Як українці знайшли роботу біля Берліна без знання мови: історії

У клініці Берлін-Бранденбург працевлаштовані 40 українських біженців. На роботу їх брали практично без знання мови.

Ким влаштувалися українські біженці поблизу Берліна, РБК-Україна розповідає з посиланням на DW.

Клініка, де пацієнти проходять реабілітацію, надала житло близько 200 українським біженцям. Українцям відразу запропонували там працювати – у буфеті, на рецепції, на прибиранні чи в саду. Доглядальниками біженці не працюють, бо для цього треба пройти спеціальні профкурси.

Клініка Берлін-Бранденбург стала одним із найбільших роботодавців для українських біженців у Німеччині – там працевлаштували 40 українців. Для біженців працювати там вигідніше, ніж отримувати соціальні виплати.

Лариса Горай, яка до війни володіла невеликим манікюрним салоном у Києві, влаштувалася працювати у буфеті клініки – подає обіди пацієнтам. У березні 2022 року вона поселилася разом із сином в одному з корпусів лікарні, а вже через місяць почала працювати.

"Спочатку було тяжко. Але нам запропонували працювати за контрактом і сказали, що в процесі роботи вивчити мову все одно набагато швидше, ніж коли просто ходити на інтеграційні курси. Хоча вони все одно необхідні", – розповідає вона.

За півтора року вона змогла заговорити німецькою завдяки роботі з людьми. Тепер каже: почувається у своїй тарілці.

Спочатку біженців працевлаштовували на рік, але дехто вже отримав постійний контракт. Оксана Жолудь опинилася як біженка у клініці на початку війни. Вона почала перекладати з англійської мови інформацію від керівництва для інших українців. В тому числі – і про відкриті вакансії. Всіх охочих взяли без знання мови – але з умовою, що вони відвідують інтеграційні курси.

Оксана почала вчити німецьку з нуля – а через півтора року отримала необмежений у часі контракт. Зараз українка відповідає за комунікацію між адміністрацією клініки та біженцями.

Фото: Клініка, яка працевлаштувала 40 українців (скриншот РБК-Україна/DW)

Анастасія Сичева з Дніпра працює на репепції у відділі неврології – зустрічає пацієнтів. В Україні працювала у супермаркеті, а німецьку мову вивчала ще у школі. Але заговорити змогла тільки після закінчення інтеграційного курсу.

"Я, можливо, не можу відразу відповісти, але дуже добре розумію, що мені кажуть. Мені ця робота дуже подобається, хотіла би пройти профкурси. Плануємо із сім'єю залишитися у Німеччині", - каже вона.

Разом із чоловіком вона нещодавно переїхала із гуртожитку в окреме житло. Її син приїжджає на вихідні – у продовж тижня він навчається у спортивній школі у Франкфурті-на-Одері.

За словами Оксани Жолудь, майже всі українці у клініці працюють не за фахом – хтось має юридичну чи економічну освіту. Працевлаштованим у клініці українцям з пошуком житла допоміг роботодавець – хто переїхав у квартири в містечку Бернау, хто оселився у будиночках на території самої клініки. Житло українці оплачують самостійно із зарплатні.

Нагадаємо, ми писали, що українцям в Німеччині шукатимуть роботу у великих компаніях. На знання мови тепер зважатимуть менше.

Раніше ми писали, чи скоротять виплати українським біженцям у Німеччині. В уряді назвали нові умови, пов'язані із пошуком роботи.