Виплати та дезінформація. Що розчарувало українських біженців у Норвегії

В Норвегії дослідили, яке враження склалося в українців від "зустрічі з країною" та спроб інтегруватися в суспільство. Подібні відгуки у біженців запитували вперше.

Які основні турботи виявилися у наших громадян у цій країні та що їх розчарувало, TRAVEL РБК-Україна повідомляє з посиланням на sciencenorway.no.

Біженців вперше запитували їхні відгуки про прийом у країні

Українці в Норвегії готові інтегруватися в місцеве суспільство і загалом задоволені прийомом, але часто їм бракує доступу до інформації, відзначають дослідники Норвезького інституту міських і регіональних досліджень (NIBR).

Понад 70% біженців стверджують, що було важко знайти чітку інформацію про те, що їм робити. При цьому українців найбільше турбувало, як знайти житло та коли можна переїхати.

Багато біженців відзначили, що їм було важко шукати інформацію на різних державних сайтах – краще було б, якби працював уніфікований сайт із усією необхідною інформацією.

Спершу дослідники опитували волонтерів, які спілкувалися з новоприбулими біженцями. Потім цікавилися досвідом самих біженців в центрі прибуття. Згодом анкети з опитуванням розіслали дорослим українцям, які знайшли прихисток від війни у Норвегії – відповіді надійшли від 680 осіб.

Фото: Українців найбільше цікавило житло та інформація про умови для біженців (gettyimages.com)

Норвезька влада вивчала питання біженців і раніше, але вперше дослідники цікавилися тим, як процес інтеграції відчувають самі втікачі від війни.

"У попередніх ситуаціях із високим потоком біженців увага була більше зосереджена на заходах економії, це вперше, коли влада зацікавилася тим, як самі біженці переживають свою першу зустріч з Норвегією", - зазначила керівник проекту Вілде Хернес.

Крім того, це перший випадок, коли відгуки біженців були отримані на такому ранньому етапі, зазначила дослідниця.

З якими проблемами зіштовхнулися українці в Норвегії

Згідно зі звітом, українські біженці в Норвегії – переважно високоосвічені. Але на заваді стає знання мови:

• 11% стверджують, що вільно володіють англійською мовою.
• 30% - розмовляють базовою англійською мовою;
• 60% - погано розмовляють англійською або не володіють взагалі.

Близько 30% українцям доступ до перекладачів був недостатнім. Третині надали перекладача в окремих випадках. 5% біженців не мали перекладача взагалі.

Ще однією проблемою для біженців було те, що велика частина інформації була незрозумілою. Українці переважно використовували офіційні норвезькі сайти, але багато хто брав інформацію із соцмереж, що могла бути неправдивою.

Виявилося, що біженці у приймальних центрах біли більш поінформовані, ніж ті, хто жив у сім'ях. Згідно зі звітом, багатьох також прямо дезінформували про відповідні процедури та права.

Фото: 70% українцям було складно знайти інформацію в Норвегії (gettyimages.com)

Також українці виявилися розчарованими, що фінансова допомога була різною залежно від регіонів. Наприклад, біженці в Осло отримували кращу підтримку.

Також деякі біженці не отримали належних їм грошей у перші місяці. У серпні влада оголосила, що ці біженці отримають відшкодування.

Нагадаємо, ми писали, що Польща змінює стратегію щодо українських біженців.