Чому Кабмін "пригальмував" рух до ЄС

Пауза в євроінтеграції : що було за лаштунками

Розпорядження Кабміну про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС перевернуло всю політичну порядок денний. Само воно відоме . Але на підставі чого воно було прийнято ? Звідки взялася цифра в 160 млрд євро , необхідних для процесу євроінтеграції , яку назвав спочатку прем'єр , а потім і президент ? У розпорядженні виявилася аналітична записка під назвою «Інтеграційні ризики України », підготовлена ​​для Кабміну провідними економічними інститутами Національної академії наук України , - саме вона і стала причиною четвергового розпорядження уряду. Документ складається з п'яти розділів , які включають в себе аналіз обох векторів інтеграції .

Згідно з розрахунками НАНУ , чистий торговельний баланс для України (без урахування інших факторів) в 2014 році , у разі вступу в зону вільної торгівлі з ЄС , покращиться :

експорт збільшиться на $ 1,5 млрд ( $ 1 млрд - товари , $ 0,5 млрд - послуги ) , імпорт - на $ 1 млрд. Тому в цілому ефект від ЗВТ в 2014 році буде позитивним - плюс 1 % ВВП.

Експерти вказали і ризики для окремих галузей.

Харчопром : скасування експортного збору на насіння соняшнику призведе до скорочення виробництва соняшникової олії.

Сільське господарство : невідповідність значної частини вітчизняної продукції стандартам ЄС призведе до того , що імпорт з ЄС збільшиться , а експорт в ЄС залишиться на колишньому рівні.

Транспорт: втрати в перевезеннях , так як 80 % транзиту формується в рамках МС , який буде шукати альтернативні маршрути.

Автопром : ввізне мито на автомобілі , максимальний розмір якої становить 10 % , може застосовуватися не більше 15 років. Після цього мито має бути або знижена , або скасована , що призведе до скорочення виробництва і зниження кількості робочих місць.

Легка промисловість: поступова відміна експортного мита на шкіряну сировину і худобу позбавить підприємства сировинної бази.

«Думаю , оцінка зростання експорту в країни ЄС в $ 1,5 млрд занижена , - вважає глава аналітичного департаменту Eavex Capital Дмитро Чуріна . - Ми в 2014 - му очікуємо зростання економіки ЄС , а значить наш експорт туди виросте навіть без створення ЗВТ. Оскільки експорт в ЄС зараз слід оцінювати в $ 11-12 млрд , то з ЗВТ він буде вище.

Є завищеними оцінки ризику втрат при вантажоперевезеннях . Як би не хотіли країни МС обійти українські маршрути , для транспортування головне - відстань і час . І оскільки через Україну йдуть найкоротші маршрути , то транзит істотно не постраждає ».

Положення другого і третього енергопакетів передбачають заходи з енергозбереження , які ми будемо зобов'язані застосовувати. Згідно з розрахунками НАНУ , позитивний ефект ці заходи дадуть не раніше , ніж через вісім років , та й вкластися доведеться пристойно : при цьому саме перші сім років зажадають найбільших вкладень . Так , необхідні вкладення в 2014-20 роках оцінюються в 14,6 млрд євро щорічно , а економити щорічно ми будемо 5 млрд євро. А в наступному десятилітті ми зможемо щорічно економити 8,5 млрд євро при вкладенні 8,2 млрд євро на рік. І, відповідно , вийдемо в плюс на 300 млн євро.

« Це розрахунок за формулою« 2,5 до 1 » : щоб отримати 1 млрд економії , спочатку потрібно вкласти 2,5 млрд. З такою оцінкою я повністю згоден , - вважає незалежний експерт з енергетики Валентин Землянський. - Україна не готова зараз до входження в європейський енергетичний ринок , унаслідок високої енерговитратності нашої економіки і нашого житлового фонду . І в найближчій перспективі ситуацію змінити неможливо ».

