Пандемія коронавірусу продовжує набирати хід. Незважаючи на зусилля вчених по всьому світу, до цього часу невідомо, як довго вона триватиме, якою буде кількість її жертв і - головне - яким чином її перемогти. Вкрай складно прорахувати й інші наслідки пандемії, в першу чергу, економічні втрати. Але точно зрозуміло, що COVID-19 серйозно змінить світ, починаючи від геополітичних аспектів і до організації дозвілля та побуту. Власне, світ вже змінюється, швидко адаптуючись до нової реальності із закритими кордонами і віддаленою роботою.

Бізнес по всьому світу змушений пристосовуватися швидше за усі інші сфери, адже без працюючої економіки перемогти пандемію в принципі неможливо. Компанії намагаються оперативно скорочувати витрати і перебудовувати бізнес-процеси. При цьому багато з них шукають і знаходять можливість не тільки продовжити роботу в кризових умовах, а ще й допомагати суспільству і державі впоратися з новими несподіваними викликами. Фокус соціальної відповідальності бізнесу змістився на боротьбу з пандемією як безумовно першочерговим завданням. І активна участь бізнесу у вирішенні проблем, що стоять перед всім суспільством, ніколи не була настільки актуальною.

Про те, що світ на порозі глобальної фінансової та економічної кризи, говорили ще до того, як в Китаї з'явився перший хворий COVID-19. Епідемія коронавірусу зробила цю кризу абсолютно неминучою. Масштаби майбутніх втрат постійно переглядаються і лише в бік збільшення. Так, Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) взимку давала прогноз зростання глобального ВВП в 2020 році на рівні 2,9%, потім знизила свій прогноз до 2,4%, а при найгіршому варіанті розвитку пандемії - до 1,5%. Зараз в ОЕСР кажуть, що і цей сценарій може виявитися занадто оптимістичним. У рейтинговому агентстві Moody's поки оцінюють уповільнення зростання світового ВВП до 1-1,5% в поточному році, а S&P і зовсім говорять про падіння розвинених економік на 0,5%. Але всі аналітики єдині в тому, що давати які-небудь точні оцінки дуже рано. Не можна спрогнозувати ні подальший розвиток пандемії коронавірусу як такої, ні негативний економічний ефект від карантинних та обмежувальних заходів, вжитих різними країнами.

Ще одне відкрите питання - наскільки вдасться пом'якшити наслідки пандемії за рахунок державних антикризових заходів, які в країнах на кшталт Великобританії чи Німеччини вимірюються сотнями мільярдів євро.

У будь-якому випадку, наслідки поточної кризи затьмарять так звану Велику рецесію 2008 року і стануть для світу найважчим економічним випробуванням за багато десятиліть. На жаль, дві топові світові економіки - США і Китай виявилися серед найбільш постраждалих від пандемії. А коли погано американській і китайській економікам, то погано і всім іншим.

В умови кризи цінності глобальності та відкритості швидко поступилися місцем цінностям безпеки й самозбереження. За дефіцитні медичні товари розгортаються справжні війни і кожна країна думає про своє виживання. Фактично припинила існування Шенгенська зона, після того як держави-члени Євросоюзу закрили свої кордони, зокрема і для найближчих сусідів-союзників.

Звичайно, таке положення справ не буде тривати вічно. Після подолання кризи кордони знову відкриються, відновиться єдиний європейський ринок товарів, послуг і робочої сили. Хоча, швидше за все, вже не в повному обсязі. Протекціоністські ідеї, які і без того набирали популярність, отримають нових прихильників. Побоюючись повторення подібних криз, країни почнуть менше покладатися на міжнародний поділ праці і складні логістичні ланцюжки поставок, воліючи бути більш самодостатніми. Настане ідеальний час для популістів та ізоляціоністів з їх концепціями "особливого шляху" для кожної окремої країни - на противагу глобалізації. Загальне падіння рівня життя, природно, стане чудовим ґрунтом для подібних радикальних ідей.

Але історія може обернутися і по-іншому. Поточна криза показала наскільки країни світу залежні і вразливі одна перед одною. Якщо одна країна не справляється з боротьбою проти пандемії і приховує реальну інформацію про те, що відбувається, то під ударом опиняються як мінімум її сусіди. Замість того, щоб зміцнювати кордони і замикатися в них, логічно було б діяти навпаки - створювати і розвивати наднаціональні структури, які брали б на себе антикризовий менеджмент в подібних ситуаціях. Втім, надії на такий сценарій небагато. Як показує світова історія, в тяжкий час країни зазвичай дбають лише про власні інтереси.

Стрімке поширення пандемії COVID-19, безумовно, стало шоком для бізнесу в усьому світі. Досвід попередніх епідемій, на зразок пташиного чи свинячого грипу, згодився лише частково. Тодішні масштаби були набагато скромнішими, а сама економіка - менш глобалізованою. А зараз компаніям довелося зіткнутися із закриттям кордонів відразу, у багатьох країнах в рамках карантинних заходів примусово закрито сполучення.

