Як виглядає типовий день бортпровідника, що змінилося в роботі під час війни та чи навчають в Україні цій професії зараз – у інтерв'ю нижче.
День бортпровідника цивільної авіації в усьому світі відзначають 12 липня. На жаль, в умовах закритого неба в Україні через війну цивільні рейси тимчасово не виконуються. Але немало представників галузі зараз працюють за кордоном.
Євген Манько – бортпровідник департаменту екіпажів пасажирської кабіни SkyUp, яка активно розвиває польотну програму в країнах ЄС і не тільки. У інтерв'ю для TRAVEL РБК-Україна він розповів, як це – бути бортпровідником і як виглядає типовий день такого працівника, як робота змінилася робота під час війни, що категорично не можна робити на борту та чи можна опанувати цю професію в Україні, коли триває повномасштабне вторгнення.
– Євгене, розкажіть, як ви стали бортпровідником – це була мрія, свідомий прагматичний вибір чи незапланований поворот долі?
– Я завжди думав, що робота в авіації – це тільки для якихось особливих людей. Та коли під час своєї першої подорожі літаком на власні очі побачив, що нас зустрічають та супроводжують під час польоту такі самі звичайні люди як я, був дуже вражений і зрозумів, що хочу саме таку роботу. Крім того, мене вабили подорожі, відкриття нових країн, світу. І дуже подобався вигляд у формі.
Не гаючи часу, я вирішив починати життя з нової сторінки і пішов у бортпровідники. Для мене це був повністю свідомий вибір.
– Як та за якими якостями або поведінкою пасажирові відрізнити умовно хорошого бортпровідника від умовно поганого (крім очевидного хамства/турботливого ставлення, до прикладу)?
– Як на мене, в роботі з людьми універсальний підхід не дуже працює. Всі люди індивідуальні. Хтось хоче летіти спокійно, щоб його не чіпали та не розмовляли. І тоді турбота з боку бортпровідника може сприйматись занадто нав’язливою. Іншим, навпаки, важлива увага, посмішка і кілька жартівливих слів їх заспокоюють, розслабляють.
Тому нам дуже допомагає в роботі вміння знаходити підхід і адаптуватись до конкретної ситуації. А зазвичай, якщо говорити узагальнено про типову ситуацію, ми стараємось бути десь посередині та надавати однакове ставлення до всіх пасажирів.
– Розкажіть про свій типовий робочий день. І як він змінився через війну?
– Ми маємо розклад, хоча й не зовсім звичний в загальному уявленні. Рейси відбуваються в різний час доби, в різні дні тижня, тому до такого режиму, звичайно, ще треба звикнути.
Отже, за кілька годин до рейсу необхідно з'явитися в аеропорт на брифінг, в ході якого ми отримуємо всю необхідну для польоту інформацію про літак і рейс — такий собі передполітний інструктаж. Також старший бортпровідник розподіляє між нами обов’язки. Далі переходимо на літак, зустрічаємо на борту пасажирів і починаємо рейс.
З початком повномасштабної війни змінилося те, що як тільки з'являється можливість після закінчення рейсу, відразу поспішаєш дізнатися, що відбулося в Україні, поки ти був у небі. На роботі ми не маємо права відволікатись. І в сьогоднішніх реаліях необхідність залишатися повністю зосередженим на пасажирах, ніби більше нічого у світі не існує, часом буває справжнім викликом.
– Зараз ви працюєте за ACMI-контрактами на інші авіакомпанії – поділіться, чи цей досвід відрізняється чимось від вашої звичної роботи у SkyUp?
– В цілому ні, ми виконуємо ті ж самі обов’язки, що й раніше. У деяких перевізників можуть бути свої, внутрішні дрібні правила поведінки на борту — щодо мови спілкування чи інших нюансів, але загальна картинка залишається незмінною.
Наші відрядження стали довшими, і дуже не вистачає рейсів додому. Водночас ми всі розуміємо, що ця робота наразі – єдиний для нас варіант залишатися в рідній компанії і в небі. А це вкрай важливо, щоб бути готовими негайно повернутися в українське небо після нашої перемоги.
– Які найбільші зміни у вашій роботі з 24 лютого ви б могли виділити?
– Це в першу чергу тривалість відряджень. Якщо до повномасштабної війни у нас відрядження могли бути максимум 7-10 днів, то зараз це від 45 днів до 2 місяців.
Все залежить від самого контракту та планування. Також змінився умовний портрет пасажира. Якщо раніше ми літали з України і, відповідно, пасажирами були переважно українці, то зараз, залежно від контракту, маємо справу з різними людьми, які проживають в тому чи іншому регіоні світу. Це цікавий досвід — люди ніби всюди однакові, але культурні відмінності все ж нас певним чином відрізняють одне від одного, і це також треба враховувати, щоб забезпечити однаково приємний для всіх політ.
В цих умовах, коли працюєш далеко від дому, підтримує турбота компанії. Нещодавно SkyUp оновив чоловічу форму бортпровідників. Працювати стало ще комфортніше, а розуміння того, що зараз ми розкидані по світу, але об'єднані ось такими маленькими моментами, додає сил. Ми дивимося у майбутнє, не зупиняємося, готуємося повернутися додому ще кращими, ніж були.
– Що, на вашу думку, найважливіше в роботі бортпровідником? І що найважче?
– Найважливіше для бортпровідника – підтримувати добре здоров'я. Попри досить вимогливий графік, маємо забезпечувати собі гарний сон, повноцінне харчування, тренування. Також робота бортпровідником – одна з тих професій, де ти буквально постійно навчаєшся.
Ми регулярно повторюємо правила та процедури, інструкції. Робота в авіації дуже динамічна, весь час щось змінюється оновлюється – за всім треба слідкувати і все знати. Інформація має бути на підкірці мозку, ми маємо знати що робити в тій чи іншій ситуації "на автоматі".
