Українкам недоплачують та змушують працювати за житло
Українські біженки почали заявляти про випадки експлуатації у країнах Європи, коли умови праці порушували чинне законодавство.
Про це TRAVEL РБК-Україна розповідає з посиланням на DER SPIEGEL, який поспілкувався з десятками наших біженців та підтримував із ними зв'язок протягом кількох тижнів.
Видання наводить три історії, коли розгублені біженки з України потрапили до рук несумлінних бізнесменів.
Зазначається, що у всіх цих випадках умови праці жінок порушували чинне законодавство. Нерідко на українок чинився тиск, щоб змусити їх завершити свою роботу. У деяких випадках ситуації, з якими вони стикалися, були схожі на торгівлю людьми.
"Досвід цих жінок показує, що в деяких регіонах Європи безжальні бізнесмени прагнули отримати вигоду з кризи. Вони користуються безпорадними українками і перетворюють їхнє життя на пекло", - йдеться у статті.
Ніхто ще точно не знає, скільки українських біженців опинилися в таких умовах експлуатації, але повідомлення самих жінок вказують на те, що проблема важлива.
Фото: Біженок у Європі можуть обдурити з умовами працевлаштування (gettyimages.com)
Одна з тих, хто розповів свою історію – Анжеліка Ларіонова із Маріуполя, яка погодилася назвати своє справжнє ім'я. У своєму місті вона працювала вчителькою гри на фортепіано.
Неподалік містечка Чадці на півночі Словаччини їй дали роботу зі збирання автомобільних деталей на заводі, де обіцяли платити 4,5 євро на годину. Але у контракті було зазначено лише 37 євро на тиждень. Житло дали у промзоні – у старій будівлі із забитими вікнами, де в кімнатах на п'ятьох було 3 ліжка. Анжеліка знаходила у ліжку сліди перебування інших людей, забороняла своїй дочці самій ходити до спільного санвузла.
Спочатку українка їхала працювати на сироварні, але українка Діана, яка зустріла біженців у Словаччині, сказала, що тих вакансій уже немає і єдиний варіант – завод та промзона. Згодом Анжеліка пішла, але в тих умовах залишилося ще чимало українців. Багато з них навіть не змогли прочитати, що було написано у їхніх контрактах.
Історія мешканки Маріуполя показала, що "посередники" у Словаччині забирали собі гроші, які уряд виділяв на біженців з України – 10 євро на день для Ларіонової та її дочки – більше, ніж вона могла б отримувати на день на своїй роботі за контрактом. Це підтвердили словацькі урядовці.
У кадровому агентстві сказали, що не знають про проблем з житлом, а деякі біженці у них працюють кілька годин на тиждень.
Згідно з австрійським дослідженням, майже 90% українських жінок, які втекли з країни, сподівалися отримати роботу в ЄС. У соціальних мережах є тисячі пропозицій щодо роботи, призначених для українок.
Фото: Прибуття українських біженців до Словаччини (gettyimages.com)
Ще до війни українців експлуатували в ЄС, вони працювали на будівництві чи полях, часто без контракту. Із 2002 по 2021 рік Міжнародна організація з міграції виявила 18480 українських жертв торгівлі людьми, третина з них були жертвами сексуальної експлуатації.
З початком війни, коли пункти прийому біженців лише облаштовувалися, на прикордонних вокзалах "полювали" на українських жінок. Про це заявив Кароль Вільчинський, голова польської організації допомоги біженцям Salam Lab. Він бачив кількох чоловіків у Кракові, які пропонували жінкам безкоштовне житло та їхали з ними.
Українка Віка із однієї із західних областей України у перші дні війни сіла в машину українця, який пообіцяв їй сезонну роботу у Словаччині. Вона опинилася у теплиці на збиранні помідорів на півдні країни – на роботі без контракту. На зустріч із журналістами дівчина прийшла з червоним висипом на шкірі та почервонілими очима – алергією на помідори.
У теплиці їй доводилося збирати врожай на висоті 3 метри над землею, де особливо високі температури. Їй зменшували погодинну оплату та зрушували початок робочого дня. За кілька тижнів дівчина не витримала і повернулася додому.
Фото: Робота для біженок в Європі в теплицях та готелях (колаж РБК-Україна)
Інші біженки 18-річні Карина та Настя були змушені допомагати у ремонті готелю у німецькій землі Нижня Саксонія у Німеччині, при цьому взагалі не отримуючи жодної оплати.
Вони втекли з Харкова у середині березня. Знайомий допоміг їм знайти роботу на прибиранні номерів у Бад-Пірмонті, де їм пообіцяли зарплату по 1200 євро.
За їхніми словами, їм не заплатили жодного центу. Дівчатам довелося ремонтувати кімнати, тягали шафи, чистити душові та ванни. Від початку їх змусили підписати договір на оренду кімнати в місті за 440 євро. Але жили вони у готелі. Їх годували макаронами та картоплею та застерігали від спілкування з місцевими людьми. Потім взагалі сказали, що вони працюватимуть, щоб оплатити своє проживання та їжу.
Власниця готелю потім заявила, що лише приймала українських біженців, які потребували допомоги. Пізніше дівчата за допомогою Червоного Хреста офіційно зареєструвалися і отримали квартиру, яку оплачує місцева влада.
Нагадаємо, ми писали, як влаштована допомога українцям у Німеччині.