Звісно, частина заходів, здійснених підприємцями, була цілком типовою для будь-яких кризових ситуацій: відмова від довгострокових проектів і інвестицій, ліквідація або заморожування непрофільних напрямків бізнесу і т. д. Єдине нововведення - перевід співробітників на віддалену роботу, на щастя, технології зараз набагато більш розвинені, ніж 10-20 років тому. Втім, так могли вчинити далеко не всі. У багатьох компаніях специфіка діяльності не дозволяє перейти на віддалену роботу. Якщо літаки не літають, а в готелі немає постояльців, то жодна бізнес-оптимізація допомогти не може. Згідно аналізу агентства Moody's, саме туристична галузь, поряд з авіаційними перевезеннями, готельно-ресторанним та гральним бізнесом зазнають найбільших збитків від цієї кризи.

Компанії з інших секторів сфери послуг оперативно переналаштовують свої бізнес-процеси і навіть намагаються отримати вигоду від зміни обстановки. Наприклад, мережа піцерій Domino's Pizza оголосила про набір 10 тисяч нових співробітників на території США: кур'єрів, операторів служби підтримки, водіїв і т. д. Також компанія ввела послугу безконтактної доставки, особливо популярну у зв'язку з рекомендаціями "дотримуватися соціальної дистанції". Про аналогічне розширення заявили і в конкуруючій мережі піцерій Papa John. Ще більш показовий приклад китайської косметичної компанії Lin Qingxuan. Під час піку кризи вона була змушена закрити до 40% своїх магазинів, зокрема в Ухані - епіцентрі епідемії. Але менеджмент швидко зорієнтувався в нових реаліях, закупив програмні засоби для електронної комерції, перекинув продавців-консультантів магазинів на інтернет-спілкування з потенційними клієнтами, організував систему онлайн-покупок та доставки - як результат Lin Qingxuan змогла подвоїти свої продажі в тому ж Ухані.

У розвинених країнах корпоративна соціальна відповідальність вже давно стала обов'язковою частиною стратегії будь-якої великої компанії. Пандемія коронавірусу змусила бізнес подивитися на цей аспект своєї діяльності з нового боку: на зміну звичним освітнім або екологічним ініціативам прийшли проекти по боротьбі з епідемією.

Наприклад, Джек Ма, мільярдер і засновник китайського гіганта електронної комерції Alibaba через свій благодійний фонд пожертвував 1,1 мільйона тест-наборів на коронавірус, 6 мільйонів масок і 60 000 захисних костюмів, призначених для африканських країн. Аналогічні пакети допомоги від мільярдера відправляться в США, Латинську Америку і азійські країни. "Для нас як для членів світового співтовариства, було б безвідповідально просто сидіти на паркані, панікувати, ігнорувати факти або не вживати ніяких дій. Нам потрібно діяти зараз", - заявив Ма.

Багатомільйонні суми на боротьбу з коронавірусом виділили й інші гіганти цифрової індустрії: Amazon, Apple, Microsoft, Facebook.

Промислові підприємства по всьому світу також переорієнтовують свій виробництво у відповідності з новими потребами. Так, ряд британських компаній, зокрема Rolls-Royce, будуть займатися випуском гостро дефіцитних апаратів для штучної вентиляції легенів (ШВЛ). Аналогічні заходи вжито і в Сполучених Штатах, де автомобільні компанії Ford, General Motors і Tesla планують виробляти апарати ШВЛ та інше необхідне медичне обладнання.

Інший дефіцитний товар - антисептики - негайно почали робити на віскікурнях в США і ЄС та на лініях по виробництву елітних парфумів на зразок Christian Dior. Великий виробник спиртних напоїв компанія Diageo для виробництва дезінфектору передала два мільйони літрів спирту, якого має вистачити більш ніж на 8 мільйонів пляшок.

Невеликі готелі і величезні готельні мережі масово перепрофілюються в госпіталі в охоплених пандемією коронавірусу європейських країнах. А в Нью-Йорку мережа Four Seasons безкоштовно надала свої готельні номери всім медикам та технічному персоналу, які зараз борються з поширенням інфекції - щоб у них було більше часу на відпочинок.

У зв'язку з пандемією коронавірусу всі країни світу стикаються приблизно з однаковими викликами, але запас економічної та інфраструктурної міцності у них дуже відрізняється. Україна опинилася в особливо вразливому становищі. Зміна уряду, перегляд бюджету, відсутність низки профільних міністрів і відставки нещодавно призначених – все це не додає оптимізму ні бізнесу, ні інвесторам.

Введені більше двох тижнів тому карантинні обмеження вже відчула українська економіка. Мова йде як про великі компанії, так і про середній та малий бізнес. Ніхто не знає, як довго триватимуть обмежувальні заходи, все залежить від розвитку пандемії коронавірусу, і зараз передбачити весь масштаб наслідків для економіки неможливо.