– Що вам найбільше подобається і що найменше в роботі бортпровідником?
– Найбільше мені подобається, що ми працюємо за встановленими чіткими і зрозумілими правилами та нормами. В процедурах повністю розписано покроково, як треба діяти і що робити — розглядаються всі можливі сценарії і випадки.
Найменше подобається ставати о другій чи третій ночі, щоб зібратись на рейс. Відсутність режиму "день, щоб працювати — ніч, щоб спати" – це непросто, однак і до цього організм звикає. А швидкий контрастний душ допомагає підбадьоритись у будь-який час доби.
– Коли бортпровідники збираються разом поза роботою, то як зазвичай відпочивають та про що люблять потеревенити?
– Цікаве питання. Я от підписаний на сторінки іноземних бортпровідників, а також наших колег, які працюють на інших авіакомпаніях — вони збираються разом після відпочинку й обговорюють якісь смішні інциденти, які були під час рейсів. Власне, ми робимо те саме. Всі після роботи обговорюють роботу.
– Загалом люди погано уявляють, в чому полягають обов'язки бортпровідника і часто можуть назвати лише те, що бачать — перевірку квитків при посадці, передполітний інструктаж щодо поводження в літаку та роздачу їжі/води. Що насправді має вміти і робити за необхідності бортпровідник? Які тренування ви проходите?
– Нашу роботу можна умовно поділити на три основних напрямки: забезпечення безпеки пасажирів під час польоту, обслуговування пасажирів і комунікація з пасажирами.
Для розвитку і закріплення необхідних навичок ми щорічно проходимо підвищення кваліфікації, що передбачає навчання всіх процесів, які є у нашій роботі. Таке навчання триває десь 3-4 дні й закінчується фінальним тестом.
Також маємо регулярні навчання з авіабезпеки щодо можливих інцидентів та як їм запобігти та щодо перевезення небезпечних вантажів – що можна перевозити, що ні, для яких речовин необхідно забезпечити спеціальні умови транспортування. У підсумку будь-якого навчання ми обов'язково складаємо тести для контролю засвоєння знань.
– Назвіть три речі, які бортпровідникам категорично заборонено робити на борту.
– Перше – це палити, вживати наркотичні та алкогольні напої. Це не просто заборонено, а категорично заборонено. За таке порушення можна втратити ліцензію. З іншого — заборонено читати книгу, розв'язувати кросворди, в’язати. Словом, займатися якимось своїми справами, відволікатися від виконання обов'язків.
– Розкажіть про найсмішніший або найнезвичніший досвід під час польоту, якщо мали такий.
– Було багато моментів, які запам'ятались, мабуть, на все життя. Одного разу кейтеринг відвантажив нам з ресторану борщ. Ми спочатку думали, що це салат, бо він був у таких високих паперових тарілках. А коли відкрили, виявилось, що то борщ. І це було настільки приємно, бо такого харчування до цього ніхто не очікував на борту літака.
І ще був один рейс, коли я ще працював в іншій авіакомпанії. Ми летіли з повним обслуговуванням і одній пасажирці щось не сподобалось, то вона кинула в мене стакан води. Це був рейс Тель-Авів–Київ, як зараз пам’ятаю, і проблема була в тому, що це була іноземка з сім’єю, які не говорили англійською. Інші пасажири нас підтримали і почали заспокоювати її. Зрештою все завершилось добре і до кінця рейсу у нас ніяких проблем з нею не було.
– Що шокуюче/невідоме/неочевидне пасажирам про роботу бортпровідника ви могли б розказати?
– Не всі пасажири розуміють, що робота бортпровідника — це не тільки сервіс на борту. Перш за все це безпека всіх пасажирів, які перебувають на літаку під час польоту. Не всі розуміють, що під час екстреної чи надзвичайної ситуації робота бортпровідників полягає в тому, щоб врятувати життя пасажирів та запобігти травмам людей на борту.
Не всі знають, що евакуація літака має бути здійснена за 90 секунд. Ми вміємо та можемо надати невідкладну допомогу, гасити пожежі, рятувати людей на воді — нас готують до всіх можливих в реальному житті ситуацій.
З такого менш серйозного — не всі пасажири знають, що пілоти не чують їх, коли вони аплодують під час посадки чи злету. І пілоти можуть про це не знати, якщо їм бортпровідники не передадуть, тому що жоден звук з салону не проникає в кабіну пілотів.
– Як зараз можна стати бортпровідником? Чи можливо це зараз, під час війни?
– Щоб стати бортпровідником, не обов'язково мати профільну авіаційну освіту.
Якщо ви відповідаєте вимогам за фізіологічними критеріями (зріст, здоров'я), володієте англійською мовою та вмієте плавати, то вас відправляють на навчання в один із закладів, які займаються підготовкою бортпровідників в Україні. Вони працюють і зараз, під час повномасштабної війни, хоча попит на авіапрацівників в Україні, зі зрозумілих причин, дещо зменшився.
Навчання дуже інтенсивне – треба бути готовий у короткий строк засвоїти великий обсяг інформації. Також постійно відпрацьовуються ключові практичні навички — порятунок пасажирів у випадку інцидентів. Під час навчання моделюються всі можливі сценарії. В авіації все – і конструкції літаків, і підготовка авіаційних працівників – сфокусоване на безпеці пасажирів.
Нагадаємо, раніше бортпровідниця розповіла РБК-Україна, як почати працювати в авіації, чи навчають професії бортпровідника під час війни та про найцікавіші моменти в роботі.
Також авіаційний експерт Олексій Бурчевський писав для РБК-Україна, як війна змінила українську цивільну авіацію.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.