Колись могутні фортеці захищали українську землю від ворогів, а нині стоять наполовину зруйновані. Найцікавіші замки-руїни – у топ-10 від "Україна Інкогніта".
Мальовничі замкові руїни – свідки історії. Колись могутні фортеці захищали українську землю від ворогів, а нині перетворились на купи каміння. Хоча у цивілізованих країнах такі замки перетворюють на туристичні локації, які приносять чимало прибутку.
Про топ-10 замкових руїн, що збереглися в Україні та варті уваги мандрівників, РБК-Україна розповідає з посиланням на проект "Україна інкогніта".
Головною пам’яткою Клевані на Рівненщині є замок, збудований князями Чорторийськими у 15-16 ст., хоча туристів приваблює так званий "тунель кохання".
"Більшість туристів, на жаль, навіть не знають, що у Клевані є великий і гарний замок. Він у руїні, але ще міг би бути гарною атракцією, якби його законсервували і показали людям. Його було б видно із дороги Луцьк – Рівне, але він так заріс деревами, що став невидимим", – розповідає відомий дослідник і автор проекту "Україна Інкогніта" Роман Маленков.
Тисячі туристів проїжджають повз, і навіть не здогадуються про існування цієї споруди. За тривалу історію замок у Клевані був і твердинею, і єзуїтським колегіумом, і польською гімназією, і радянським витверезником. Нині це наполовину руїна.
Кудринці на Тернопільщині – одна із найбільш неймовірних та неочікуваних місцин в Україні. Місцеві мешканці розповідають, що світлої місячної ночі на мурах замку можна побачити жіночий силует – привид дівчини-бранки, живцем замурованої турками в одну із стін.
"Ну який же замок обійдеться без такої легенди. А турки дійсно здобували замок. Двічі. Ще є легенда про скарби власників замку, які досі ніхто так і не знайшов", – зауважує краєзнавець
Нинішній Кудринецький замок – це одна ціла башта і дві напівзруйновані, з’єднані залишками стін різної висоти. Товщина стін –1,5 м.
Кудринецький замок був зведений із місцевого пісковику на високій горі над Збручем, яку місцеві мешканці називають Стрілкою. Стояв він на татарському шляху, тому дуже часто приймав участь у боях.
Відео: Мальовничі замки-руїни України (youtube.com/Україна Інкогніта)
У 18 столітті замок втратив своє фортифікаційне значення і перетворився на резиденцію шляхетського роду Гуменицьких. Пізніше власниками стали Козєбродські, які перетворили твердиню на музей.
"В середині 19 століття покинутий замок купив єврей Меєр Бартфельд. Він почав розбирати замок на будматеріали, а пізніше дозволив це робити мешканцям довколишніх сіл. Та руїна, яку ми бачимо нині – їхніх рук справа, і диво, що замок не розібрали повністю", – звертає увагу Роман Маленков.
Замок у Кременці на Тернопільщині відомий з 11 століття, але справжньою твердинею він став у середині 16 століття, коли ним володіла польська королева Бона Сфорца.
"Ця легендарна дочка міланського герцога, яка правила і країною, і своїм безвольним королем-чоловіком, розбудувала замок зробивши його однією із своїх резиденцій. Бона Сфорца була відома свою надзвичайною красою, але ще більше інтригами, боротьбою за владу та аморальною поведінкою", – ділиться історією фортеці краєзнавець.
Замок на височезній горі, яка нині називається Бона, мав розміри 70х157 м. Поглянувши на стрімкі скелясті схили, важко уявити, як його можна було взяти штурмом, але у 1648 році козаки під керівництвом Максима Кривоноса та Філона Джалалія, підтримані кременецькими міщанами, взяли замок, спалили дерев’яні будівлі й зруйнували частину кам’яних. Відтоді замок не відновлювався.
Замок у Сатанові на Хмельниччині, на пагорбі над річкою Збруч, колись був одним із найбільших на Поділлі. У 15 столітті його звів місцевий дідич Петро Одровонж для захисту від татар. Через сто років його перебудували, зробивши ще потужнішим. Незважаючи на всю міць, Сатанівський замок кілька разів брали і руйнували татари. Як мінімум тричі його захоплювали козаки в період Хмельниччини, найбільше ж постраждав він від турків – османи його брали двічі. Вдруге він був обстріляний важкими гарматами і сильно поруйнований.
"У 18 столітті Сатанівський замок втратив своє фортифікаційне значення, бо технології ведення війни дуже змінилися. Його перебудували, влаштувавши тут одну із резиденцій князів Сенявських. А у 19 у столітті він став пусткою і став руйнуватись", – розповідає Роман Маленков.
Місцеві мешканці потроху розбирали його на будматеріали. Коли почалося зведення Потоцькими цукрової фабрики, замок став сировинним придатком будівництва й потроху майже зник.
Будівництво кам'яного замку у Микулинцях на Тернопільщині почалося у 1550 році. Його збудувала на татарському шляху тодішня власниця Микулинець Анна Йордан із роду Сенявських . Для татар він був майже нездоланною перешкодою.
Пізніше його неодноразово добудовували і зміцнювали, але й технології штурмів змінювались, тому Микулинецький замок кілька раз брали козаки в часи Хмельниччини, а у 1675 році під його стінами відбулася найвідоміша битва –15-денна облога Микулинців великим османським військом.
"Нині у замку живуть люди – кажуть, що то нащадки прийомної дочки останньої власниці – Юзефи Рей. Вони звели будинки із замкового каміння, а на замковому подвір'ї росте городина. Вхід до замку заборонений, територію охороняють вівчарки. Цю твердиню ще називають замком злого пса", – попереджає дослідник.
