Що таке статус "податкового резидента" і як продовжити платити податки в Україні, якщо ви переїхали в Європу
У зв'язку з російською військовою агресією величезна кількість українців були змушені покинути дім і шукати притулок в інших державах. Оскільки термін їх перебування на території іншої країни лише збільшується, вони потроху починають влаштовувати побут, знаходять роботу, відправляють дітей у місцеві школи.
У багатьох починає виникати питання про визнання їх "податковими резидентами" країни перебування. Це тягне за собою зобов'язання сплати податків у цій країні.
В колонці для TRAVEL РБК-Україна юрист Stron Legal Services Альона Палій, розповідає, як визначити, чи є у вас статус податкового резидента. Також - що робити, якщо у вас залишилася віддалена робота в Україні і чи потрібно біженцям в цілому платити податки в іншій країні.
Спочатку потрібно зрозуміти, чи є ви "податковим резидентом" тієї чи іншої країни. Для цього треба знати, які критерії ця країна застосовує для визначення такого статусу. Найчастіше країни враховують:
Звичайно, є винятки і особливості. У тому числі для тих, хто отримав статус тимчасового захисту. В Італії, наприклад, достатня підстава для "податкового резидентства " - реєстрація місця проживання в місцевому муніципалітеті тими, хто отримав тимчасовий захист. Відповідність іншим обставинам не потрібна. Але в цілому механізм визначення статусу зводиться до відповідності трьом перерахованим вище критеріям.
Терміни перебування в країні - один з ключових критеріїв для визначення "податкового резидентства". У більшості країн для виникнення питання про такий статус необхідно перебувати в країні понад 183 днів на рік. У деяких країнах можуть встановлювати і менший термін. При цьому враховують інші обставини (наприклад, таке може бути у Великій Британії, Швейцарії).
При цьому перебування в іншій країні більше 183 днів не спричиняє втрату податкового резидентства в Україні, тому виникає ризик оподаткування доходів податками в обох країнах.
Щоб цього уникнути, треба переконатися, що між країною вашого перебування і Україною підписана Конвенція про уникнення подвійного оподаткування, яка якраз і регулює особливості визначення статусу "податкового резидента" в таких випадках і механізм зарахування податків, сплачених в одній країні іншій (у повному розмірі, або частково) і навпаки.
Формально статус тимчасового захисту або статус біженців - це міграційне питання, і не має відношення до оподаткування. За загальним правилом, статус резидента не набувається автоматично. Щоб отримати подібний статус в будь-якої з країн, потрібно заявити про себе в місцеву податкову службу і підтвердити факт відповідності критеріям резидентства, встановленим в цій країні.
Простіше кажучи, якщо ви громадянин України і тимчасово переїхали до Польщі і тимчасово там проживаєте, ви не отримуєте автоматично статус "податкового резидента" Польщі. Навіть якщо під час реєстрації в країні з метою отримання права тимчасового захисту вам видали місцевий податковий номер, ви залишаєтеся "податковим резидентом" України.
Однак варто поцікавитися позицією податкових органів країни перебування. Адже, наприклад, податкова Португалії схиляється до думки, що особа стає "податковим резидентом" автоматично після отримання тимчасового захисту та податкового номера, оскільки при отриманні тимчасового захисту вказується місцева адреса, то "вважається", що особа проживатиме на території Португалії понад 183 дні. Хоча це позиція дуже суперечлива.
Щоб дізнатися, чи належите ви до "податкових резидентів" іншої країни, потрібно ознайомитися з критеріями визначення" податкового резидентства " конкретно у вашій країні перебування.
Найкраще проконсультуватися з цього питання з представниками податкової служби країни перебування або звернутися за допомогою до юридичних консультантів у міграційних відділах.
Фото: Якщо ви переїхали до Польщі і тимчасово там проживаєте, ви не отримуєте автоматично статус "податкового резидента" Польщі (Getty Images)
При цьому є велика ймовірність потрапляння під критерії "податкового резидентства" як в країні перебування, так і в Україні.
Факт працевлаштування може враховуватися при визначенні місця життєвих і економічних інтересів, коли за статус "податкового резидента" "змагаються" дві країни, але все ж він не є вирішальним.
