Українські замки переважно збереглися у вигляді руїн, але деякі твердині ще століттями будуть дивувати наших нащадків. Які 10 фортець варто побачити першочергово – у колонці Романа Маленкова.
Замки – одні з найцікавіших об’єктів, які залишила Україні бурхлива історія. Більшість українських замків перебувають у стані руїни, але є і такі, які й нині виглядають чудово й приваблюють тисячі туристів.
Які замки варто подивитись у першу чергу та яку цікаву історію вони можуть розповісти, у колонці для РБК-Україна розповідає відомий дослідник, краєзнавець, мандрівник та автор проекту "Україна Інкогніта" Роман Маленков.
Мури і башти, які століттями захищали українців від ворогів, зараз виконують функції музеїв. Загалом їх більше сотні, але таких, які відповідають уявленню більшості про замок, залишилось небагато – решта у стані руїни.
Одні впали у бурхливих військових баталіях, інших – не пошкодували людина та час. Скільки підмурків сільських хат на Поділлі складено бутом із величних фортец. Скільки доріг вибрукувано й тинів змуровано. Деякі замки настільки понівечені, що без реконструйованого зображення важко вгадати, якими вони були колись.
Але є в Україні й такі замки та фортеці, якими можна захоплюватись й пишатись. Величні твердині, потужні мури яких вистояли не одне століття й ще століттями будуть дивувати наших нащадків, заслуговують на те, щоб бути побаченими. Цей рейтинг – своєрідна рекомендація, які замки та фортеці України варто подивитись першочергово.
Більше замків, ніж на Тернопільщині, немає в жодній іншій області України, але більшість з них, на жаль, не у найкращому стані. Одні дуже поруйновані, інші перебудовані й на замки не схожі зовсім: психлікарні, тублікарні, СТО.
Замок у Збаражі – це, безперечно, найкраще збережений і відреставрований замок області. Хоча бастіони Збаразького замку поки що переважно "безголові", але на додачу до ровів і мурів тут є ще й виставки та музеї, а проект замку розробив всесвітньовідомий італійський архітектор Вінченцо Скамоцці.
Ще одна відома назва Ужгороду, Унгвар, прийшла до нас із 10 століття, коли угорська орда розбила тутешніх слов’янських господарів, білих хорватів, і захопила Закарпаття.
Замок прекрасно зберігся. Хоч він і не має височезних мурів та башт, але залишається одним із найбільш відвідуваних туристичних об’єктів Закарпаття. Сюди йдуть, щоб відчути дух вікових традицій білих хорватів, мадярів, австрійців, німців, чехів, словаків, і, звичайно, русинів-українців, які господарювали в Унгварі. Ідуть, сподіваючись, зокрема, побачити привид стандартної для більшості замків Білої Діви.
Відео: Топ-10 замків України (youtube.com/Україна Інкогніта)
Нині у замку діє музей. Яка ж неймовірна колекція карпатських музичних інструментів тут представлена. Казковий розпис домової церкви також не залишить нікого байдужим. Як і винні льохи.
З-поміж великих ефектних замків, Меджибізький до Києва найближчий – через Житомир, Бердичів і Хмільник до нього 315 км. У Бердичеві теж є ефектна фортифікація, але то монастир.
У 2001 році Меджибізький замок включили до історико-культурного заповідника, хоч це й не допомогло врятувати бічну стіну замкового палацу. Ще років 10 тому замок перебував не у кращому стані, але його розміри, помножені на колорит (можливо, зумовлений саме облупленістю мурів), вже тоді робили цю історичну твердиню між річками Південний Буг і Бужок прекрасним туристичним об’єктом.
Особливо зважаючи на те, що Меджибіж є всесвітнім центром хасидів – тут же поховано легендарного Бешта. Ну а нині реставраційні роботи в замку набрали обертів. З кожним роком меджибозька твердиня стає гарнішою і цікавішою.
Свірзький замок, що розташований на пагорбі під назвою Белз, в оточенні ставків і боліт, привертає увагу не лише мандрівників. Ще в радянські часи від став відомою локацією для кінозйомок. Там знімалося чимало сцен із фільму "Д’Артанян і три мушкетери", і саме тут прожила останні дні нещасна Констанція Бонасьє, яку отруїла Міледі.
Фото: Свірзький замок (facebook.com/Юлія Кір'янова)
Бетюнський монастир, житло ката, маєток Д’Артаньяна в Гасконі та бастіон Сен-Жермен у Ла-Рошелі – відразу чотири ролі віддали тоді Свірзькому замку. На жаль, теперішній статус цієї казкової будівлі не відповідає її красі та величі. Він стоїть пусткою, хоч в ньому й збиралися відкрити будинок відпочинку Спілки архітекторів.
