Хто замовляє DDoS-атаки?

Перебої в роботі нашого сайту мимоволі відвернули увагу публіки від куди більш кричущого факту. А саме: одне з найбільш шанованих економічних Інтернет-ЗМІ країни не просто припинило роботу, але і звинуватило в цьому саму священну корову (якщо хочете - бика) українського бізнесу, більш відомого як Рінат.

Вчора відразу кілька сайтів опозиційних політичних сил піддалися DDoS-атаці. Деякі навіть встигли заявити, що вирахували замовника.

«Тенденція, однак», - подумав главред «Обкому» Олексій Миронов і зв'язався з власником сайту «Укррудпром» Олегом Богатовим:
А.М.: У ці дні у нас постійно цікавляться, що, мовляв, сталося з «Обкомом»? Хотілося б переадресувати це питання тобі. Отже, Олег Іванович, що за фігня? Чому «Укррудпром» не був доступний цілий тиждень, і які в тебе були підстави відкрито звинувачувати в цьому шановного Ріната або підпорядковану йому братву?

О.Б.: Вагомі, Олексій Євгенович, вагомі підстави. Діло було так. 7 вересня нам надійшло чергове пропозицію зняти кілька матеріалів, присвячених діяльності холдингу «Метінвест». Після чергового нашої відмови в 13.00 почалася DDoS-атака. Інтенсивність її вражала: в перші кілька днів навантаження на наші сервера становила порядку 100 Мбіт / с. Часом потужність атаки взагалі зашкалювала - до 862,85 Мбіт / с вхідного трафіку - рівень, близький до середньої інтенсивності DDoS-атаки на сервери Wikileaks в грудні 2010-го. Не дивно, що в Києві навіть «ліг» канал «Датагруп» на Європу. Тільки до вечора 13 вересня нам вдалося налагодити стабільну роботу наших серверів, але ще кілька годин атакуючі не могли вгамуватися. Потім попустило.

А. М.: Пропозиція про зняття, треба розуміти, надійшло від посередника. А були спроби з твого боку - після початку атаки - вийти на гіпотетичного замовника?

О.Б.: Природно, я зв'язався з піарниками СКМ. У підсумку мені від душі нахамили в стилі «Може, це Беня (чи то пак Ігор Коломойський) вирішив нас посварити, а потім сайт поклав?» - І так далі. Упевнений, що якби ці люди не мали відношення до DDoS-атаці, у них би не було стимулу для такого зухвалої поведінки. «Рінатовци» явно насолоджувалися зробленим ефектом.
А.М. Я добре запам'ятав один з цих «крамольних» матеріалів - Зарплата на американських шахтах Ріната Ахметова в 12 разів вище, ніж на українських. Як раз в той час, коли твій сайт відбивався, мені довелося побувати в наших з тобою рідних краях і поспілкуватися з представниками металургійних династій, з «корінними», так би мовити, «Іллічівця». Маріупольці однозначно шепочуться між собою, мовляв, все стало гірше на комбінаті. І я із задоволенням їм цитував цю замітку з «Укррудпрому» - особливо фрагмент про те, що працівники такого легендарного підприємства, як ММК ім. Ілліча, знаходяться на 3-му з кінця місці за рівнем зарплати по всьому «Метінвесту». Але ось що сумно: думаю, що навіть якщо б вашу інформацію передрукували місцеві ахметовської газети, наприклад «Іллічівець» або «Приазовский рабочий», то реакції була б така ж, як і на мої перекази, а саме: «Отож бо» - і глибокий подих ... Люди б все одно пішли душитися за таким лайном, як безкоштовні парасольки з символікою ПР (ну, ти цей кліп, бачив, звичайно).