Українському бізнесу, як і бізнесу в інших країнах доводиться вдаватися до надзвичайних заходів. Сьогодні все більше міжнародних компаній зіткнулися з необхідністю реструктуризувати борг, щоб зберегти бізнес в умовах тотального карантину. Як пишуть NYT і VoxEU коронавірус може викликати "глобальний обвал корпоративних боргів". Але за словами економістів саме реструктуризація в найкоротші терміни допоможе бізнесам мобілізувати ресурси, щоб пройти етап епідемії і швидше відновитися.

Серед українських компаній про намір реструктуризувати міжнародні позики вже заявив ДТЕК Енерго. Компанія призупинила виплати купона за єврооблігаціями і відсотків по банківському боргу, щоб знизити негативні наслідки нинішньої економічної кризи.

Інвестиційний аналітик Сергій Фурса вважає, що компанія зможе домовитися про реструктуризацію. На його думку, на ринку електроенергії важка ситуація, зокрема через відновлення останнім часом імпорту за демпінговими цінами. Компанія була змушена вивести в простій шахти підприємств "Добропіллявугілля", "Білозерська" і ЦЗФ "Октябрська".

У цьому сенсі реструктуризація дозволить сконцентрувати ресурси і зберегти можливість реагувати на кризу. Розроблений ДТЕК Енерго план щодо оперативного реагування включає як економічні заходи, так і заходи щодо забезпечення безпечної роботи працівників на період карантину. Наприклад, компанія на своїх ТЕС ввела ізольований режим роботи, щоб гарантувати виробництво електроенергії, забезпечивши при цьому працівникам необхідні умови та медичну підтримку.

У цілому, пандемія коронавіруса стала хорошою перевіркою на те, чи готовий український бізнес проявляти свою відповідальність. І багато компаній дійсно допомагають країні і суспільству на найбільш проблемних ділянках.

Наприклад, співвласник компанії ТІС Андрій Ставніцер закупив для одеських лікарень апарати ШВЛ та експрес-тести. Менеджери ТІС також взялися за вирішення нагальних проблем регіону: від забезпечення харчуванням літніх людей до координації закупівель медпрепаратів для місцевих лікарень. На допомозі регіонам зосереджений Фонд Ріната Ахметова, який об'єднав зусилля ДТЕК, Метінвест, ФК «Шахтар» і всіх активів SCM. Вже закуплено і передано МОЗ обладнання для лікування ускладнень після коронавірусу, включаючи апарати ШВЛ для лікарень і машин швидкої допомоги, і засоби індивідуального захисту для медиків.

"Нова пошта" доставила до лікарень по всій країні засоби індивідуального захисту та медичні прилади. Роль такої компанії в часи карантину і "соціальної дистанції" особливо зростає - в "Новій пошті" зобов'язалися забезпечувати безкоштовну доставку медичних вантажів по всій території України. А служба таксі Uber буде безкоштовно возити на роботу медиків, що стало особливо актуальним після закриття громадського транспорту в багатьох містах країни. Поки мова йде про 10 тисяч безкоштовних поїздок.

При цьому, на відміну від країн Європейського Союзу та Північної Америки бізнес в Україні не може розраховувати на багатомільярдні пакети допомоги з боку держави. Приміром, у США на підтримку економіки під час пандемії коронавірусу було виділено більше двох трильйонів доларів.

"Зроблені на даний момент заходи виходять з того, що Україна не може дозволити собі таку підтримку, як у багатьох країнах ЄС, Великобританії, США, де бізнесу навіть компенсуються витрати на зарплати співробітникам, які не працюють через карантин. Наш варіант - це, скоріше, "ви тримайтеся там", - вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

За словами експерта, держава обрала "найдешевші" заходи з усіх можливих і в першу чергу намагається мінімізувати безробіття, спростити отримання допомоги тощо. Але для того, щоб безробіття не стало дійсно масовим, час карантину треба скорочувати, вважає Вишлінський. "Умовна порада українському бізнесу - розраховуйте самі на себе", - говорить він.

Тим не менш, в умовах обмеженості ресурсів уряд прийняв перший пакет антикризових заходів, які більшою мірою стосуються фіскальної сторони роботи бізнесу і дають деякі податкові послаблення. Це в першу чергу зроблено для малого і середнього бізнесу. Приміром, відтермінували виплату єдиного соціального внеску для ФОПів. Якими будуть наступні дії уряду, стане відомо найближчим часом. Як заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, зараз розробляються кілька сценаріїв життя населення під час епідемії коронавірусу і уряд найближчим часом підготує план подальших дій.

"В цілому, український уряд в цих складних умовах може впоратися з ситуацією, оскільки у нас є достатні продуктові запаси, ми аграрна країна, і багато українських IT-компаній працюють на аутсорс, що сприяє надходженню валюти на територію країни", - вважає викладач kmbs, директор з інвестицій P&S Asset Management Євген Пенцак.

Сьогодні важливо пройти «хворобу» з мінімальними втратами, щоб потім не зіткнутися з лихом під назвою «бідність». Такі міркування дедалі частіше озвучуються в США і Європі. "Жодне суспільство не може довго охороняти здоров'я населення ціною свого економічного здоров'я", - йдеться в редакційній статті впливового The Wall Street Journal.