Музеї замість шахт. Як Катовіце у Польщі перетворили на зелене туристичне місто

Працівникам підприємств пропонували ранній вихід на пенсію та допомогу у відкритті бізнесу

Продовжуємо знайомити вас з історіями перетворення польських міст на привабливі туристичні напрямки.

Цього разу для TRAVEL РБК-Україна директор польської туристичної організації Влодзімеж Щурек розповідає про місто Катовіце. Колись тут гриміли шахти, добуваючи з-під землі вугілля для енергетики. Це було повністю індустріальне місто на кшталт Донецька, Луганська або іншого промислового міста в Україні. Був період, коли екологія у Катовіце була найгірша по країні. Але все поступово змінилося у кращий бік.

Катовіце - місто у південній Польщі, столиця регіону Верхня Сілезія. Для українців за останні роки місто стало добре відомим через розташування там аеропорту Катовіце-Пижовіце.

Звідси лоукости Ryanair і WizzAir здійснюють бюджетні вильоти по всій Європі. Летовище знаходиться за 40 км від центру міста, тому подивитися найкращі місця в Катовіце не завжди вдається. Але місто точно заслуговує на зупинку під час подорожі.

Фото: Аеропорт міста Катовіце (wikipedia.org)

Фото: Розташування міста Катовіце на карті Польщі (скріншот з сайту google.com)

Промислова революція, стрімкий розвиток і жахлива екологія

Стрімкий розвиток Катовіце завдячує промисловій революції другої половини 19 сторіччя. Невелике поселення стало центром сталеливарної та гірничодобувної промисловості під польським, чеським та німецьким впливом.

Індустріалізація відбувалася в той час, коли місто перебувало під владою Пруссії. Багато фахівців і робітників індустрії, що оселилися тут, розмовляли німецькою. Місцева мова, основою якої є старопольська, увібрала в себе численні германізми та чехізми.

Фото: Вид на Кузню Богуцьку середини ХІХ сторіччя (wikipedia.org)

Важка та небезпечна праця об’єднувала і зміцняла місцеву громаду. Ще до Другої світової війни мешканці міста відчували свою самобутність і не бажали бачити себе на будь-якому боці - ні на польському, ні на німецькому.

Під час війни німці силоміць призивали сілезців до армії. Це мало наслідки пізніше, коли комуністи перебрали владу в Польщі. Тих, хто не загинув на війні та не потрапив у радянський полон, переслідував сталінський режим. Проте тодішній владі були потрібні перш за все вугільні та сталеливарні заводи, щоб відбудувати зруйновану країну. Тому після смерті диктатора терор послабшав, але почалася жорстока експлуатація населення.

Відео: Катовіце у 2022 році (Youtube.com/Lece w miasto)

Місто продовжувало рости, як на дріжджах. І стало столицею агломерації, де проживало вже понад 3 мільйони мешканців. Важливішими тоді були видобуток, виробництво, рекордні плани, а здоров’я людей та природа мало хвилювали комуністичну владу. Стан екології був наскільки поганим, що дітей вивозили на оздоровлення в інші регіони.

Постійне життя в Сілезії могло призвести до серйозних захворювань. Вугільний пил повсюди, дим із металургійних труб, гірничорудні роботи, що спричиняли просідання ґрунту, терикони та звалища промислових відходів і численні нещасні випадки на виробництві надзвичайно ускладнили життя у всьому регіоні.

Закриття шахт та озеленення. Як місто змінювало обличчя

За останні 25 років місто та регіон повністю змінили своє обличчя. Наприкінці 20 століття стало зрозуміло, що подальші роботи з вугільними шахтами за діючих умов були неможливі.

Копати далі родовища для видобутку вугілля стало економічно невигідно. Євросоюз визнав надзвичайно шкідливим для навколишнього середовища вугільні електростанції та ввів значні податки та збори. Це стало початком змін для Верхньої Сілезії.

Фото: Вугільна шахта "Wieczorek", близько 1915 року (wikipedia.org)

Збиткові шахти закривали одну за одною. Шахтарям пропонували достроковий вихід на пенсію або субсидії та допомогу у відкритті бізнесу. Пустирі, звалища промислових відходів та терикони засаджували зеленню. Понад 600 видів рослин пристосувались до специфічних умов та допомогли "вилікувати" місцеву екологію. Так, вирощування берези збагатило навколишнє середовище киснем, замінивши викиди сірки з шахт, як було колись.

