ru
ua
 
РБК-Україна | Спецпроект
"Велика приватизація = Великі інвестиції". Як держава знайшла нового власника заводу "Більшовик"
Вже скоро на київський район Шулявки знову чекають зміни. 27 жовтня 2021 успішно відбувся аукціон з приватизації АТ "Перший київський машинобудівний завод" (колишній завод "Більшовик"), що знаходиться на цьому місці з 1882 року.

Багато років величезна ділянка заводу площею 33 га перетворювалась на руїни. Для підвищення ефективності роботи цього підприємства держава вирішила вдатися до радикального кроку — приватизації.

Замість занедбаних цехів та зростаючих збитків, держава отримає 2 млрд гривень, а "Більшовик" — нове життя та додаткові інвестиції.
Велика приватизація розпочалася
"Більшовик" — перший об'єкт великої приватизації за 15 років. До неї відносяться підприємства, балансова вартість яких перевищує 250 млн грн. Це нестратегічні та непрофільні для держави активи, які потребують залучення нових ефективних власників.

До аукціону "Більшовику" велика приватизація востаннє відбувалася в 2005 році. Тоді металургійний комбінат "Криворіжсталь" придбала найбільша сталеливарна компанія світу Mittal Steel.

Кожен об'єкт великої приватизації є унікальним, тому підготовка до продажу по кожному здійснюється окремо і максимально ефективно – для реалізації за найвищою ціною та за найкращими умовами.

Для приватизації таких підприємств держава залучає інвестиційних радників, що збирають всю необхідну інформацію, готують об'єкт на приватизацію та шукають потенційних інвесторів.
Переваги приватизації
Приватизація — це не лише гроші в бюджет, а й розбудова країни приватними коштами: на кожну гривню, витрачену на приватизацію, припадає додаткових 4-6 гривні інвестицій в модернізацію придбаних об'єктів.

Мова йде про викорінення корупції, наповнення державного бюджету, залучення інвестицій та розвиток бізнесу завдяки прозорим аукціонам приватизації. Таким чином непродуктивні активи завдяки приватизації перетворюються на продуктивні, економіка розвивається.
З початку 2020 року, Фонд державного майна України провів понад 2600 аукціонів та залучив понад 5 млрд гривень надходжень до державного бюджету
Володимир Зеленський
президент України
Ми почали процеси, яких роками уникали керівники нашої країни. Напевно, через їхні страшні назви — демонополізація, детінізація, дерегуляція. Ми почали в Україні масштабну приватизацію
Денис Шмигаль
прем'єр-міністр України
В Україні понад 3 тисячі державних підприємств. І жоден український Уряд не зміг ефективно управляти такою кількістю підприємств. Тому ми продовжуємо рух у бік приватизаційних процесів на відкритих та чесних конкурсах
Дмитро Сенниченко
голова ФДМУ
Все більше представників чесного бізнесу беруть участь в аукціонах і стають власниками державних активів. Саме цим я пишаюся. Створюються нові робочі місця, розвивається підприємництво, зростає економіка.
Перший київський машинобудівний завод: шлях підприємства до приватизації
Перший київський машинобудівний завод було засновано ще в 1882 році. За понад 140 років існування ПКМЗ виробляв арматуру, переробляв гуму та пластмаси, будував парові котли, оснащував військову техніку, а пізніше перетворився на машинобудівний комплекс повного циклу.

Ще до початку 1990-х років працевлаштовував понад 10 тисяч робітників. У 1963 році для потреб заводу було відкрито однойменну станцію метро ("Завод "Більшовик"), яка в 1993 році отримала свою сучасну назву — "Шулявська".

Сьогодні колишній "Більшовик" майже повністю втратив всю свою велич. Це напівзруйноване підприємство, більшість цехів якого давно простоюють, а обладнання в досі працюючих зношене на 80%.
З якими проблемами зіткнувся ПКМЗ?
Занепад виробництва
Технічний стан колишнього "Більшовика" незадовільний: з понад 20 цехів заводу, розташованих в Києві, працює лише два. 80% майна та обладнання знаходиться в аварійному стані. Найновішим станкам - майже 40 років.

