Також в рамках Дія City будуть діяти елементи англійського права, різноманітні інструменти інвестування. Вводяться й нові бізнес-інструменти для захисту інтересів роботодавця та працівника – договори про нерозголошення, неконкуренцію та непереманювання. Також буде чітко регламентовано авторське право на створювані продукти в компанії, а всі додаткові опції можна буде передбачити в окремих угодах.

Резидентам та їх співробітникам стане доступна нова форма працевлаштування – GIG. Така модель буде поєднувати гнучкість і низькі податки (характерні для ФОП) з соціальними гарантіями для працівників і простотою адміністрування.

Щоб стати резидентом, середній рівень зарплат в компанії повинен складати не менше $1400, число співробітників – не менше 9, а рівень доходу від профільної діяльності у сфері IT – понад 90%. Для стартапів вимоги простіше – якщо компанія створена за останні 24 місяці, потрібно представити бізнес-план, а вимоги по зарплаті й кількості співробітників почнуть діяти через півроку і рік відповідно.

Дія City не буде мати локалізації – правовий режим почне діяти на всій території України, і буде повністю добровільним для компаній. Автори концепту переконані, це допоможе залучити інвестиції, підвищити зайнятість шляхом залучення талановитих працівників та розвитку освіти у сфері цифрових технологій.

У Мінцифрі переконані, саме ця галузь зараз може стати драйвером зростання економіки України з перспективою на 20-30 років і трансформації країни в цілому.

Крім того, IT – це галузь, яка конкурує в усьому світі. Коли компанії шукають підрядників, вони можуть вибрати будь-якого розробника з Індії, Білорусі, України і будь-якої іншої країни. Але основну роль відіграє саме вартість послуг. І коли до середньої зарплати айтішника додається ще й великий податок, українські компанії стають менш привабливими, адже їх послуги стають просто дорожче. Тому в пріоритеті для творців Дія City – дати такі умови, щоб українські продуктові і сервісні компанії стали більш конкурентно привабливими у світі.

У міністерстві підкреслюють, що Дія City – це не ще один законопроект для айтішників. Це модель сучасної економіки, яку, в разі успіху, можна масштабувати і на інші галузі українського бізнесу. Це, своєю чергою, допоможе перейти з ресурсної економіки, за якою працюють пострадянські країни, на економіку з високою доданою вартістю, як у Західній Європі, США та інших розвинених країнах.

За словами керівника проекту Дія City Олександра Борнякова, участю в проекті вже зацікавилися десять компаній. Це і аутсорсингові компанії, і продуктові, як Reface, Ajax та інші.

"З моменту презентації Дія City Мінцифри отримало багато позитивних відгуків. Учасники ринку розуміють, що до проблем нарешті підійшли комплексно і з урахуванням інтересів галузі. Деколи ми отримуємо відгуки з певним скепсисом щодо впровадження Дія City, але це нормально – багато років галузь годували обіцянками, нереалістичними проектами або просто обманювали", – розповідає Борняков.

Зокрема, на думку СЕО Ajax Systems Олександра Конотопського, концепт Дія City, дійсно, перспективний і вигідний для індустрії.

Інвестор Reface, партнер Cyprus IT Forum Сергій Токарєв також вважає, що Дія City – не просто правильний, а єдино можливий шлях розвитку ІТ в Україні.

Голова найбільшої ІТ-компанії України ЕРАМ Юрій Антонюк також розглядає можливість стати резидентом Дія City. У компанії сподіваються, що проект зможе стати драйвером подальшого розвитку ІТ-індустрії в країні.

Підтримують концепцію Дія City також в холдингу TECHIIA, розповідає Chief Public Engagement Officer компанії Маріанна Коніна. За її словами, важливо спільними зусиллями бізнесу та влади доопрацювати його для максимального ефекту.

Керуючий директор Luxoft Україна Віталій Кармазінський також звертає увагу на те, що деякі важливі деталі концепції поки остаточно не узгоджені й продовжують обговорюватися, як в Мінцифрі, так і в індустрії.

Варто відзначити, що паралельно з презентацією Мінцифрою ключового для запуску Дія City законопроекту і його реєстрації, у Верховній раді зареєстрували ще два альтернативні проекти закону – № 4303-1 і № 4303-2.

Ініціаторами альтернативних законопроектів про Дія City стала партія "ОПЗЖ". Другого альтернативного – 19 народних депутатів – переважно з "Голосу", "Батьківщини" і "Європейської солідарності".

За словами лідера "Голоси" Кіри Рудик, їх варіант законопроекту містить ряд істотних поліпшень для концепції Дія City і розроблявся за участю 4 найбільших бізнес-асоціацій (AmCham, EBA, IT Ukraine, UVCA).

Що про запропоновані зміни думають в Дія City?

Як повідомили РБК-Україна в Мінцифрі, в проектному офісі Дія City проаналізували представлені документи й прийшли до висновку, що вони об'єктивно не можуть стати основою для розвитку IT-індустрії в Україні, оскільки орієнтовані на вузькі завдання.

Зокрема, альтернативні законопроекти фіксують наявні недоліки ІТ-індустрії. Не дають альтернативних сценаріїв та вигоду для не-аутсорсингових компаній.