Понад шість століть минуло відтоді, як на високому пагорбі у Олеську виник замок. Ймовірно, його збудував князь Юрій Данилович, але напевно цього ніхто не може сказати.
Що можна сказати про замок точно, так це те, що він є одним із найвідоміших на Львівщині, а ще – одним з найменших за розмірами, але найкраще доглянутих замків України. Крім музею, тут функціонує дуже престижний ресторан із відтвореними середньовічними інтер’єрами, розрахованими не лише на українських, але й на іноземних гостей, серед яких найактивніше їдуть сюди поляки, адже у замку народився відомий їхній король – Ян Третій Собеський, переможець турків під Віднем.
Неабияким бонусом при відвідуванні Олеського замку є монастир капуцинів із парком скульптур.
Цю твердиню збудували на місці дерев’яних укріплень руських князів. Розпочав будівництво литовський князь Любарт (саме тому замок і носить його ім’я), а продовжували Вітольд і Свидригайло.
Чи не найяскравіший представник середньовічної оборонної архітектури на території України складався колись з двох частин: Верхнього і Нижнього замку. Нижній, значно більший за площею, розчинився серед пізніших будівель – від нього лишились лише деякі відрізки мурів та одна башта. Зате Верхній досить непогано зберігся.
Височезні башти та мури замку Любарта ховають цікаві музеї та підземелля. На башти можна підніматись: з них видно ще дві вражаючі луцькі пам’ятки – монастир єзуїтів та кірху.
Фортецю над Дністровським лиманом, на руїнах античного міста Тіра, заклали генуезці у 13 столітті – від них залишився замок, який пізніше виконував функції цитаделі.
Основну частину найбільшої в Україні середньовічної фортеці збудували молдавани. В молдавський період місто називалося Четятя Албе (Біла Фортеця) – воно було одним із головних торгових полісів Північного Причорномор’я. Фортеця тоді мала тридцять чотири башти й була неприступною твердинею, але все одно не встояла перед велетенською армією турків і татар.
Фото: Аккерманська фортеця (islam.in.ua)
У 15 столітті вони стали господарями міста й назвали його Аккерманом (також Біла Фортеця, але вже тюркською). Саме в османський період фортеця набула майже сучасного вигляду.
Посеред широкої рівнини, якою є долина річки Латориці, в південно-західній частині Мукачевого височіє гора. Її верхівку увінчують башти старовинного замку. Небагато в Україні пам’яток, подібних до цієї.
Русини-українці, угорці, валахи, австрійці та інші народи протягом майже тисячі років історії фортеці проливали піт та кров у її могутніх стінах. Паланок пережив сотні штурмів та облог. Безліч разів змінював своїх власників, добудовувався і перебудовувався. Із кінця 18 століття Паланок виконував функції австрійської в’язниці, а у радянський період тут розміщувалося ПТУ.
Нині це один із найвідоміших українських замків – доглянутий, музеєфікований, із купою сувенірних лавок, кав’ярнями та винними підвалами.
Найвідоміший замок України розташований у місті, яке і назву отримало завдяки ньому – Кам’янець-Подільський (хоча другу половину назви давно варто б відкинути, зважаючи на відсутність в Україні інших "Кам’янців").
Середньовічна фортеця, розташована на крутому скелястому пагорбі над каньйоном річки Смотрич зачаровує своїм масштабом та казковістю. Це еталон замку, який ми малюємо в своїй уяві. А якщо поглянути на замок і фортецю із каньйону Смотрича, то взагалі не повірите, що це Україна.
Це замок-кінозірка – головний середньовічний замок радянських фільмів. Ла-Рошель, Торкілстон, Мот – чим він тільки не був у кіно. Радянський екранізатор Бортко вирішив зробити його Дубенським замком, оскільки справжній Дубенський замок не настільки кіногенічний. Тому козаки в "Тарасі Бульбі" штурмували "польський" замок, який насправді був молдовсько-турецьким. Хотин же козаки ніколи не штурмували, але захищали його героїчно, на чолі з великим гетьманом Сагайдачним.
Як і Аккерманську фортецю, Хотинську розбудували молдавани, які мали її два століття за резиденцію своїх господарів. Штефан Великий, якого можна побачити на усіх молдовських купюрах, зробив Хотинську фортецю неймовірною неприступною твердинею.
Нагадаємо, ми писали, де поховані творці української державності. На території України відомо точне розташування лише чотирьох гетьманських могил.
Пропонуємо почитати детальніше, як команда "Україна Інкогніта" в експедиціях знаходить давньоукраїнські кам'яні хрести.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.