Ключове про статус кандидата України: які подальші кроки вступу в ЄС
Країни-члени ЄС, які були налаштовані скептично щодо надання Україні статусу кандидата - заявили про свою підтримку. Наша країна вже почала працювати над реалізацією рекомендацій від Єврокомісії.
Про це в коментарі РБК-Україна розповіла віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
1) Чи справді шанси отримати кандидатство в цей четвер десь на рівні 99,9% - чи ще можливі якісь сюрпризи?
На сьогодні в Європейському Союзі вже сформований консенсус щодо надання Україні статусу кандидата. Ми маємо позитивний висновок Єврокомісії з рекомендацією надати нам цей статус. Але фінальне рішення ухвалюватимуть лідери країн ЄС, ми зробили все, аби це рішення не загубилося у дискусіях і лідери відчували персональну відповідальність за його ухвалення. Після публікації висновку Єврокомісії, ряд держав, які були налаштовані скептично (Нідерланди, Данія, Швеція), заявили про підтримку надання статусу кандидата. Зі свого боку Верховна Рада у понеділок надіслала дуже позитивний сигнал, ухваливши декілька важливих законів, що роками очікували на політичну підтримку, зокрема щодо ратифікації Стамбульської конвенції та Антикорупційної стратегії.
2) Як вдалося переконати країни-скептики (зокрема, ту ж Німеччину) таки погодитись дати нам статус?
Скоординованими системними зусиллями. Зокрема, були визначені спецпредставники Президента, які працювали у визначених країнах. Вдячна колегам - Олексію Чернишову, Ігорю Жовкві та Еміне Джапаровій - за спільну потужну роботу з адвокації у країнах ЄС. Мали потужний парламентський вимір та активну адвокацію громадянського суспільства, експертної спільноти. Ми працювали над тим, аби зняти усі занепокоєння скептично налаштованих країн та закласти таку енергію у цей процес, яка б не дозволяла сказати "ні" Україні.
За цей час ми побачили, як Італія за лідерства Маріо Драгі, Ірландія стали адвокатами євроінтеграційного руху України, поряд з країнами Східної Європи. Особливо хочу відзначити роль лідерів Словаччини та Польщі, які, у свою чергу, фактично з нами робили турне країнами ЄС та переконували інших лідерів в історичній необхідності цього рішення.
Важливою була й наша комунікація з країнами Західних Балкан, оскільки деякі країни ЄС посилалися на їхню позицію як стримуючий фактор у наданні Україні статусу кандидата. Спільна заява Албанії, Чорногорії та Північної Македонії щодо підтримки надання нашій державі статусу кандидата напередодні візиту представників Франції, Німеччини, Італії та Румунії мала важливе значення для зняття застережень.
Водночас рішення Німеччини щодо надання статусу кандидата Україні ухвалювалось фактично в "режимі реального часу" під час візиту канцлера Олафа Шольца до Києва. І ми, насправді, не розраховували почути таку одностайну і чітку підтримку чотирьох лідерів країн ЄС під час їхнього візиту. Але що важливо, опитування чітко показували, що громадяни ЄС підтримують інтеграцію України. Так працюють демократії, коли лідери формують свої рішення, що відображають суспільно-політичний консенсус в своїх країнах.
3) Чи можливий перехід до нового етапу - переговорів про членство, поки триватиме наша війна з Росією?
У разі позитивного голосування Європейської Ради Україна отримає вже юридичний механізм за яким ми будемо рухатись. Переговори про вступ вимагатимуть від нас повного впровадження європейського законодавства. Цей процес має бути поміркованим з урахуванням безпекової, економічної ситуації, потреб держави в умовах війни. Першочерговим завдання для України є відновлення, відбудова; маємо стати конкурентним та сильним членом ЄС. Це потребуватиме часу. Але в будь-якому разі ми не дамо затягувати чи заговорити подальший інтеграційний рух України.
4) Чи є ризик втрати кандидатського статусу - бо ж Єврокомісія у своєму висновку прямо вказала на таку опцію, якщо ми не будемо робити реформи?
У першу чергу, той план реформ, який представлений Єврокомісією у висновку, відповідає інтересам України. Антикорупційний блок, забезпечення верховенства права будуть важливим індикаторами для світу щодо можливостей залучення фінансування у відбудову країни. Цей процес потребуватиме як значних ресурсів, так і прозорості та довіри міжнародних донорів.
Але і в європейських інституціях також розуміють, що сьогодні Україна впроваджує реформи фактично під ракетними обстрілами, що, на жаль, не може не впливати на процес.
Робота над планом щодо реалізації рекомендацій вже запущена, найближчим часом маємо вийти на конкретне бачення подальших кроків.
Детальніше про те, як Україна виборола статус кандидата в ЕС і що буде далі - читайте в матеріалі РБК-Україна за посиланням.