У Німеччині великий дефіцит медичних працівників. Ці вакансії могли б заповнити втікачі від війни з України, серед яких є лікарі. Для цього їм треба підтвердити кваліфікацію та знати мову.
Як на практиці українським медикам вдається влаштуватися на роботу у ФРН, РБК-Україна розповідає з посиланням на DW.
Для роботи лікарем у Німеччині необхідно підтвердити кваліфікацію. Водночас необхідно володіти німецької фаховою мовою на високому рівні, що підтверджується сертифікатом рівня C1. Але більшість українських медиків, які приїхали до Німеччини як біженців, почали вивчати мову з нуля.
"Колеги з України мають продемонструвати, що вони можуть спілкуватися німецькою з пацієнтами, колегами-медиками та іншими спеціалістами. Вони мають володіти фаховою мовою – тобто вміти спілкуватися німецькою у повсякденному робочому житті", – пояснює президент Берлінської медичної асоціації Петер Бобберт.
За його даними, словами, у Берлінській медичній асоціації 2022 року такий тест на володіння фаховою мовою у сфері медицини склали 16 українців, у 2023 році – 17.
Деякі українські біженці опановують німецьку мову з нуля до високого рівня за короткий час. Радіолог із Києва Наталія Негря досягла майже рівня С1 й планує складати тест на знання. Вона приїхала до друзів у Берлін на початку війни разом із 15-річною донькою.
"Ми вирішили, що треба їхати. Ну, і друзі кажуть, ти вивчиш німецьку, підтвердиш диплом, це не є проблемою. І ми: "Окей, медицину вивчила – значить, німецьку теж вивчу", – згадує українка.
Наталія відвідувала мовні курси і за майже два роки вона досягла рівня С1. Після складання іспиту на B2 українка мала можливість пройти 12-тижневу практику в Інституті радіології в Берліні. Це допомогло попрактикувати й мову.
Наталія Негря після складання іспиту з фахової мови чекатиме відповіді на отримання дозволу на роботу або професійної ліцензії.
Для підтвердження кваліфікації українські фахівці мають надіслати офіційні переклади документів до земельного відомства охорони здоров'я та соціальної політики.
Впоратися зі складнощами під час підтвердження дипломів українським лікарям часто допомагають колеги, які працюють у Німеччині давно. Українська лікар Оксана Улан живе у Німеччині близько 30 років. Вона очолює Об'єднання українських лікарів у Німеччині (Ukrainischen Ärztevereinigung in Deutschland e. V.), яке створили після Другої світової війни. Організація об'єднала в Німеччині українських лікарів, які під час війни опинилися в німецьких таборах.
Оксана Улан розповідає, що під час підтвердження дипломів лікарів перевіряють насамперед відповідність стандартам німецької системи. За її словами, існують два варіанти визнання документів. Один – через оцінку, коли фахівець у сфері медицини оцінює, чи відповідає рівень цього диплома німецькому. Другий варіант – іспит.
"Іспити досить складні. Якщо людина 30 років була психіатром, то їй дуже складно складати такий іспит, вона просто фізично вже не пам'ятає, що там колись вивчалось в університеті, або як називається та чи інша операція. А саме це запитують під час цього іспиту", – зауважує вона.
Час очікування на фаховий мовний іспит – кілька тижнів. А на визнання професійної кваліфікації можна чекати місяцями чи роками.
"Спілкуючись із колегами, які цей шлях вже проходили, це може тривати до восьми місяці. За вісім місяців можна мову з С1 на А2 загубити. Дуже важко, коли ти лікар, працювати не в медицині. Через це очікування дійсно лякає", –ділиться Наталія Негря.
Маючи серйозну професію, вона хоче й у майбутньому працювати у Німеччині за фахом.
За даними відомства охорони здоров'я та соціальної політики Берліна, з початку війни до кінця 2023 року заявки на на визнання медичної кваліфікації в німецькій столиці подалися 76 лікарів з українськими дипломами. Із них 42 особи мають українське громадянство. За цей період 5 заяв відкликали.
Підтвердження кваліфікації (Approbation) за цей час отримали лише двоє людей. Ще у восьми випадках було надано професійну ліцензію – дозвіл на тимчасове заняття медичною професією за певних умов. У двох випадках лікарі отримали повідомлення про необхідність взяти участь у додатковій перевірці знань. І ще у восьми випадках триває завершальна перевірка.
Оксана Улан з колегами організовувала Аrztmobil – автобус із німецькими фельдшерами разом з українським лікарем декілька місяців курсував між місцями проживання українських біженців у Гамбурзі.
Українські біженці могли отримувати медичні консультації від українських лікарів рідною мовою. Але спроби організувати постійні кабінети результатів не дали , бо для цього все одно треба завершити підтвердження кваліфікації в Німеччини.
Водночас можна працювати асистентом лікаря, поки триває підтвердження кваліфікації. Наприклад, у містечку Келлінггузен має лікарський кабінет українки Світлани Штеффенс, яка багато років працює в Німеччині сімейним лікарем. У неї на обліку близько 90 біженців з України. Приймати українців їй допомагає інша біженка Анастасія Гончарова, яка в Україні працювала сімейним лікарем. Після тримісячної практики вона отримала офіційну роботу як перекладачка. У неї попереду іспит з німецької мови на рівень B2 та затвердження документів із України.
Нагадаємо, ми писали, що з початку війни інтеграційні курси у Німеччині успішно завершили менше половини українців, яким дали таке право.
Також ми розповідали, які вакансії та зарплату пропонують українським біженцям у Німеччині. Уряд країни офіційно заявив про зміну курсу щодо працевлаштування українців – більше не вимагатимуть високого знання німецької мови.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.