Роками завод занепадав через корупцію та неефективне управління. Замовлень ставало все менше, і врешті основним джерелом прибутку стало надання приміщень в оренду.
Починаючи з 1990-х років, виробництво на ПКМЗ стабільно знижувалося. Кілька спроб знайти для машинобудівного комплексу нові державні замовлення давали сумнівні результати: так, у 2003 році тодішній "Більшовик" виготовив на замовлення КП "Київський метрополітен" ескалатори для станції метро Академмістечко. Однак, ця перепрофілізація успіху не дала: через дефект конструкції, ескалатори так ніколи й не розпочали свою роботу
Роман Грищук
народний депутат України
Борги та арешт майна
"ПКМЗ" — збиткове підприємство Прибутки від оренди не можуть забезпечити навіть утримання території. Щороку завод накопичує все нові борги, а їх сума вже становить понад 500 млн грн.

З цих коштів майже 400 млн - борг підприємства перед державою. Це плата за землю, ПДВ та податок на прибуток, а також майже 40 млн грн за єдиним соціальним внеском, через що працівники заводу не можуть отримати перерахунки пенсій.

Через борги на все майно, рахунки та касу заводу накладено арешт.
Спроби відчуження майна
Ексменеджмент АТ "ПКМЗ" довгий час діяв на користь олігархічних груп та сприяв незаконному відчуженню об'єктів на території підприємства.

У жовтні 2019 року 5 будівель АТ "ПКМЗ" площею майже 6,4 тис. кв.м були незаконно вилучені та виставлені на продаж за 23,5 млн гривень компаніям, причетним до олігархів.

Тоді Фонд держмайна відсторонив менеджмент заводу та звернувся до суду. Після тривалих судових розглядів, у лютому 2021 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду прийняв рішення про повернення у власність заводу незаконно відчужених об'єктів."
Цех №5
Після "падіння" Шулявського шляхопроводу влада Києва почала будівництво нової розв'язки. Та для цього КМДА має придбати будівлю Цеху №5 ПКМЗ. Через арешт майна заводу, для викупу споруди потрібне рішення суду.

Фонд держмайна розробив план, що дозволяє придбати будівлю для суспільних потреб за ринковою ціною. Для цього Київська міськрада має затвердити оціночну вартість будівлі, а КМДА — підготувати позов до суду.

У квітні 2020 року незалежний оцінювач встановив ціну будівлі — 240 млн гривень з ПДВ. КМДА вважає оцінку завищеною, тому звернулася до суду скасувати її результати та провести повторну експертизу. Такі дії уповільнюють процес передачі споруди. Тепер київській владі доведеться шукати компроміс щодо продажу будівлі вже з новим власником "Більшовика".
Підготовка до приватизації
Приватизація АТ "ПКМЗ" дозволить розв'язати наявні проблеми та дасть поштовх для розвитку цілого кварталу поблизу центра Києва.

Відповідно до закону, щоб забезпечити найбільший позитивний ефект від продажу підприємства для держави, Фонд держмайна залучив до проведення підготовки приватизаційного радника. Ним стала компанія "КMPG-Україна", що входить до "Великої четвірки" світових аудиторських компаній.

До завдань радника зокрема входить проведення повного аудиту підприємства, розробка пропозицій для його розвитку, формування пропозиції стартової ціни та умов продажу.
Що саме було виставлено на приватизацію?
На приватизацію було виставлено 100% акцій підприємства з усіма активами, пасивами та ризиками.

У власності заводу - напівзруйновані будівлі, частина документів на які була втрачена в попередні роки. Також продовжують діяти контракти оренди, кілька виробничих замовлень. Окрім них, новий власник отримує у власність турбази й тимчасові споруди в Одесі, Чернігівській області та на Трухановому острові в Києві.

