Як тепер можна буде стати громадянином України та як це вплине на формування правосвідомого суспільства – детальніше у матеріалі.
Донедавна стати громадянином України було досить легко. Треба було виконати одну з умов, передбачених Законом України "Про громадянство України" й подати документи. Тоді можна було отримати громадянство України майже автоматично, а процедури ці часто були досить формальні.
Але через війну питання надання громадянства України іноземцям, а особливо російського та білоруського походження, у багатьох викликає відверте занепокоєння. Тому в Україні вирішили запровадити зміни для тих, хто хоче стати громадянином нашої країни.
Про те, що саме зміниться в отримання громадянства, РБК-Україна розповіла адвокат та член правління ГО "Правосвідомі" Олена Смоляк.
Донедавна мало хто з нас замислювався над тим, як це – бути громадянином України, і про сутність громадянства взагалі. Мало хто цікавився питаннями, пов'язаними з процесом набуття або позбавлення громадянства, можливістю мати подвійне громадянство, а також тим, хто має право на громадянство України.
Для більшості з нас це була автоматична опція, яка існувала просто від народження, а тому здебільшого її значення не усвідомлювалося та навіть знецінювалося.
Багато іноземців, які постійно проживали в Україні, на підсвідомому рівні ідентифікували себе як громадян України. Однак вони не поспішали отримувати українське громадянство, оскільки ця потреба була для них не дуже важливою. Українське суспільство, своєю чергою, мало цікавило, хто живе поруч з ним та хто інтегрований.
Причин цьому багато. Зокрема, раніше в державі не виховували у суспільства поваги та правосвідомого ставлення до інституту громадянства своєї країни. Частково опосередковану державну політику щодо українського громадянства можна прослідкувати в процедурі та умовах прийняття до громадянства, які були закладені в Законі України “Про громадянство України”.
За Законом, щоб бути прийнятим до громадянства України, людина повинна була відповідати наступним критеріям:
До уповноваженого органу подавався такий пакет документів:
Всі чудово розуміли формальність застереження в заяві про визнання і дотримання Конституції України та законів України, адже не вимагалося жодних доказів того, що людина бодай тримала Конституцію у руках, а висока корупційна складова навіть на найнижчих рівнях забезпечувала отримання відповідного сертифікату без достатніх знань української мови.
До слова, ще до 2021 року рівень володіння українською мовою також нічим не підтверджувався. Але з липня 2021 року внесено зміни до Закону України “Про громадянство України”, відповідно до яких володіння державною мовою має відповідати рівню, визначеному Національною комісією зі стандартів державної мови, та підтверджуватися сертифікатом.
Важко уявити, як іноземці (особи без громадянства) могли без достатнього рівня володіння українською мовою забезпечити собі легальне існування, та засвідчити визнання Конституції і законів, більшість з яких не мають та не мали офіційних перекладів на іноземні мови.
Виходить, щоб стати громадянином України за процедурою прийняття до громадянства, передбаченою Законом, раніше фактично не потрібно було робити нічого. Від людини не вимагалося щось знати про країну, громадянином якої вона хоче стати, а донедавна навіть не потрібно було знати українську мову. Така політика призводила до знецінення інституту громадянства в цілому.
Натомість людина цінує те, до чого доводиться докладати більше зусиль, оскільки відчуває, що зусилля і праця допомагають досягти бажаного результату. Це може стимулювати почуття задоволення, впевненості у своїх можливостях та збільшувати цінність досягнення.
Після 24 лютого 2022 року – повномасштабного військового вторгнення рф на територію України – у свідомості українців почалося багато змін. У більшості з нас тим чи іншим чином запустилися процеси самоідентифікації, та постало питання, яке потребувало чіткої відповіді: “Хто я, і що це означає?”. Національна самоідентифікація себе, як українців, повернула суспільство до питання громадянства.
Варто зазначити, що не слід ототожнювати національність з громадянством, що помилково робить більшість, хоч безперечний зв’язок між цими категоріями існує.
Різниця полягає у тому, що національність відноситься до культурно-етнічного самовизначення людини, а громадянство стосується юридичного статусу та приналежності до певної держави (наявність юридичного зв’язку між людиною та державою). Одна людина може мати одну національність, але бути громадянином іншої держави, або в одній державі може існувати багато національностей серед громадян.
Той факт, що зараз в нашому суспільстві питання громадянства набуло національного характеру, свідчить про відродження української ідентичності в кожному з нас. Відтепер, "громадянин України" – це не лише про формальний юридичний зв’язок людини з державою через призму спільних прав та обов’язків, громадянство України – це усвідомлене ототожнення себе з державою Україна через прийняття її національних цінностей.
Повномасштабна війна внесла корективи й в ставлення держави до інституту громадянства України. Зокрема щодо встановлення додаткових умов для прийняття до громадянства України, про що зазначено в Пояснювальній записці до проєкту Закону України “Про внесення змін до Законів України “Про громадянство України” та “Про забезпечення функціонування української мови як державної” щодо умов прийняття до громадянства України”.
21 квітня 2023 року Президент України підписав Закон №7606 про нові правила отримання громадянства України (нові правила набудуть чинності з 27 жовтня 2023 року).
Серед нових умов для набуття громадянства Закон передбачає необхідність підтвердження знань з історії та Конституції України. Підтвердження таких знань буде здійснюватися шляхом складання іспитів на знання історії та основ Конституції України.
Складання цих іспитів буде здійснюватися в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Наразі такого документа ще не розроблено. І тому лише після прийняття відповідного нормативно-правового акту будуть зрозумілі чіткі правила зі складання іспитів, у тому числі буде визначений орган, який прийматиме іспити та оцінюватиме результати.
Умовну відстрочку від складання іспитів з історії та Конституції України матимуть ті особи, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України. Проте, протягом 2-х років від дня набуття громадянства, вони зобов’язуються скласти відповідні іспити та надати підтверджуючі документи.
Набуття особою громадянства України внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, у тому числі невиконання взятих зобов’язань щодо припинення іноземного громадянства, складення іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою є підставами для втрати громадянства України.
Отже, можу відмітити, що новий курс державної політики відносно інституту громадянства України направлений на формування та підтримку нового підходу до статусу громадянина – правосвідомого (тобто усвідомленого) громадянина, який поважає та приймає національну ідентичність народу, який живе на цій землі, знає закон, володіє українською мовою.
Вважаю, що ці нововведення є маленьким кроком України до побудови великого демократичного правосвідомого суспільства. Наразі закладаються нові орієнтири майбутнього громадянина України, у тому числі й того, хто здобув цей статус від народження.
Тим часом попри війну українці за кордоном нерідко приймають рішення повертатися в Україну. Раніше ми писали, як відмовитися від тимчасового захисту в Польщі.
Також повідомлялося, як подати заявку на допомогу при народженні дитини.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.