Програмами для біженців Європа стимулює працьовитих українців залишатися в ЄС - експерт.
Українців попереджають, що майбутній опалювальний сезон буде найважчим за всі роки. Песимізму додають руйнування енергетичної інфраструктури внаслідок обстрілів.
Чи варто Європі очікувати нову хвилю біженців на тлі складної зими, TRAVEL РБК-Україна розповів керівник Українського центру міжнародного партнерства і організатор форуму волонтерів "Взаємодія без кордонів" Анатолій Полковніков.
Спостерігаючи за ситуацією, можна дійти висновків, що якщо і буде збільшення потоку біженців на фоні зими, то це буде не така велика хвиля, як у лютому та березні, каже фахівець. Для цього є декілька передумов:
"Люди, які були готові та мали таку можливість, вже евакуювались до Європи. Евакуація потребує значних матеріальних ресурсів, а в країні - погіршення фінансової ситуації, у багатьох просто не вистачить на це коштів, а громадські організації та волонтери виснажені".
Він наводить приклад, що евакуація з окупованих Бердянська та Херсона коштує від 6 тисяч гривень на одну особу у приватних перевізників, при цьому собівартість такої діяльністі для волонтерів до 2 тисяч гривень.
"Це витрати на паливо, підтримання робочого стану авто та покриття витрат на оплату робочого часу водія, деякі поїдки можуть займати до тижня, але кошти на це знаходити благодійникам з кожним днем все складніше", - зауважує Анатолій Полковніков.
Друга причина, чому люди менше виїжджають за кордон - багато хто вже адаптувався до умов військового стану та позбувся шоку перших днів війни, пояснює він.
"Зараз спостерігається стабільний потік людей, які повертаються з еміграції, хоча, як показують події останніх днів, ризики ще дуже високі, я не радив би цього робити", - наголошує експерт.
Водночас зараз зберігається стабільний рух переселенців в межах України.
"Дехто повертається в деокуповані регіони та в міста, де більш-менш стабілізувалась ситуація, такі як Харків та Київ. Деякі сім’ї намагаються залишити небезпечні міста та від’їхати на невелику, але безпечну відстань, щоб можна було швидко повернутись додому", - зазначає Анатолій Полковніков.
Так, харків’яни тимчасово переїжджають до Полтави, а жителі Запоріжжя з центральних районів - до приватних будинків та дач, де більш безпечно та є можливість забезпечити автономне опалення та водопостачання.
За словами фахівця, в гуманітарному секторі збереглись всі проблеми перших днів війни, хоч зараз вони відчуваються не так гостро. Це і відсутність гуманітарних коридорів, і дефіцит житла в безпечних регіонах, і його вартість, і відсутність вакансій, та складнощі з медичним та юридичним обслуговуванням на місцях .
"Вартість оренди житла в безпечних регіонах зараз перебільшує середню зарплатню на вільних вакансіях. Тому створення місць тимчасового проживання та нових робочих місць ще довго буде актуальним питанням. Тим більше, що нам варто піклуватись про те, щоб наші громадяни залишались в Україні та підтримували економіку, створюючи внутрішній валовий продукт", - пояснює він.
Між тим, країни Європи зацікавлені в активних та продуктивних біженцях з України. Тому програми підтримки переселенців будуються таким чином, щоб залишити в Європі спеціалістів та працьовитих людей, створюючи для них відповідні умови.
"Згідно з попередніми фінансовими розрахунками, деяким країнам вигідна навіть інвестиція в 10 тисяч євро на адаптацію та створення умов для одного біженця, який готовий працювати та платити податки. Ці кошти повернуться до бюджету за 3-4 роки у вигляді податків. Тому за кордоном активно фінансуються програми з вивчення мов та виробничої перекваліфікації", - каже Анатолій Полковніков.
Фото: Працевлаштeвання українців у Німеччині (gettyimages.com)
Тому в Україну будуть повертатися тільки ті, хто розраховував жити за рахунок дотацій та благодійної допомоги, припускає експерт.
"Для прикладу, щоб залишити одного переселенця в Україні та створити для нього місце тимчасового перебування та робоче місце, потрібно 1-2 тисяч євро", - зазначає він.
Нагадаємо, ми писали, як переселенцям стати в чергу на житло.