Бортпровідниця Олена Сандакова: Зараз в умовах війни ми всі чекаємо відряджень

Як почати працювати в авіації, чи навчають професії бортпровідника під час війни та про найцікавіші моменти в роботі – у матеріалі.

Олена Сандакова працює в авіації трохи більше двох років. На роботу в авіакомпанію SkyUp Airlines вона потрапила з першої спроби, відправивши резюме. Олена обожнює подорожі та вже встигла відвідати чимало країн. Навіть сьогодні має відрядження, адже в умовах закритого неба над Україною авіакомпанія продовжила працювати за кордоном – літати до Туреччини, Молдови та інших країн.

SkyUp – єдина українська компанія, яка під час війни в Україні задіяла для польотів за кордоном практично всі літаки: увечері 4 квітня компанія евакуювала свій останній літак за кордон: із самого початку вторгнення РФ він перебував в аеропорту Бориспіль.

У інтерв'ю TRAVEL РБК-Україна Олена Сандакова розповіла, як потрапити на роботу у авіакомпанію, де та як вчать професії бортпровідника в Україні, чи існує в екіпажах ієрархія та розкрила найцікавіші моменти своєї роботи.

Фото: Бортпровідниця Олена Сандакова (надане РБК-Україна)

Курси працюють і під час війни. Як проходить відбір до команди

Думка про те, щоб стати бортпровідницею, з’явилася в період пандемії COVID після того, як я проаналізувала свої навички. Мені подобається робота з людьми і я обожнюю подорожі. Зрозуміла, що це поєднання добре працює у професії бортпровідника. Я почала шукати вимоги, переглядати компанії і вирішила, що це буде саме SkyUp. Кожного тижня моніторила вакансії, але в один день пощастило – з’явилася та сама омріяна посада. Далі – дзвінок і співбесіда.

Після співбесіди треба пройти ВЛК (медичну комісію). Якщо ви за всіма фізіологічними параметрами підходите, вас відправляють на навчання у один із закладів, який готує бортпровідників в Україні. Вони працюють і зараз, під час війни. Всіх бортпровідників готують на різні типи літаків. У залежності від специфіки, це може бути Boeing-737, Airbus, тощо. Кожний напрям дозволяв отримати окрему сертифікацію для майбутнього працівника авіагалузі.

Варто зазначити, що обмеження про струнких дівчат модельної зовнішності, про який часто кажуть – лише давній стереотип. Колись це було, але зараз такого немає. Щоправда, критерієм все ж є зріст – він має бути не менше 1.64 метра. Такі вимоги потрібні, щоб співробітники могли допомогати пасажирам під час польотів та могли провести огляд поличок.

Фото: Критерії щодо "модельної " зовнішності при відборі бортпровідниць –всього лише міф, каже Олена Сандакова (надане РБК-Україна)

"Якщо не вмієш плавати, то бортпровідником не станеш"

Щоб стати провідником, треба відповідати таким критеріям: зріст, вища освіта – причому вона не має бути обов’язково авіаційною. Також – знання англійської мови та вміння плавати. Якщо ти не вмієш плавати, то бортпровідником не станеш.

Під час тесту кандидати мають проплисти через два басейни туди й назад. І це все відбувається в одязі. Хоч я і вміла плавати, для мене це було випробуванням. Варто пам’ятати, що жилет може пробитися, а людей рятувати потрібно.

Особисто для мене навчання проходило дуже важко. Бути в літаку у якості пасажира та бортпровідника – це зовсім різні речі.

Складно було й через відсутність авіаційної освіти. Наприклад, щоб вивчити основний документ об'ємом понад 900 сторінок двома мовами – українською та англійською, – нам було дано всього 15 днів, а на 16-й ми вже здавали тест на його знання. Тому вчила я все безперевно: у транспорті, дома, всюди і постійно. Пропустити щось не можна було: все у навчанні було важливим. Викладачі могли запитати будь-що. Щоб скласти іспити, треба було знати все. Але якщо є велике бажання і є ціль, то все можливо.

Англійську мову треба знати обов'язково. Особливо зараз, бо ми працюємо на іноземний ринок. І пасажири іноземці, і вся документація – також англійською. Тому знання мови – це must have.

Під час навчання ти дізнаєшся, що все в літаку сконструйоване із акцентом на безпеку пасажирів – навіть ті речі, про які ти як пасажир ніколи не задумуєшся.

Мені вдалося набути чимало практичних навичок. Під час занять ми "гасили пожежі" та "рятували" людей у басейнах. Інструктори моделюють потенційні ситуації, які можуть виникнути в реальному житті.

Фото: Під час навчання майбутні члени команди проходять багато непростих завдань. Вміти плавати для бортпровідника – обов'язкова навичка (надане РБК-Україна)

Наприклад, коли нам кажуть, що буде посадка на воду – ми відігруємо всі дії, які мають бути виконані згідно з інструкцією. Іноді відтворюємо ситуацію, коли інший бортпровідник втратив свідомість. Стараємось охопити якнайбільше можливих сценаріїв.

Чи запам’ятався перший політ

Після першого польоту у ролі бортпровідника я зрозуміла, що взагалі не бачила небо. Була сконцентрована на роботі, поруч був інструктор, треба було відповідати все правильно. Це нормальний стан, треба було згадувати інформацію, вивчену під час навчання.

