Про стан історичної забудови, захист спадщини та про те, яким буде Харків після війни - у матеріалі.
В Україні навіть під час війни не припиняють роботу локальні волонтерські ініціативи, які намагаються зберегти автентичну місцеву архітектуру і власним прикладом надихають містян цінувати спадщину, яка їх оточує.
У Чернігові волонтери “Дерев’яного мережива” відновлюють різьблені елементи на будинках, на Заході України команда “Франківськ, який треба берегти” реставрує старовинні двері в місті. Своїх натхненників до збереження історії має і Харків: там діє проект “Дверики Харків”, який започаткували архітектори та реставратори міста, щоб відновлювати історичні двері.
Про цінність місцевої архітектури, відновлення дверей та війну TRAVEL РБК-Україна розповідає координаторка харківської ініціативи dveryki з реставрації харківських дверей Сандра Струмскас.
Здавалося б, що двері – це щось маленьке та непомітне, але насправді це дуже важлива деталь будинку, архітектури, міста. Це його перлини.
Це та частина будівлі, яка завжди взаємодіє з людиною, на рівні її погляду. Або ж безпосереднього контакту з будівлею. Адже, щоб потрапити всередину, треба провзаємодіяти з брамами, дверима та порталами. Доторкнутися до ручки, доторкнутися до дерева, щоб штовхнути двері.
Найголовніша цінність харківських дверей, які збереглися на сьогодні – це їхня рідкість. Порівняно з іншими містами, це лише 5-10% автентичних брам. Історичні будівлі міста також не в кращому стані. Тому автентичні збережені двері – це одна з небагатьох можливостей дізнатися, як будівля або вулиця виглядали в минулому.
Якщо говорити про регіональні особливості архітектурної школи Харкова, то вона унікальна великою кількістю будівель в стилі модерн (ар-нуво). Зокрема, хочеться відзначити будівлі в стилі північний модерн або, як його ще називають, національний романтизм. Прикладів такої архітектури по всій Україні дуже небагато. Брами цих будинків унікальні.
Деякі будівлі у стилі північного модерну в Харкові можна побачити за такими адресами:
Фото: Будинки у стилі північного модерну в Харкові (надані РБК-Україна)
Фото: Будівля Харківської державної академії дизайну і мистецтв (wikipedia.org)
Також в Харкові збереглись двері у стилі українського модерну. Це унікальний стиль з використанням українських традиційних елементів в архітектурі модерну. З прикладів об'єктів цього стилю можу навести будівлю Полтавського краєзнавчого музею та будівлю Харківської державної академії дизайну і мистецтв.
Окрім академії, в Харкові збереглося кілька маєтків та прибуткових будинків в цьому стилі. Це досить локальний, слобожанський стиль, на заході України про такий стиль дехто навіть не чув.
Нас об’єднала Вікторія Нестеренко, яка викладає та представляє освітню програму “Урбаністичні студії” в ХНУ ім. В.Н. Каразіна.
Під час своєї поїздки в Івано-Франківськ, вона дізналась про організацію "Франківськ, який треба берегти". Їй дуже сподобалася ця ініціатива, тож вона вирішила об'єднати однодумців й створити таку ж саму “дверну” організацію у Харкові. Так ми й знайшли одне одного.
Зараз наша команда складається з семи людей. Це люди які готові витрачати свій вільний час поза основної роботи заради захисту архітектурної спадщини. Більшість людей з нашої команди це архітектори. Віка, як я зазначала раніше – викладачка й історикиня, Ігор – історик.
Війна – це війна, вона змінила все. Про реставрацію дверей в Харкові ми тепер говоримо тільки в майбутньому, бо місто дотепер знаходиться в небезпеці й актуальніша задача зараз – допомога військовим.
Ми постійно робимо збори, бо у нас є хоч і невелика, але міцна аудиторія небайдужих харків'ян і не лише харків’ян, які завжди допомагають. На сьогодні в сумі ми зібрали близько 250000 грн.
Фото: Двері “до” і “після” відновлення (колаж РБК-Україна)
Команду рознесло по Україні й по світу, комунікувати стало складніше, робити щось стало важко. Але за війну ми зробили багато івентів: продовжили нашу дверико-художню колабу (ДХК). Це такий формат, в якому ми залучаємо митців створювати листівки з їх рефлексією на тему дверей та збереження історії. Нам вдалося провести виставку з артами ДХК 2.0 в Івано-Франківську, Києві та Львові.
Також у мене окремо є крутий проєкт-виставка "ПРО ХаРКІВ" зі світлинами Харкова від наших друзів “Поштівка Харків” та крутими лекціями від харків'ян, які через війну переїхали у Львів. Це дуже різносторонні лекції, вони покривають різні шари культури: від кураторок літературного музею та організатору театру нової формації до снікерхедів та творців медіа про хіп-хоп культуру.
Також ми проводили кіновечір, де збирали на дрон, було 4 лекції про dveryki. І була прогулянка з нашою координаторкою вулицями Львова. Тож, все зараз трохи деформоване війною та потребами воєнного часу.
Також зараз реставруються наші презентаційні двері, які ми врятували від "обіймів" буржуйки в жовтні 2021 року. Це будуть виставкові двері, які будуть показувати, що таке реставрація наживо. Одна стулка буде відреставрована, а інша залишиться, якою й була. Це наочно покаже результат і важливість реставрації брам.
Планів й бажань дуже багато. Останні два тижні ми ведемо перемовини з містом, щоб захистити ті історичні будівлі, які постраждали під час обстрілів, вікна та двері яких тимчасово не закрили. Також ми продовжуємо розказувати про двері з архіву й працюємо над різними колаборації з митцями, іншими організаціями для підтримки один одного.
Фото: Зараз реставруються двері, які команда врятувала від "обіймів" буржуйки в жовтні 2021 року (надане РБК-Україна)
Харків - це рідне місто, це дім. В ньому – як в домі батьків: ти все знаєш, все рідне. Це те місто, де хочеться жити, бо воно стало частиною твого життя, як друг, як брат.
Харків’яни обожнюють своє місто, для багатьох покинути його було великою особистою трагедією. Тож Харків після війни - це місто неймовірного щастя, сліз радості.
Це для тих, для кого він рідний. Але сто відсотків багато нових людей приїде до Харкова знайомитись, бо харків'яни всюди, й вони постійно говорять своїм знайомим про місто. Це круті люди і амбасадори Харкова в Україні та за кордоном. Авжеж, Харків не буде таким, яким був. Але ми сподіваємося та будемо робити все, щоб він ставав ще кращим.
В українській глибинці також ховається безліч маловідомих, але вкрай цікавих локацій. Зокрема, на Полтавщині відновлюють школи у стилі українського модерну.
Пропонуємо також почитати історію про те, як гід-історик перетворює маєток на Житомирщині на туристичну родзинку.