При цьому більшість країн вимагає сплати податку з таких доходів, як заробітна плата, навіть незважаючи на те, що її джерело - за кордоном. Однак за наявності Конвенції українська зарплата особи не підлягає оподаткуванню в країні перебування, якщо особа перебуває в ній не більше 183 днів протягом календарного року або будь-якого 12-місячного періоду залежно від положень застосовної Конвенції. При цьому дні перебування вважаються по кожній країні окремо.
При перевищенні 183 днів перебування в іншій країні іноземний податок цієї країни застосовується до української зарплати, нарахованої за період з дати переїзду в таку країну. Тому особа повинна буде звітувати про такі доходи до податкової служби країни перебування та сплачувати податок відповідно до місцевих процедур.
Оскільки український роботодавець продовжуватиме утримувати українські податки, виникне подвійне оподаткування. Щоб цього уникнути, треба подати в Україні до 1 травня наступного року річну декларацію про доходи з вимогою до української податкової служби про повернення надміру сплаченого ПДФО.
До неї треба додати довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування, видану податковим органом іншої країни. Варто враховувати, що зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, наприклад, шляхом проставлення апостиля.
Фото: У українців з відкритим ФОП ризик подвійного оподаткування істотно вищий (freepik.com)
Слід зазначити, що деякі країни йдуть назустріч українським переселенцям і видають роз'яснення, згідно з якими не обкладається місцевим податком і внеском на соціальне страхування заробітна плата від українських роботодавців резидентів України, які приїхали в країну перебування через війну (подібні роз'яснення вже випустили податкові служби Ірландії та Польщі).
Ситуація з фізичною особою-підприємцем складніша. Реєстрація громадянина як фізичної особи - підприємця є самостійною безумовною ознакою "податкового резидентства" України. При цьому подібна реєстрації не виключає визнання особи "податковим резидентам" іншої країни.
І в цьому випадку ризик подвійного оподаткування істотно вищий, оскільки виникає подвійне оподаткування без можливості його усунення (враховуючи чинну форму декларації платника єдиного податку, яка не передбачає можливість зарахування іноземного податку в рахунок сплати єдиного податку), а саме:
Підтвердити свій статус "податкового резидента" України можна, отримавши відповідну довідку в податкових органах України.
Отримати цю довідку можна, звернувшись із заявою (безпосередньо в приміщенні податкової, відправивши поштою або заповнивши заявку онлайн) в податкові органи за місцем реєстрації на території України. Цієї довідки достатньо для підтвердження "податкового резидентства" в Україні, в розумінні конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.
Щоб уникнути подвійного оподаткування вже в Україні, сплачуючи податки в іншій країні, потрібно подати заяву про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерел у закордонній державі або заяву про відшкодування вже сплачених податків на території зарубіжної держави.
Фото: Підтвердити свій статус "податкового резидента" України можна, отримавши відповідну довідку в податкових органах України (GettyImages)
Заяви надаються за формами, затвердженими компетентним органом відповідної країни, з перекладом на українську мову. Податкові органи України зобов'язані підтверджувати статус "податкового резидента" у цих формах підписом начальника податкової інспекції та печаткою.
Наслідки несплати податків потрібно розглядати окремо по кожній країні і в кожному окремому випадку. Все буде залежати від особливостей оподаткування країни перебування, індивідуальних обставин і масштабів ухилення від податків – це можуть бути як штрафні санкції, так і тюремне ув'язнення з подальшою депортацією.
Підсумовуючи, слід зазначити, що питання про визначення статусу "податкового резидента" досить складне, особливо в поточних реаліях. Для визначення країни резиденції, необхідно аналізувати обставини кожної конкретної особи (зокрема, чи планує людина повертатися в Україну, чи має в Україні та за кордоном доступне для проживання власне або орендоване житло, де проживають члени її сім'ї, в якій країні він/вона отримує доходи).
Також є ймовірність вирішення проблеми за аналогією з 2020-2021 роками, коли обмеження пересування людей між країнами у зв'язку з карантином (що призвело до вимушеного перебування в іншій країні більше 183 днів) не мало наслідком зміни податкової резиденції особи, оскільки ситуація розцінювалася як надзвичайна.
Неможливість повернутися в Україну у зв'язку з військовими діями також можна розцінювати як надзвичайну обставину. Тому не виключено, що в найближчому майбутньому з'являться подібні роз'яснення OECD або податкових органів інших країн, які допоможуть прояснити ситуацію.
Нагадаємо, ми писали, в які країни можна поїхати, якщо закінчилися 90 днів безвізу.