями про тероризм зможуть претендувати на особливий порядок розгляду кримінальних справ у суді, але тільки у разі визнання своєї провини і укладення угоди з правосуддям.
Такі поправки до Кримінально-процесуального кодексу вніс уряд у Думу. В "Єдиної Росії" вважають, що поправка "допоможе викрити організаторів і замовників" терористичних актів, і готові підтримати проект.
Поправки також розширюють перелік статей Кримінального кодексу, до яких може застосовуватися особливий порядок розгляду справ у судах.
Тепер на нього зможуть претендувати обвинувачені в особливо тяжких злочинах, по яких покарання не перевищує 15 років позбавлення волі.
Проте адвокати і правозахисники, опитані виданням, впевнені, що поправки погіршать якість слідства і зміцнять паличну систему.
Зокрема, згідно з дослідженням Інституту проблем правозастосування, яке проводилося в березні 2012 року, "очікуваного пом'якшення покарання для тих, хто уклав угоду зі слідством, в порівнянні з тими, чиї справи були розглянуті в загальному порядку, не спостерігається".
Голова правозахисної асоціації "Агора" Павло Чиков також упевнений, що розгляд справ в особливому порядку приведе "до зміцнення паличної системи".
"Правоохоронці відчули смак до легкого розкриттю справ. Трудовитрати і времязатрати на нібито розкриття справ з особливим порядком менше", - каже він "Комерсанту".
Експерти, опитані "Незавіімой газетою", відзначають, що на практиці це може призвести до непрацездатності цієї форми судочинства.
І нагадують, що зараз у правоохоронців в більшій пошані, в тому числі з "політичних" справах, інший тип угоди з правосуддям - досудову угоду, тобто здача подільників і керівників.
У керівництві "Справедливої Росії" вважають, що рейтинг кандидата на пост мера Москви Миколи Левичева занижений умисно.
Згідно з останніми опитуваннями, рейтинг "Справедливої Росії" стабільний і не перевищує 4%. Такий рівень підтримки виявило дослідження Фонду "Громадська думка". 3,3% - результати ВЦВГД, 3% "есерів" дав "Левада-Центр".
Ці дані викликали обурення в рядах "есерів", які порахували їх заниженими.
Член бюро президії центральної ради "Справедливої Росії" депутат Держдуми Олег Міхєєв направив запити гендиректору ВЦВГД Валерію Федорову, директору "Левада-Центру" Льву Гудкову і президенту ФГД Олександру Ослон.
Олександр Ослон у коментарі виданню назвав втручання політиків у діяльність соціологічних служб неправомірним і зазначив, що не має наміру виконувати вимоги Міхєєва.
Заступник директора "Левада-Центру" Олексій Гражданкін висловив здивування претензіями депутата і припустив у коментарі "Известиям", що той просто не знає методики соцопитувань.
Перший віце-президент Центру політтехнологій Олексій Макаркін вважає, що претензії Міхєєва необгрунтовані і демонструють невпевненість партійного керівництва перед виборами.
"Зараз партія перебуває у скрутному становищі, останні події партійного життя - повернення до підтримки Путіна, вигнання Гудкова - відштовхнули від них протестний електорат, і претензії" есерів "до соціологів показують їх невпевненість", - уклав політолог.