Пам’ятаю, коли ми приходили на літак перед першим польотом, нас вчили закривати R-1 – найважчі двері в літаку. У мене не виходило їх закрити. А через це могли не дати допуск до польоту. Увесь польот думала саме про ці двері. Але все-таки навчилася їх закривати у транзитному аеропорту.

Фото: Працівники авіакомпанії мріють про якнайшвидше відкриття неба над Україною (надане РБК-Україна)

Найбільша радість у роботі та зарплати команди

Найбільше у роботі мені подобається активний спосіб життя і спонтанність – навіть зараз. Несподівано мене викликали в Туніс – якраз коли у мене вдмоа був ремонт. Мені телефонують і кажуть, що завтра о 7:30 тобі потрібно бути зібраною – на тиждень-два або півтора місяця. Зазвичай всіх запитують про готовність, але готові всі – особливо зараз всі хочуть на роботу.

Також мені подобається спілкуватися з людьми. До цього я працювала в туризмі – продавала тури та працювала гідом в автобусах. Під час польотів також відбувається безпосередня комунікація з пасажирами.

Не менш цікавими є технічні речі, які стосуються безпосередньо роботи літака. Спершу не розумієш, як він літає саме з технологічної точки зору, як саме він підіймається, як купа людей на борту тримається в повітрі.

Цьому нас навчив пілот з льотної частини, який зараз перебуває на пенсії. Наочно на папірці він показав, як діє повітря, як рухається літак, за рахунок якого повітря він буде підніматися і опускатися. Після цього під час польоту ти вже знаєш, як це відбувається.

Суми зарплат бортпровідників не розголошуються. Проте винагорода гідна. Зараз звичайно з війною, як і у всіх українців, фінансові заробітки змінилися. Але цього достатньо, щоб випити каву в аеропорту, купити улюблені парфуми у відрядженні та завести песика.

Фото: Компанда SkyUp виконує рейси за кордоном, задіявши парктично увесь наявний флот (надане РБК-Україна)

Про взаємодію з пілотами та харчування на борту

Під час рейсу ми іноді заходимо до кабіни пілотів. Хоч я і працюю другим номером, поки задача першого – робота з кабіною, можна проситися до пілотів. Наприклад, щоб занести чай. Можна й поспілкуватись з приводу їх роботи – для чого призначені ті чи інші кнопки, як влаштовані певні технічні моменти тощо.

Загалом мене досі дивує, як пілотам вдається посадити літак, скажімо, в умовах поганої видимості. Вони виконують роботу дуже професійно.

На борту, звісно, передбачене харчування для екіпажу. На деяких контрактах для пасажирів воно може бути таким самим або схожим, але в загальному – це окреме харчування. Цікаво, що другий пілот і командир завжди вживають різну їжу. Навіть якщо для всього екіпажу завантажують однакові харчі, то для кабіни пілотів завжди усе йде окремо.

Про пасажирів, безпеку польотів і плани на майбутнє

Тим, хто боїться літати, треба просто зрозуміти одну річ: абсолютно все в літаку зроблене для безпеки пасажирів на всіх етапах. Тому острахи щодо польоту зазвичай безпідставні.

Пасажири, звісно, бувають різними. І у мене чомусь пам’ять стирає проблемних. Часто конфліктні ситуації трапляються під час затримок рейсів. Дехто не розуміє, що графік змінюється не через нас. Одного разу пасажир навіть збирався телефонувати Зеленському. Ми всі не проти завжди вилітати раніше та не стояти, але в таких випадках доводиться коректно та з посмішкою пояснювати всі причини затримки.

Користування пасками безпеки – окрема історія. Мені здається, що українці частіше нехтують цим правилом, ніж інші. Але ми завжди підходимо і пояснюємо, що це робиться заради безпеки. Ніколи не знаєш, якими будуть зліт-посадка, є турболентність. Особливо мені болить за дітей, яких батьки які не пристібають, а самі сидять пристебнуті – це прямо болісно.

Фото: Олена Сандакова завжди звертає увагу на безпеку пасажирів (надане РБК-Україна)

Зараз в умовах війни ми всі чекаємо відряджень, адже в умовах закритого неба компанія продовжує виконувати рейси за кордоном. У нас є ротація, але мені дуже імпонує, що колеги у вільний час шукають для себе хобі, і вони ще можуть займатись чимось іншим. Наприклад, я займаюся турами, організовую походи в гори.

Хтось цукерки робить, хтось вино виготовляє, хтось відкриває свій авіасимулятор. Це нагода приділити час собі. Це і мінус, і водночас значний плюс. Коли ми літали з Борисполя, то мали велике навантаження. З нетерпінням чекаємо, коли рейси з України відновлять!

Раніше про роботу й навчання авіації, можливості у професії та про те, коли можуть відкрити українське небо – у інтерв'ю РБК-Україна розповіла пілот Юлія Слободянюк.

Також авіаційний експерт Олексій Бурчевський писав для РБК-Україна, як війна змінила українську цивільну авіацію.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які видають себе за сайт РБК-Україна. Вони використовують наш дизайн, персональні дані редакції та схожу адресу сайту. Єдиний домен РБК-Україна – www.rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: sb@rbc.ua.