У вересні біженці подали набагато менше заяв щодо надання притулку.
У вересні кількість біженців, що приїжджають до України до ЄС, зменшилася. Найбільше зниження виїздів спостерігається у Польщі, Німеччині та Франції. Намітилася стабільна тенденція – до ЄС через війну їде дедалі менше українців.
Великої хвилі біженців до Європи не спостерігається навіть на тлі недавніх ракетних ударів з боку РФ. А експерти прогнозують, що нової великої хвилі біженців, швидше за все, не буде, повідомляє TRAVEL РБК-Україна.
У вересні українці менше просили статусу тимчасового захисту в ЄС, повідомляє Schengenvisainfo.com.
За даними Євростату, у вересні Польща прийняла на 13 735 біженців менше порівняно із серпнем. Також кількість громадян України, яким було запропоновано тимчасовий захист, скоротилася на 10 160 та 2 830 у Франції та Німеччині відповідно. Збільшення кількості українців було зареєстровано у деяких інших європейських країнах, таких як Ірландія (900), Данія (345) та Кіпр (105). А Люксембург, Мальта та Румунія прийняли менш як десять осіб з України.
За весь час війни Польща повідомила про найбільшу кількість громадян України, які отримали тимчасовий захист — 1,4 мільйона осіб. За нею слідують Німеччина (813 725 осіб), Іспанія (145 825 осіб) та Болгарія (134 790).
Фото: Прикордонний пункт у Румунії (unsplash.com)
"Якщо порівнювати з кількістю населення кожної держави-члена ЄС, найвище співвідношення громадян України, які отримали тимчасовий захист у вересні 2022 року на тисячу мешканців, було зафіксовано в Естонії (1,8 наданого тимчасового захисту на тисячу жителів), за нею слідують Польща (1,4) та Литва, Латвія та Ірландія (1.0)", — пояснили в Євростаті.
Найбільше дітей з України прийняли у Німеччині – там надали статус біженця 15 460 дітям. Це цілих 30 відсотків усіх громадян України, які набули такого статусу протягом вересня. Польща надала захист 13980 дітям, а 2865 дітей з України отримали захист у Румунії. Найбільше жінок, які отримали тимчасовий захист, було зареєстровано у Польщі (33 650), Німеччині (30 785) та Румунії (5 605 осіб).
У Європі час від часу поводяться опитування українців про те, чи планують вони повернутися додому. Більшість заявляє, що чекають на закінчення війни, і тоді плануватимуть повернення на батьківщину.
Нещодавно Міністерство внутрішніх справ Фінляндії нещодавно провело чергове опитування серед українців про те, чи вони хочуть повернутися додому. 27% із 2136 опитаних заявили, що не мають наміру повертатися в Україну. Ще 33% заявили, що вирішили повернутися після закінчення війни, а 40% респондентів ще не вирішили, чи повертатимуться.
Фото: Експерти не прогнозують нової великої хвилі біженців до Європи (unsplash.com)
Багато хто говорив про те, що українці знову масово їхатитимуть до ЄС на тлі ракетних ударів по критичній інфраструктурі, які продовжуються з жовтня. Проте опитані РБК-Україна експерти кажуть, що цього не відбувається. Після чергових ракетних ударів по енергетичних об'єктах у жовтні черг на кордоні з ЄС та Україною не було, а кількість тих, хто виїжджає, не змінилася. Про це розповіли у Держприкордонслужбі.
З України протягом 10 жовтня та кількох днів пізніше виїхало не більше людей, ніж в'їхало на територію нашої країни – пасажиропотік в обох напрямках приблизно однаковий, розповів РБК-Україна спікер відомства Андрій Демченко.
"За 10-11 жовтня пасажиропотік на кордоні впав. Цими днями кордон перетнули щодня по 75 тисяч осіб в обох напрямках. Немає переваги виїзду над в'їздом при перетині кордону, тобто немає масового виїзду. Немає черг на кордоні", – повідомив він.
Українці навряд чи їхатимуть до Європи масово навіть на тлі очікувань складної зими, вважає також керівник Українського центру міжнародного партнерства та організатор форуму волонтерів "Взаємодія без кордонів" Анатолій Полковніков. Спостерігаючи за ситуацією, він робить висновки, що якщо й буде збільшення потоку біженців на тлі зими, то це буде не така велика хвиля, як у лютому та березні. Для цього є кілька передумов:
"Люди, які були готові та мали таку можливість, вже евакуювалися до Європи. Евакуація потребує значних матеріальних ресурсів, а в країні – погіршення фінансової ситуації, у багатьох просто не вистачить на це коштів, а громадські організації та волонтери виснажені", – розповів волонтер РБК-Україна.
Наприклад, евакуація з окупованих Бердянська коштує від 6 тисяч гривень на одну особу у приватних перевізників, а при цьому собівартість такої діяльності для волонтерів становить до 2 тисяч гривень.
"Це витрати на паливо, підтримання робочого стану авто та покриття витрат на оплату робочого часу водія, деякі поїздки можуть займати до тижня, але кошти на це знаходити благодійникам з кожним днем все складніше", – зазначив Анатолій Полковников.
Ще одна причина, через яку люди менше виїжджають за кордон – багато хто вже адаптувався до умов воєнного стану і морально оговтався від шоку перших днів війни.
"Зараз спостерігається стабільний потік людей, що повертаються з еміграції, хоча, як показують події останніх днів, ризики ще дуже високі, я не радив би цього робити", – зазначає експерт.
Зазначимо, багато українців їдуть із Німеччини. Є низка причин, через які біженці покидають цю країну.
Також в Україні все ще є вибір, куди переїжджати із небезпечних регіонів усередині країни. Вільними ще залишаються 160667 місць для переселенців по всій країні.