Кирилівка та Затока: як власникам туристичного житла відшкодувати збитки від російської агресії – рекомендації експертів.
За час війни, яка триває вже понад вісім місяців, величезні збитки зазнала не лише держава, а й бізнес. Чи не найбільше постраждала туристична галузь, зокрема власники туроб'єктів на курортах Азовського та Чорного морів України.
Частина з них була зруйнована або значно пошкоджена внаслідок ракетних ударів з боку РФ, інші опинилися в окупації й були відібрані або пограбовані мародерами "другої армії світу".
TRAVEL РБК-Україна з посиланням на "Наше Місто" розповідає, які дії потрібно вжити власникам турбізнесу, щоб у майбутньому відшкодувати завдані ворогом збитки, і як бути тим, чия власність залишається на тимчасово окупованих територіях українського півдня.
Азовські курорти України, включаючи популярну Кирилівку, а також чорноморське узбережжя Херсонської області, були захоплені ще в перші тижні повномасштабного російського вторгнення. Курортам Одеської та Миколаївської областей вдалося уникнути цієї долі, але багато хто з них став ціллю масованих ракетних атак.
Фото: Наслідки обстрілів у Сергіївці, Одеська область (Getty Images)
Найбільше дісталося Затоці, де було пошкоджено або повністю знищено десятки баз відпочинку та готелів. Від ворожих ракет також постраждали інші чорноморські курорти – Очаків, Сергіївка та Кароліно-Бугаз.
Місяць тому на сайті окупаційної адміністрації Запорізької області було опубліковано список "виявленого безгоспного майна", куди російські загарбники включили близько двохсот баз відпочинку, готелів та готельних комплексів Кирилівки.
Серед них виявилися найвідоміші та найпрестижніші, такі як "Техас", "Приморська Галатея", "Перлина Таврії", "Нью-Васюки" та інші. Легко припустити, що власники цих об'єктів після деокупації курортного селища навряд чи знайдуть своє майно цілим та неушкодженим.
Нині власники готелів на окупованих територіях переважно розділилися на дві великі групи. Одна частина готельєрів евакуювалася на підконтрольну територію, але при цьому залишила долю своїх об'єктів фактично на самоплив, коментує РБК-Україна ситуацію головний редактор профільного видання Кирилівка.Укр Євген Смельчаков.
"Тобто якась частина власників бізнесу не робить жодних дій, щоб зафіксувати злочини окупантів. А в результаті зводять практично до нуля свої шанси на отримання компенсацій від спеціалізованих фондів або потенційних репарацій від агресора. Друга частина намагається грати за правилами окупантів і реєструє у них бізнес. А це своєю чергою загрожує правовими наслідками для них після окупації. І тільки одиниці власників курортної нерухомості подають позови, які в перспективі можуть їм допомогти відновити бізнес", – розповідає він.
Чимало підприємців в Україні, чий бізнес постраждав від дій російських окупантів, уже подають позови проти Росії. Як зазначає керуючий адвокатським бюро Романа Сацика, сьогодні в країні немає закону, який би визначав механізм відшкодування за пошкоджене чи знищене житло.
Але в першому читанні прийнято законопроект "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів та диверсій, скоєних у ході військового вторгнення РФ".
"Якщо ваше місто та особисте майно отримали пошкодження внаслідок збройної агресії РФ, ви можете спостерігати за цим, шкодувати й не вчиняти жодних дій. Але якщо ви маєте намір отримати відшкодування завданих збитків, воєнні злочини ворога потрібно детально фіксувати на фото, відео, записувати дані, збирати свідчення від очевидців. Правильний підхід до збирання доказів ― запорука реального відшкодування завданих ворогом збитків у майбутньому", ― пояснив РБК-Україна адвокат Роман Сацик.
Що робити, щоб отримати компенсацію за пошкоджене чи зруйноване житло та бізнес, у тому числі бази відпочинку, готелі? За словами адвоката, насамперед збитки потрібно зафіксувати на фото, відео чи ― у разі неможливості це зробити ― максимально докладно описати ушкодження із зазначенням дати, точного часу та всіх обставин.
Юристи нагадують, що сьогодні в Україні діє низка цифрових платформ та додатків, покликаних спростити збирання фото- та відеодоказів воєнних злочинів РФ. Серед них:
Далі треба подати заяву на компенсацію збитків до ЦНАПу. Зробити це можна дистанційно через портал "Дія" або через нотаріуса. Після цього спеціальна комісія, створена органом місцевого самоврядування та військово-цивільною адміністрацією, складе акт обстеження майна, який і буде основним документом для отримання компенсації.
Після того, як спеціальна комісія досліджує пошкодження, отримані дані будуть внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Власникам туристичного бізнесу додатково потрібно буде подати заявку до Державного агентства розвитку туризму, яке вже веде систематизований збір та документування інформації про завдані російською агресією збитки.
Власники бізнесу також мають право звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо компенсації за зруйноване чи пошкоджене майно. Підставою для цього є ст. 6 та ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Однак у березні 2022 року судовий орган призупинив розгляд скарг проти РФ після її виходу із Ради Європи. Тобто країна-агресор перестала бути стороною Конвенції з 16 вересня 2022 року, проте вона залишається відповідальною за порушення, вчинені до цієї дати.
Компенсацію виплачуватиме сама держава, вона ж визначить розмір суми, умови та категорію постраждалих, які її отримають. Джерелом коштів для таких виплат у майбутньому можуть стати заморожені за кордоном активи Росії. Незабаром буде створено міжнародну компенсаційну комісію, яка призначатиме виплати за пошкоджене та знищене майно.
"Можна сказати, що за час війни Україна значно просунулась у напрацюванні унікального компенсаційного механізму, попри фактичну відсутність у світі аналогів та відповідних юридичних практик, ― зазначає Роман Сацик. ― А резолюція ООН, рішення інших міжнародних інститутів та багатосторонні міжнародні договори створять необхідну правову основу для забезпечення та реалізації дієвого механізму компенсації”.
Юристи адвокатського бюро також дали рекомендації власникам баз відпочинку, готелів та інших курортних об'єктів, які не пошкоджені, але залишаються на тимчасово захоплених територіях.
Найголовніше, наголошують експерти, по можливості не взаємодіяти з окупаційною владою, а саме:
Якщо контроль над власністю втрачено (вона "націоналізована" окупантами, захоплена фізично чи юридично, до неї немає доступу), дуже важливо зафіксувати цей факт у внутрішніх документах підприємства та максимально оперативно повідомити про це військово-цивільну адміністрацію. За словами юристів, ці кроки захистять власників від кримінальних ризиків, якщо їхнє майно використовуватиметься у незаконній діяльності чи збройній агресії.
Крім того, експерти наполегливо рекомендують підприємцям, чий бізнес залишився на тимчасово окупованих територіях, проаналізувати корпоративну структуру та контрагентів щодо можливих зв'язків з РФ і у разі їх виявлення виключити ці елементи з ланцюжка власників/керівників.
Зазначимо, окупована Кінбурнська коса в Чорному морі продовжує страждати від пожеж через обстріли. За оцінками місцевих жителів, щонайменше п'ята частина території півострова вигоріла безповоротно.
Також жителі Кінбурнської коси просять українців про допомогу - там закінчуються запаси їжі, і люди зазнають постійних обстрілів.