О.Б. Тут є нюанси. Можна, наприклад, згадати вибори в Раду 2007 року. Тоді на 3-му місці у виборчому списку Соцпартії значився «народний директор» Володимир Семенович Бойко. Здавалося б, улюбленець усього комбінату і Маріуполя, благодійник численних колгоспів, гордовито перейменованих в «агроцеху»; та про екологію дбав (ну не було тоді в Маріуполі такого «смогу», щоб міська влада виступали з рекомендаціями без респіраторів і «захисного одягу» на вулицю не показуватися!); та мало не всю «соціалку» міста на собі тягнув. А якщо згадати, які зухвалі епітети на адресу «донецьких», своїх нинішніх господарів, Володимир Семенович дозволяв собі відпускати - і на рубежі століть і пізніше, - публічно дивуючись їхній ненажерливість і ненаситності! Ну і що в результаті? У Маріуполі та в околицях впевнене перемогли «регіонали», а СПУ фактично канула в небуття. Тоді по місту ходили небезпідставні чутки, що Володимир Семенович моторошно образився на земляків і навіть пообіцяв радикально «забити» на всю свою «благодійність» - і, за великим рахунком, мав на це повне право. Ну от скажи, Олексій Євгенович, що потрібно «донести» до народу, щоб він все ж перестав голосувати за Януковича та «регіоналів», якщо навіть такий авторитет, як пан Бойко, так «обламався»?

А.М.: Чесно? Не знаю. І, мабуть, до гробової дошки не дізнаюся, таємниця ця велика є, типу горезвісної «загадкової російської душі». Але Донбас - це навіть не «російський світ», а якийсь фантастичний заповідник «радянського світу», що живе за законами, за якими ніколи і ніхто по-людськи жити не міг, та й не живе вже ніде. Це зовсім не означає, що на нашій з тобою «малій батьківщині» мешкають якісь кінчені люмпени і бандити, аж ніяк: в Радянському Союзі теж не все в райкомах комсомолу засідали і не весь робітничий клас через заводську прохідну тягнув додому все, що охорона відібрати не змогла. Тим більше не тільки в Донбасі голосують за «чудо Межигірська», крім того, не меншим успіхом користуюься і його «іпостасі»: харків'яни вибирають собі мером гепу, кияни - Льоню-Космоса ...

О.Б.: Ну, тут уже нічим не допоможеш. Гірше інше: модель «ахметовського менеджменту» поширюється не тільки на простих «роботяг» - нею поступово заражається і так званий «офісний планктон», ці молоді «білі комірці», які начебто і виросли не в СРСР і навіть бізнес-освіту отримали в країнах «розвиненої цивілізації». Але занурившись в атмосферу ахметовської «імперії», вони моментально переймаються панують там «флюїдами», а останнім часом - особливо. Колишні відмінники («ботаніки») не можуть встояти перед розкладаючим впливом «крутизни» і бажанням підкреслити хоч якусь свою причетність до нинішніх «перших осіб». А як ти її підкреслиш, якщо пристойні автомобілі і столичні квартири, гарні ресторани і зарубіжні курорти доступні не тільки їм? Як виділитися з такою «сірої маси»? Та тільки підкресленням корпоративного стилю, тобто - невмотивоване хамство по відношенню до людей не з свого кола, приголомшлива безпринципність, впевненість у безкарності. Хлопцям хочеться бути «першими на районі» - відповідати стандартам, заданим «першими в країні».

Підтвердження тому і DDOS-атака на «Укррудпром», і хамство піарників СКМ.

. М.: У політиці те ж саме. Кричуща нахабство Азарова-старшого, Лук'янова-молодшого або Чечетова - це вже як даність, тим більше що всіх їх помотати по Донбасу. А ось, наприклад, жив у Києві скромний хлопчик, старанно вчився у фізико-математичній школі, став рано носити окуляри ... Але раптом «хлопчини примітили», взяли в нардепи, зробили спікером партії-фракції і запустили на ТБ. Ось тут він і захотів показати «однокласникам», що вибився в «перші ботани на районі»! То після дискусії (принципової, але в рамках пристойності) покине студію, демонстративно не попрощавшись ні з опонентами, ні з провідними (чого з останніми за всю їх багаторічну практику не траплялося), то з м'ясоїдною усмішкою нахамили в прямому ефірі ... Про футбол я взагалі мовчу - а то дискваліфікують довічно з трибун «Донбас Арени» на прохання трудового колективу ФК «Шахтар».

Але давай все ж повернемося до більш солідним персонам, до того ж Володимиру Семеновичу Бойко. Одна з «підлягають ліквідації» публікацій на твоєму сайті називалася Володимир Бойко поки не отримає 600 млн. доларів. Тут-то їх що обурило? Турбота про незаплямованою репутації колишнього ватажка «народного комбінату», який зараз опустився до ролі зістарити пажа при Ріната?
О.Б.: Думаю, їх засмучує, що завдяки цій новині стає ясно, що не такі вже вони «чіткі пацани». Залишили пенсіонера без 600000000 срібняків, обіцяних за здачу комбінату. І навіть не зрозуміло, чи збираються з ним в принципі розплатитися.