Крім того, альтернативні законопроекти не передбачають захисту працівників IT-компаній, залишаючи соціальні гарантії та дотримання трудових прав на розсуд роботодавця.

З альтернативних законопроектів виключені положення про імплементацію сучасних бізнес-інструментів і міжнародних норм корпоративного права для IT-компаній, виключені також передумови для розвитку венчурного інвестування та відсутні стимули для стартапів.

В альтернативних законопроектах проігноровані норми про захист авторського права і службових творів, які є частиною процесу гармонізації українського права з правом ЄС.

Також в офісі Дія City звертають увагу, що в альтернативних проектах були частково або повністю виключені статті, що стосуються самоврядування резидентів Дія City, а також положення про Об'єднання резидентів (резиденти добровільно встановлюють власні внески до Об'єднання), що є найважливішою частиною розвитку IT і країни в цілому.

"Ці положення є ключовими для розвитку IT-індустрії, які наближають законодавства України до кращих світових стандартів, роботи з іноземними компаніями та залучення інвестицій", – додають у Дія City.

Крім того, відсутні альтернативні пропозиції щодо законопроекту 4305, який покликаний захистити резидентів Дія City від неправомірного втручання правоохоронних органів.

У цілому ж, в офісі Дія City зазначають, що готові до діалогу з представниками ІТ-галузі, щоб законопроект відповідав потребам всіх гравців ринку і створював економічні та правові умови для розвитку індустрії високих технологій, а не закріплював її статус-кво.

"Мінцифра відкрита до діалогу і приймає, наприклад, зауваження щодо розширення видів діяльності, вступ до Об'єднання резидентів з відстрочкою", – підсумували в офісі Дія City.

Згідно з дослідженням незалежної групи макроаналізу економічного Ukraine Economic Outlook, над яким працювали Михайло Кухар, Григорій Кукурудза, Микола Лесик і Адріан Пантюхов, у 2019 році оборот IT-галузі був розподілений між юридичними особами та фізичними-особами підприємцями в пропорції 47% і 53% ринку відповідно.

Дані за січень-червень 2020 також свідчать про збереження тренду: частка фізичних осіб-підприємців склала 55% від усього обороту галузі.

У 2021 році, на думку авторів дослідження, з урахуванням додаткового запиту на цифровізацію і перехід в онлайн, український IT-сектор зможе вирости ще на 10-13%. Зростання відбуватиметься в основному шляхом експорту, в той час, як частка внутрішнього ринку продовжить зменшуватися.

Водночас "білий" фонд оплати праці в 10,6 млрд грн за 2019-й рік передбачав, що один працівник отримує менш як 12 тис. грн в місяць, що істотно нижче реальних ринкових ставок.

Згідно з масштабним дослідженням DOU і опитуваннями гравців ринку, реальний рівень середньої заробітної плати становить 48,2 тис. грн. Таким чином, 2/3 реального фонду оплати праці штатних працівників перебуває в "тіні".

Автори Ukraine Economic Outlook переконані, зниження податкового навантаження на заробітні плати до оптимального рівня – буде першим фактором збільшення податкової бази та надходжень до бюджету.

Виходить, що розрахункова сума тіньового обороту ІТ-галузі у 2019-му році могла скласти 39, 5 млрд грн. У 2020 та 2021 вже 49,3 і 57, 9 млрд грн відповідно. З них прибуток за оцінками економістів становить до 25 млрд грн у 2019-му році й 34,1 млрд грн у 2021 році.

Враховуючи реальний оборот сумлінних фізичних осіб-підприємців у розмірі 45 млрд грн, виходимо на 192 млрд грн обороту ІТ-галузі у 2019-му році. Віднявши з поточного обсягу задекларованого обороту подвійні рахунки у вигляді виплат за 157 ознакою – бачимо, що різниця становить 58 млрд грн. З них, чистий прибуток 25 млрд грн.

За оцінками економістів, після запуску проекту Дія City, надходження в бюджет України будуть, як мінімум, на 1,7 млрд грн (+ 10,6% на тлі 7,1% прогнозованої інфляції урядом) вище, ніж у 2020-му році.

При цьому економісти оцінюють надходження максимально консервативним чином: за висновок дивідендами всього 9% від чистого прибутку компаній. В довгостроковому періоді за висновок 50% прибутку дивідендами для цієї ж податкової бази у 2021 році надходження зростуть з 430 млн грн до 2,1 млрд грн, або сумарно до 19,6 млрд грн.

Водночас шляхом детінізації та зменшення витрат на податкову оптимізацію, як операційних, так і сплати податків в інших країнах, фіскальний % ВВП галузі знизиться до 6,8% (проти поточних 9,3%).

Підсумовуючи, експерти відзначають, що сценарій 100% детінізації галузі передбачає 17,9 млрд грн надходжень, проти 16,2 млрд грн у 2020-му році. Що дозволяє говорити про позитивний ефект режиму Дія City без ризику порушення структурних маяків у меморандумі з МВФ.

Паралельно, галузь зможе відмовитися від так званої непрямого податкового навантаження у вигляді витрат на оптимізацію, відповідно номінальне навантаження в Україні – буде рівним ефективному для галузі. За зазначеними розрахунками це знизить реальний фіскальний відсоток галузі з 9,4% у 2020-му році до 6,8% у 2021.