Попри наявність будівель, у заводу немає власної землі. Основна ділянка підприємства у Києві також належить місту, а "Більшовик" має договір постійного користування. Інші будівлі підприємства також розміщені на орендованій землі, з правом користування або ж зовсім без документів.

Таким чином, щоб розпочати реалізацію нових проектів на території в Києві, новому власнику доведеться оформити землю, змінити її цільове призначення, отримати детальні плани території тощо. Та спершу потрібно погасити борги підприємства, щоб зняти арешт з рахунків та майна.
Існує міф про нібито 35 га землі в центрі Києва, які "купив" інвестор. Насправді земля не належить "Більшовику", вона належить місту. По генплану Києва територія заводу знаходиться в промисловій зоні і наразі будівництво житла, наприклад, там неможливе. Для житлової забудови потрібні рішення міської ради і зміни до генплану. Розв'язувати ці питання інвестору доведеться з владою Києва
Роксолана Підласа
народний депутат України
Як визначалась стартова ціна ПКМЗ?
Оцінка підприємства проводилася радником — однією з найбільших в світі аудиторських компаній KPMG. При цьому враховувалися всі переваги та проблеми підприємства, зокрема понад 500 млн грн боргів.

Для цього було проведено всі аудити підприємства, проаналізовано ринкову ситуацію в Україні та сусідніх країнах для визначення перспектив реалізації девелоперських проектів.

Стартова ціна була визначена з максимальним наближенням до ринкової й становила 1,39 млрд грн.
Якими є умови приватизації заводу?
Приватизація такого масштабного об'єкта має враховувати інтереси усіх пов'язаних сторін: держави, інвестора, працівників заводу, мешканців міста та інших. Відтак, розробка збалансованих приватизаційних умов стала одним з ключових завдань аукціонної комісії.

Умови приватизації потужностей АТ "ПКМЗ" слід розділити за основними напрямками — соціальні, фінансові та виробничі.
Соціальні умови
Ключовою соціальною умовою приватизації ПКМЗ є погашення наявних заборгованостей перед співробітниками підприємства по зарплаті, пільговим пенсіям та ЄСВ протягом 3 місяців після приватизації. Окрім цього, майбутній інвестор зобов'язується й надалі виконувати чинний колективний договір, а також зберегти наявні робочі місця протягом пів року з моменту приватизації.
Фінансові умови
В основі фінансових умов приватизації активів заводу лежить повне погашення інвестором заборгованості АТ "ПКМЗ" з виплати податків та зборів, митних та інших платежів до бюджету, що складає понад 400 млн гривень. Також встановлюється й крайній термін здійснення цих виплат — 6 місяців з моменту підписання договору про перехід права власності.
Виробничі умови
Приватний власник зобов'язаний зберегти основний вид діяльності АТ "ПКМЗ". Оптимальним варіантом є перенесення виробництва на філію ПКМЗ у місті Жашків Черкаської області. Окрім цього, інвестор зобов'язаний вкласти додаткові 57 млн гривень у модернізацію виробництва. Спеціальна комісія також визначила обладнання, необхідне для виготовлення продукції спеціального призначення. Його буде передано на потреби оборонних підприємств.

Разом з головою профспілки Валерієм Скрипкою ми проговорили умови нового колективного договору, який укладений, зокрема, завдяки активній позиції профспілкового комітету. Там закладені гарантії, які захищають працівників підприємства, і їх буде зобов'язаний виконати новий власник
Денис Маслов
народний депутат України
Як відбувався аукціон та хто переміг?
Підприємець, співвласник компанії-переможця аукціону з приватизації "Більшовика" Василь Хмельницький (фото: пресс-служба)
Аукціон відбувався онлайн і за перебігом торгів могли стежити всі охочі. За можливість придбати "Більшовик" конкурували 3 компанії, які пройшли належну перевірку правоохоронних органів та підтвердили законність походження капіталу.