Найбільш екологічно занедбаний регіон Польщі перетворився на лідера лісонасаджень. Звільнена від пилу та диму природа почала відроджуватися. Зміни стали помітні досить швидко.

Сьогодні половина міста утопає в зелені. У Мурцковському лісі ростуть столітні буки та лікарські рослини, а міські парки Костюшка та Долина Трьох Ставків - найулюбленіші серед жителів Катовіце.

Музеї та концертні зали замість шахт

Що ж сталося з шахтами? Цікаво, але їх не законсервували повністю, а перетворили на музеї та культурні заклади, де колишні шахтарі проводять екскурсії.

Також упродовж останнього десятиріччя Катовіце активно працює над перетворенням простору. На місці однієї з шахт побудували зону культури Катовіце. Вона включає Міжнародний конгрес-центр із зеленим садом на даху, залу Національного симфонічного оркестру польського радіо та Сілезький музей на глибині 12-16 метрів під землею.

Фото: Зона культури Катовіце. Ще у 1990-х роках тут працювала вугільна шахта (polscha.travel)

Центр гірничої індустрії сьогодні носить почесне звання творчого міста в галузі музики від ЮНЕСКО. Сьогодні Катовіце - сучасний мегаполіс. Тут проводять важливі події та музичні концерти. Це OFF Festival, Таурон Нова Музика, Рава Блюз, Фестиваль джазового мистецтва, Міжнародний конкурс диригентів ім. Г. Фітельберга та Міжнародний музичний конкурс ім. Кароля Шимановського.

У Катовіце проходять кінофестивалі (Міжнародний фестиваль кінопродюсерів Regiofun), театральні фестивалі (Національний конкурс режисерського мистецтва "Інтерпретації"), фестивалі вуличного мистецтва (Katowice Street Art Air). Місто долучилось до розвитку польського джазу, блюзу, хіп-хопу й традицій створення аматорської музики.

Фото: Сучасна міська архітектура Катовіце (unsplash.com)

Переосмислення історії та сучасна архітектура

Катовіце серед інших міст Польщі має найцікавішу та найчисельнішу групу пам'яток у стилі модерн. Основні – це будівля адміністрації Сілезького воєводства та Сілезького сейму. Її особливістю є ліфт-патерностер, кабіни якого постійно рухаються. У підвалах будівлі схована скарбниця, захищена механізмом, який у разі нападу втопить її вміст у басейні.

Центр міста прикрашає "блюдце" від архітекторів Мацея Гінтовта і Мацея Красінського. Це один з найбільш відвідуваних центрів спорту та розваг у Польщі. Сталева конструкція куполу легендарного Сподека (саме так називають його поляки) важить 300 тонн!

Фото: У Катовіце знаходиться один з найбільш відвідуваних центрів спорту та розваг Польщі (polscha.travel)

Колишній квартал малосімейок для родин гірників Нікішовець сьогодні є архітектурно унікальним. Комплекс Нікішовець називають найбільш автентичним фрагментом агломерації. Він зведений у 1908-1918 роках за планом Джорджа та Еміля Зіммерман з Берліна. Будинки гірників на шльонському діалекті називаються "Фамільокамі".

Сьогодні на вулицях можна відчути смачний запах крупніка, жимлоків чи вуштзупи – регіональних страв, які подають в місцевих затишних ресторанчиках та кафе. Нікішовець розташований на Шляху пам’яток техніки, який об'єднує все пов’язане з промисловою спадщиною Сілезького воєводства.

Фото: Сілезький музей (polscha.travel)

Фото: Фестиваль Tauron Nowa Muzyka (wikipedia.org)

На цьому ж маршруті лежить цікава будівля Гішовець – житловий будинок, побудований для робітників концерну Giesche. Цей проєкт збудований за концепцією "місто-сад" англійським містобудівником Ебенезером Говардом. Частиною маршруту є не менш цікаві Музей металургії цинку і колишня фабрика порцеляни, перетворена на технологічний парк.

Більше про Польщу: polscha.travel

Сайт міста Катовіце: katowice.eu

Нагадаємо, радянська армія зруйнувала 90% Ґданська. Ми писали, як відбудували місто після Другої світової війни.

Також після жахливих руйнувань відбудували й Варшаву, столицю Польщі.