Мирні переговори між Україною та Росією стартували майже одразу після повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року. В рамках процесу пройшло кілька зустрічей на території Білорусі та Туреччини, але переговори припинилися через три місяці.
За 2022-2024 роки відбулася ціла низка змін на фронті. Україна провела успішні Харківську та Херсонську операції, однак із 2023-го ініціатива залишається за противником, який намагається наблизитися до повної окупації Донецької області.
Відновлення мирних переговорів дедалі активніше обговорюється зі вступом Дональда Трампа на посаду президента США. Швидке завершення російсько-української війни було однією з його передвиборчих обіцянок.
Перші раунди на території Білорусі
Перший раунд відбувся 28 лютого 2022 року на території Білорусі біля білорусько-українського кордону. Росіяни приїхали де-факто з вимогою капітуляції, з повним набором наративів Володимира Путіна, з якими він оголошував так звану спеціальну військову операцію.
Серед пунктів були "денацифікація", "демілітаризація", позаблоковість, визнання Криму російським, незалежності "ЛДНР", державний статус російської мови. Перший раунд тривав близько п'яти годин, жодних рішень прийнято не було.
Переговори 3 та 7 березня відбулися у Біловезькій пущі. На них узгоджували формати гуманітарних коридорів. Базові військові та політичні блоки із припиненням вогню та гарантій безпеки для України обговорювалися вже в Туреччині.
Переговори в Туреччині та "Стамбульська угода"
10 березня в Анкарі зустрічалися глави МЗС України та Росії. Але безрезультатно, оскільки Сергій Лавров не був уповноважений приймати будь-які рішення. Повноцінна зустріч делегацій відбулася у Стамбулі 29 березня.
Російська сторона оголосила нібито "жест доброї волі", скоротила військову активність на Чернігівському та Київському напрямках, але по факту Сили оборони України звільнили Північ країни після того, як противник уже не міг забезпечувати війська на належному рівні.
На зустрічі обговорювалася нова система безпеки для України із залученням провідних західних країн у якості гарантів. Офіційний Київ пропонував заморозити питання щодо статусу Криму та Севастополя на 15 років.
Результатом став проект так званої "Стамбульської угоди". Пізніше з витоків стало відомо, що російська сторона вимагала скоротити українську армію як в особовому складі, так і в озброєннях. Україна мала відмовитися від перспективи членства в НАТО, претензій на Крим тощо. Майбутнє окупованого Донбасу пропонувалося винести за дужки та вирішувати особисто Путіним та Володимиром Зеленським.
Путін вважає "Стамбульські угоди" парафованим документом. Зеленський називає їх черговим ультиматумом та каже, що жодних домовленостей не було.
Як припинилися мирні переговори
Делегації контактували в Туреччині влітку 2022 року і за посередництва ООН уклали так звану зернову угоду. Вона розблокувала постачання з українських портів Чорним морем.
Проте зустріч у Стамбулі 29 березня вважається останньою реальною спробою покласти край війні дипломатичним шляхом. У квітні весь світ дізнався про російські воєнні злочини у Бучі. Переговори фактично стали неможливими. Було ще кілька раундів по відеозв'язку, але ставало все більш зрозуміло, що результату вони не принесуть. У результаті Україна вийшла із переговорного процесу.
У вересні 2022 року Путін провів псевдореферендуми на захоплених територіях Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей та "приєднав" їх до Російської Федерації.
Зеленський неодноразово попереджав, що у такому разі мирні переговори взагалі не відновляться. У жовтні він ввів у дію рішення РНБО, в якому констатується "неможливість переговорів" із Путіним.
Відтоді контакти звелися до гуманітарного блоку. За цей час вдалося звільнити з полону тисячі військовополонених, а також цивільних, яких силоміць утримувала чи депортувала Росія.
Чому на 2025 рік особливі надії
Українська сторона сподівається, що у 2025 році вдасться покласти край війні. І розраховує на Дональда Трампа, який активно закликає Путіна "укласти угоду".
На думку Трампа, вийти на угоду можна шляхом прямої взаємодії. З цією метою його адміністрація готує телефонну розмову із кремлівським диктатором. Якогось виразного мирного плану станом на січень не було, але держсекретар Марко Рубіо вважає, що на поступки мають піти і Україна, і Росія.
Умови Путіна залишаються незмінними. Як пишуть західні ЗМІ, його мета не лише зберегти контроль над окупованими регіонами, а й максимально послабити НАТО. Тому від довоєнних наративів той навряд чи відмовиться.
Головна умова Володимира Зеленського перед початком переговорів із Москвою – сильні гарантії безпеки від США. Які саме гарантії готова надати адміністрація Трампа, наразі невідомо.
Багато медіа пишуть про можливі підходи Трампа до російсько-української війни, озвучують якісь терміни початку та завершення переговорів та зустрічей на найвищому рівні. Наразі ні в Україні, ні в Росії, ні на Заході не беруться прогнозувати, коли може розпочатись реальний переговорний процес.