Очевидно, що контролюючи 93% акцій і володіючи підтримкою 40-тисячного колективу, Володимир Семенович міг обороняти комбінат роками. Але замість цього він скористався підвернувся приводом у вигляді якоїсь невиразної рейдерської атаки і здав: і колектив, і 14 тисяч акціонерів, які довірили акції спеціально створеної компанії «Ілліч-Сталь». Мабуть, «захотілося пожити для себе, для дітей». А може, дійсно образився на невдячна населення ...

Так чи інакше, але платежем Володимиру Семеновичу, а заодно і інвестиційною програмою «Метінвесту» (її скоротили на 40%), його гоп-менеджери пожертвували, щоб захистити найсвятіше, що є в металургійному холдингу Ріната Ахметова - річні дивіденди акціонерам у розмірі 800 мільйонів доларів. Враховуючи, що їх розмір не підданий коливанням (наприклад, через докорінної зміни кон'юнктури на світовому ринку металу та залізорудної сировини) це більше схоже не на дивіденди, а на ясак.

А.М.: З цими публікаціями ніби все ясно - «ллють бруд на млин реформ». Але ось що такого «військового» у новині про прийдешнє скорочення 1,5 тисячі «метінвестовцев»? Вони і раніше особливо не церемонилися з працівниками. Або що їх налякало в статті про придбання коксохімічних активів? Про розростається «вшир і вглиб» монополізмі Ахметова тільки в Антимонопольному комітеті, напевно, не знають, та й там це таємниця, напевно, лише для одного Васі Цушко. Тобто, я б на місці твоїх недоброзичливців краще б напав на сайт через більш ранньої публікації про реальну вартість «Київенерго», наприклад, не кажучи вже про тих матеріалах, які з'явилися вже після DDoS-атаки, чого варта хоча б відкритий лист Олегу Попову чи текст про «глибокий відсмоктування» ... А ще краще - якщо б «Метінвест» виклав у відкритому доступі свій бізнес-план-2012, уточнений за підсумками перших 5 місяців поточного року, який на твоєму сайті настільки успішно і скрупульозно аналізується, - виклав би з коментарями своїх фахівців (якщо, звичайно , ці фахівці з планом ознайомлені). На мій погляд - це один з найцікавіших документів епохи, не стенограма лондонського суду між Березовським і Абрамовичем, звичайно, але все ж чтиво захоплююче і корисне ...

О.Б.: Як стверджує мій професор в INSEAD Кевін Кайзер, всі монополії в світі побудовано шляхом насильства і брехні. Атака «Метінвесту» на «Укррудпром» того блискуче підтвердження. Тут і бажання закрити рот конкретному Інтернет-ресурсу, і одночасно намір приховати правду. І не дивно, що в цій країні плодяться монополії, скорочуються тисячі людей і крадуться мільярди доларів. Адже все це підтримується добре оплачуваної інформаційною блокадою.

А.М.: Це так, за торжеством насильства і брехні ми з тобою мали щастя зблизька спостерігати в Донбасі 90-х. Монополія (інформаційна та економічна) - найкоротший шлях до встановлення тоталітаризму, який за визначенням зобов'язаний проникнути в усі сфери і щілини суспільного буття. Що ми, власне спостерігаємо і тепер практично щодня.

О.Б.: Але як кажуть розумні люди, будь-яка монополія рано чи пізно руйнується зсередини. Найголовнішою деструктивною силою стає її персонал.

І, сподіваюся, ми своїми публікаціями все ж дали можливість людям, що працюють в тому ж «Метінвесті», побачити, в якому «гадючника» вони знаходяться, змусили їх замислитися, заради чого, власне, скорочуються «роботяги», вбиваються потужності, урізуються інвестиції , труяться цілі міста. Думаю, що навіть співробітникам СКМ часом стає страшно від того, що творить їхня компанія ... За межами ж цього бізнес-освіти багатьом моторошно вже давно.

А що ми все про моєму сайті? У вас-то на «Обком» що скоїлося?

А.М.: Спасибі тобі, звичайно, за такий цікавий питання, але, мабуть, це тема вже іншої розмови.