На Донбасі є щільна міська забудова. Туди зараз переміщається епіцентр бойових дій. Це Слов'янськ, Краматорськ, Бахмут, Дружківка, Костянтинівка - це одне велике місто.
Про це в коментарі РБК-Україна розповів військовий аналітик, полковник Сергій Грабський.
Зараз основне питання полягає в тому, чи буде ухвалено рішення втримувати Сіверськ, оскільки це передова точка нашої оборони, або ж наші сили зосередяться на лінії Слов'янськ - Бахмут і відійдуть туди. Через Сіверськ проходить залізницю. Російська логістика здебільшого спирається на залізничні комунікації. Тому якщо Сіверськ відійде до окупантів, вони отримають дуже потужну магістраль, яка дозволить їм ефективно поповнювати запаси, і наша ситуація між Слов'янськом і Бахмутом ускладниться на порядок.
А далі Росія буде діяти, так само як у Луганській області. Вона не має змоги наступати широким фронтом і буде прогризатися через Слов'янськ і також будуть намагатися пробитися до Бахмуту, що вони, власне, зараз і роблять.
До цього росіяни штурмували по одному напрямку. Раніше в них намітився успіх на попаснянському напрямку і вони його використали максимально, прорвавши нашу оборону і намагаючись оточити наші війська в районі Гірського та Золотого. Проте наші захисники відійшли. Така ситуація продовжуються. Зараз вони будуть щупати нашу оборону - де відчують якусь прогалину, туди і будуть намагатися кинути якомога більше зусиль. Це дуже невигідний метод ведення бойових дій, який надзвичайний затратний, але інакше вони воювати на сьогодні не вміють.
Наступ на Сіверськ вони поки що не активізували. Наші відбили фронтальний наступ під Білогорівкою. Вони намагаються взяти дві ключові локації - це Слов'янськ і Бахмут. Там наче гойдалки: одного дня щось починається під Слов'янськом, наступного - під Бахмутом. Але це зокрема свідчить про те, що їхні ресурси вже є досить обмеженими і вони не можуть організувати потужний наступ одночасно з двох напрямків.
Ризик захоплення Донецької області є, тому що противнику поставлене таке завдання. І вони можуть лізти настільки, наскільки їм вистачить сил. Є історичний приклад: у жовтні 1941 року під Москвою Сталін вимагав проведення постійних контрударів, контратак і знищення противника. Радянські генерали кидали в бій усе, що мали, а потім доповідали Сталіну: "подальші наступальні дії неможливі, тому що війська закінчилися". Тобто вони просто винищували війська.
Так само й тут: не можу виключити вірогідність того, що росіяни просто будуть кидати та кидати в бій усе, що мають, для того, щоби потім сказати: "все, в нас війська закінчились, ми зупиняємось".
Сергій Грабський, для РБК-Україна