Скільки українських біженців працевлаштувалися у країнах Європи: дослідження

У Європейскому центральному банку дослідили, як українські біженці інтегрувалися в ринок праці різних країн.

Нові дані свідчать, що українці збільшать робочу силу єврозони на 0,5%, повідомляє TRAVEL РБК-Україна з посиланням на сайт ЄЦБ.

Як українці розселилися по Європі

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на 21 лютого 2023 року, по всій Європі було зареєстровано як біженців з України понад 8 млн осіб.

Понад 4,8 млн українських біженців зареєструвалися за схемами тимчасового захисту в Європі, у тому числі понад 2,1 млн у країнах єврозони.

Географічна близькість до України виявилася основним фактором, що стимулює потоки біженців, при цьому частка українців у населенні є найвищою у Балтійському регіоні:

• в Естонії –3,2%;
• у Литві –2,7%;
• у Латвії – 2,4%.

Найменша частина біженців – у південних країнах Європи.

У Польщі зареєстровано понад 1,5 млн біженців, що робить її найбільшою країною-отримувачем українських біженців у Європі, а в Чехії зареєстровано майже 0,5 млн біженців. В обох країнах зафіксовано частку українських біженців по відношенню до населення понад 4%.

Фото: Центр працевлаштування в Німеччині (gettyimages.com)

Скільки біженців почали працювати в країнах, що приймають

Нещодавнє опитування УВКБ ООН показує, що станом на лютий 2023 року близько 40% українських біженців були або працевлаштовані, або працювали за наймом - стільки ж працювали в Україні.

В Естонії вже працевлаштовані близько 55% українських біженців працездатного віку з тимчасовим захистом, а в Литві ця частка становить приблизно 50%.

Вони працюють здебільшого в обробній промисловості, будівництві, оптовій та роздрібній торгівлі, готельній сфері та громадському харчуванні, а також у сфері адміністративних послуг.

В Ірландії частка українських біженців у населенні становить 1,3%, але у січні 2023 року лише близько 20,7% людей працездатного віку працювали. Для них проблемою під час працевлаштування є незнання англійської мови.

Однією з особливостей виходу біженців ринку праці Європи є демографічний склад:

• 33% отримувачів захисту – діти;
• 60,4% – особи віком від 18 до 64;
• 6,6% – люди старші 65 років.

Серед працездатних біженців віком від 18 до 64 років – лише 26,7% становлять чоловіки, а 73,3% – жінки.

"Якби всі вони могли працювати, це означало би, що 1,3 мільйона біженців (60% з 2,1 мільйона біженців, які зареєструвалися для отримання тимчасового захисту), вже могли почати працювати в найближчий час. Це становить близько 0,8% робочої сили єврозони", – йдеться у звіті.

Фото: Робота у Європі (gettyimages.com)

Однак автори дослідження зазначають, що число слід розглядати як верхню межу. Багато українських біженців, ймовірно, повернуться до України після закінчення війни. Крім того, складно оцінити, скільки біженців готові залишитись у Європі на постійній основі. Наприклад, згідно з недавнім опитуванням у Німеччині, 37% хотіли б залишитися там назавжди або хоча б на кілька років. 34% планують виїхати після закінчення війни.

Оновлена оцінка впливу українських біженців на ринок праці зони євро враховуватиме збільшення робочої сили приблизно на 0,3–0,5% у 2022 році. Однак цей вплив може збільшитися у 2023 році у зв'язку із прибуттям нових біженців та успішною інтеграцією тих, хто вже користується тимчасовим захистом.

Нагадаємо, ми писали, як українські біженці облаштувались у ЄС за рік.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.