Саме з цього розділу була взята цифра , озвучена лідерами країни. 160 ( а якщо точніше , 156,3 ) млрд євро - це , за оцінкою НАНУ , вартість переходу на стандарти Євросоюзу у всіх галузях , в яких ми їм не відповідаємо . З цієї суми третину складають екологічні стандарти (установка сучасного очисного обладнання на заводах і фабриках ) , 2 / 3 - технічні регламенти та інші норми ЄС. Цю цифру експерти вивели , проаналізувавши , скільки витратили на аналогічні цілі Польща , Чехія , Словаччина та Угорщина .

Наприклад, витрати Польщі оцінювалися в 83 млрд євро , з яких 67300000000 пішли на модернізацію транспортної інфраструктури та захист навколишнього середовища.

Угорщини на адаптацію до норм ЄС знадобився 51 млрд євро. Перехід на євростандарти Чехії обійшовся в 8 млрд євро , з них левова частка пішла на захист навколишнього середовища і сільське господарство. Словаччина витратила 6,4 млрд євро , найбільші інвестиції потрібні для підтримки бізнесу і зупинки реактора АЕС. В цілому ці чотири країни із загальним населенням 65 млн чоловік витратили 149 млрд євро.

Експерти розрахували , що левова частка витрат у нас доведеться на 2013-17 роки - по 15-20 млрд євро щорічно. « Пошук ресурсів для цих цілей стає найактуальнішою проблемою» , - резюмується в документі.

На думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина , переносити українську ситуацію на досвід країн десятирічної давності некоректно .

«У мене великі сумніви з приводу цих 160 млрд євро. Чому саме в 2013-17 роки буде потрібно таку кількість грошей? Звідки взяли такі тимчасові рамки?

Зараз ми торгуємо з ЄС без переходу на нові стандарти . Але якщо ми відмовимося впроваджувати європейські технічні стандарти , Україна буде відставати , стане аутсайдером і не побачить європейських інвестицій , які напевно зайдуть після створення ЗВТ » , - сказав експерт.

Втрати від загороджувальних заходів , прийнятих РФ , по мінімальному сценарієм оцінюються в $ 4,6 млрд експорту до Росії , по очікуваному (виходячи з нинішніх тенденцій) - в $ 8 млрд. І це , згідно з висновками НАНУ , ліквідує весь позитивний ефект від ЗВТ з ЄС , так як падіння ВВП складе до 1 %. При цьому Україна не зможе відповісти Росії такими ж загороджувальними заходами , так як умови , на яких ми увійшли до СОТ , гірше російських . Наприклад , імпортне мито на харчові продукти у Росії - 20,7 % , у нас - 9,7 %. Найбільші втрати від російської блокади в 2014 -му очікуються : у машинобудування ($ 750 млн ) , харчової промисловості ( $ 500 млн) , металургії ($ 350 млн ) і хімпрому ($ 400 млн).

« $ 8 млрд втрат - це дуже завищена цифра , - вважає Дмитро Чуріна . - Варіант , про який йдеться в записці , - це жорстка блокада . Ми думаємо , що Росія на таку блокаду не піде , так як вона вдарить і по її економіці ».

Виграш у торговельному обороті від приєднання до Єдиного економічного простору в 2014 -му оцінюється в $ 1 млрд в порівнянні з ситуацією , яку Україна мала до торговельної війни з Росією. Причому ця оцінка проводиться , виходячи з нинішньої ціни російського газу , а не тих , які прийняті в Митному союзі.

Але , на думку експертів НАНУ , основна перевага входження в ЄЕП полягає в розвитку кооперації та реалізації спільних проектів , які вже в 2014 -му можуть дати до $ 1,1 млрд або надбавку в 0,5 % ВВП , а всього за перші п'ять років очікується зростання продукції завдяки цьому фактору на $ 13 млрд.

Економіст Василь Юрчишин з цифрами не згоден. «Протягом 20 років з країнами Митного союзу ми торгували в умовах зони вільної торгівлі. У нас були спільні проекти і так звана кооперація . Але це все не працювало. Це штучне затягування України в давно забуті радянські структури і замикання бідних країн на технологіях вчорашнього дня. Чому « Антонов» спільно з росіянами так і не зміг спрацюватися ? Дуже багато суперечок було з приводу інтелектуальної власності » , - вважає Юрчишин.