Микулинецький замок перебуває у стані напівруїни.
Як для Тернопільщини цей замок зберігся непогано. Мури, башти, брами майже не поруйновані, а деякі ще й виконують житлову функцію.
Замок у Золотому Потоці будувала родина Потоцьких. Його будівництво закінчили у 1608 році. Фортеця була квадратною із чотирма наріжними баштами та п’ятою надбрамною.
"До наших днів одна башта не дотягла, а решта стоїть. Товщина замкових мурів сягає двох метрів. У стінах замку Потоцькі збудували палац – нині від нього залишився лише кістяк. Важко навіть уявити, яким він був", – зазначає автор проекту "Україна Інкогніта".
Замок має легенди, які пояснюють його назву. Перша – романтична про копання криниці й пошук води оборонцями під час облоги замку. Її знайшов хлопчина, який народився на Івана Купала. Друга легенда страшна і жорстока, про зрадника, який показав татарам підземний хід у замок, за це вони його нагородили потоком розплавленого золота у горло.
Перша згадка про Теребовлю на Тернопільщині датується 1097 роком. Тоді це місто було центром удільного князівства, яким керував князь Василько Ростиславович. У місті був замок, який багато разів руйнували, добудовували і перебудовували. Нинішня твердиня, яка має стіни 5-метрової товщини і стоїть на горі заввишки 50 м – вже четверта відбудова Теребовлянського замку. Її зробили на початку 17 ст.
Висота стін замку сягає 18 м, а загальна довжина – 107 м. Замок зведений із блоків місцевого пісковику. Основу оборонної могутності замку становила кругла вежа-бастея, до якої сходяться замкові мури.
"Теребовлянський замок відомий обороною від турків у 1674 році, а точніше тим фактом, що очолювала цю оборону дружина коменданта фортеці Софія Хшановська. Турки тоді так і не змогли здобути замок, а хоробрій Софії поставили пам’ятник", – розповідає Роман Маленков.
Нині замок є головною туристичною атракцією Теребовлі.
Замок у Скалі-Подільській на Тернопільщині з’явився у часи Великого князівства Литовського, у 1370-ті роки. Збудували його князі Коріятовичі, правління яких було періодом процвітання для міста.
"Щоправда, воєвода Станіслав Лянцкоронський після руйнацій, вчинених волохами, докорінно перебудував замок у 40-ві роки 16 століття і звів у ньому палац. Нині відносно цілою ми бачимо лише Порохову вежу замку, решта у стані мальовничої руїни, особливо, якщо поглянути з боку річки. До такого стану замок дійшов після того, як його у 1672 році зруйнували турки", – зазначає краєзнавець.
Відтоді твердиню на скелі над Збручем не відновлювали, а каміння розбирали на будматеріал місцеві мешканці.
В австрійський період про замок в Скалі ніхто не дбав. На початку 20 ст. його руїни використовували як прикордонну заставу. Під час Першої світової війни на території замку були викопані шанці, які пізніше поросли травою.
Цю твердиню на Тернопільщині називають замком-кораблем. З одного ракурсу він нагадує корабель, а з усіх інших – мальовничу руїну.
Сидорівський замок збудував коронний гетьман Речі Посполитої Марцін Каліновський у 1040 році. Він мав форму острівця, при довжині у 178 м і ширині у 30 м. Якщо поглянути на нього з висоти пташиного лету, він також нагадує корабель, але трохи кривий.
Марцін Каліновський був переможцем у битві під Берестечком, але у битві під Батогом у 1652 році він загинув. Поховали гетьмана недалеко від замку у костелі, який служив родинною усипальнею Каліновським.
"На відміну від більшості замків Тернопільщини Сидорівський замок перетворився на руїну аж у двадцятому столітті, переважно після Другої світової війни. Останні господарі - від середини 19 століття ними була родина Пайгертів, спочатку дбали про замок, мали його за родову резиденцію. Але врешті покинули. А потім пришла радянська влада", – зауважує знавець.
Замок у Старому Селі на Львівщині – найбільший в Україні. Його площа – 2 га. Звів замок Домінік Заславський, якого запорожці називали периною.
"Домінік був онуком князя Януша Острозького й успадкував всю Острозьку ординацію. Це була країна в країні, яка простягалася від Дніпра і до Львова, і найбільш західним замком цієї ординації, а одночасно і найбільшим стала твердиня у Старому Селі", – розповідає Роман Маленков.
Замок проектував відомий львівський архітектор Амброзій Прихильний. Його заклали у 1642 році. Через 6 років козаки Хмельницького вщент зруйнували недобудований замок, і будівництво почалося знову. Врешті у 1654 році замок закінчили й він став майже неприступним, бо крім потужних мурів його захищало ще і болото. Замок не змогла взяти навіть величезна османська армія у тисяча шістсот сімдесят другому році.
Від 1700 року Старосільський замок переходив від одних найбагатших магнатів Речі Посполитої, до інших. Любомирські, Сенявські, Чорторийські.
"За останніх замок добряче занепав, і його продали Потоцьким. Неприступна колись твердиня перетворилася на винокурню та склади, а останній власник замку Альфред Потоцький влаштував тут броварню. Може тому сучасна львівська броварня збирала кошти на відновлення будівлі. Також зібрати кошти намагалися проведенням концертів і фестивалів у замкових стінах. Але не судилося, тому замок і далі в руїні, з кожним роком все гіршій", – зазначає дослідник.
Нагадаємо, ми писали про топ-10 найкращих замків, які варто побачити в Україні. Це фортеці, які гарно збереглися.
Також ми розповідали, де поховані творці української державності. На території України відомо точне розташування лише чотирьох гетьманських могил.