Перемогу здобула ТОВ "Дженерал Комерс", яка належить підприємцям Василю Хмельницькому, Андрію Іванову та Олексію Баранову. Раніше їх підприємства реалізовували проекти в іноваційному парку Unit.City, реставрували Київську фортецю й корпуси заводу Арсенал та інші.
“
Робота над цим проектом стане викликом для нашої команди, враховуючи накопичені за роки проблеми підприємства та зобов'язання перед державою за умовами приватизації.

Ми докладемо максимум зусиль, щоб провести якісну ревіталізацію об'єкта, грамотно інтегрувати його в міський простір, при цьому зберігши історичну цінність. Розробці концепції буде перебувати детальна аналітика та дослідження місцевості. Для цього в нас є необхідні досвід та експертиза.

На місця "Більшовика" з'явиться комфортний та багатофункціональний простір, цінний для містян та української столиці
— Василь Хмельницький
Скільки коштує "Більшовик"?
В ході аукціону ціна "Більшовика" зросла на 40 млн грн, торги завершились на позначці 1,429 млрд грн.

Втім для інвестора підприємство коштуватиме понад 2 млрд грн, з урахуванням виплати боргів "ПКМЗ", а також штрафі та пені, які будуть нараховані в момент сплати. Надходження до бюджету від приватизації у 715 разів перевищать плановий прибуток підприємства у 2021 році.
В перерахунку на вартість землі, яка де юре не належить підприємству, але вважається найбільш цінним активом, — це $2,3 млн за га або ж $23 тис. за сотку.

Така ціна відповідає ринковим показникам для схожих об'єктів в Києві, й у десятки разів перевищує ціни на земельні ділянки держустанов в угодах, які укладалися раніше.
Майбутнє "Більшовика"
Приватизація АТ "ПКМЗ" — дає реальний шанс на нове життя для підприємства, дозволяє захистити працівників та забезпечить реальні надходження для бюджету.
Понад 2 мільярди гривень надходжень до держбюджету.
Перетворення об'єкта на продуктивний актив.
Відшкодування наявних боргів підприємства перед державою.
Інвестор своєю чергою отримає у власність перспективний об'єкт. Після отримання необхідних документів, завершення судових справ й погодження проектів з міською владою, він зможе скористатися всіма перевагами локації заводу, що за попередньою оцінкою дозволить звести понад 1 млн кв. м сучасної забудови. Збереження виробництва за межами міста може стати окремим напрямом для бізнесу.
Близькість до центру, станції метро і транспортної розв'язки на правому березі Києва.
Наявна інфраструктура (електрика, водогін, газ).
Можливість реалізації вигідних девелоперських проектів або запуску технопарку.
Переваги для міста полягають в розвитку міської інфраструктури в центральній частині Києва. Морально застарілі промислові майданчики отримають нове життя, а Київ — додаткові інвестиції та податки для створення нових інфраструктурних проектів.
Створення нової концепції розвитку цілого міського району — Шулявки.
Розвиток та покращення рівня наявної міської інфраструктури.
Додаткові податкові надходження у бюджет міста та залучення інвестицій у промзону на Шулявці.
Перевага для "ПКМЗ" — поява нового ефективного власника, зацікавленого в розвитку заводу. Замість остаточної зупинки, завод отримує потужні фінансові вливання, покликані сприяти розвитку підприємства, а колектив — всі необхідні соціальні гарантії.
    Ліквідація багатомільйонних боргів, зокрема за пенсіями та заробітними платами.
    Збереження виробництва та нові інвестиції у виробничі потужності.
    Ефективне управління майном заводу.
    Цей аукціон є реальним результатом курсу на проведення прозорої приватизації. Тепер вступають в дію умови приватизації, які гарантують захист інтересів працівників та подальший розвиток підприємства – всі заборгованості будуть погашені, а інвестиції в модернізацію активів є чіткою вимогою
    Дмитро Сенниченко
    голова Фонду держмайна України
    Велика приватизація в Україні розпочалася!

    Текст підготовлено редакцією РБК-Україна
    Фото - Влад Яценко

    rbc.ua