22 січня щороку відзначають День соборності України. Традиційно на це свято проводять патріотичні масові заходи й утворюють ланцюги єдності. Цьогоріч через повномасштабну війну Росії проти України День соборності пройде без масштабних урочистостей.
Про те звідки взялося це свято і чому його відзначають 22 січня, утворюючи ланцюги єдності, розповідаємо у матеріалі нижче.
22 січня 1919-го року на Софійській площі столиці проголосили Акт Злуки УНР і ЗУНР. Цим указом українську землі об'єднались, що було вкрай важливо для подальшого формування державності.
До цього обидві держави перебували у доволі скрутному становищі. УНР за останній рік пережила війну з більшовиками та державний переворот. ЗУНР воювала з Польщею.
Обмежене міжнародне визнання мала тільки УНР. І то лише з боку російського більшовицького уряду і держав Четвертного союзу, що програли у Першій світовій війні. Тому ідея об'єднання українських земель давала більше шансів на побудову незалежної держави.
"Однині во єдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина, і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня республіка", - йшлося в Універсалі Директорії УНР.
ЗУНР змінила назву на Західна область УНР. Уряд УНР надавав фінансову допомогу заходу України на закупівлю продовольства, налагодження транспортної системи, військове будівництво і розвиток культури.
Акт Злуки українських земель, укладений 22 січня 1919 року. (фото: Вікіпедія)
Проте подальша війна з "білими" і "червоними" росіянами стала головною причиною, чому не вдалося реалізувати Акт Злуки. У лютому 1919 урядові установи УНР змушені буди вийти з Києва, який захопили більшовики.
Згодом більшу частину Західної області УНР окупували польські війська, Північну Буковину - румунські, Закарпаття відійшло Чехословаччині.
Втім дата 22 січня 1919-го року стала знаковою в історії українського державотворення. Навіть зараз вона спростовує російський міф про те, що начебто "Україну створив Ленін і більшовики".
Офіційний статус свята Дня соборності України з’явився аж у 1999 році за указом тодішнього президента Леоніда Кучми. Проте за часів Януковича цей день не відзначали на державному рівня. А вже після Революції Гідності український народ знову офіційно вшановує Акт Злуки.
Традиційно у цей день покладають квіти до пам'ятників відомих державних чи культурних діячів. А також утворюють ланцюги єдності або їх ще називають "живі ланцюги".
Вперше такий утворили 21 січня 1990 року - тоді у заході взяли участь майже 3 мільйони людей. Вони взялися за руки, з'єднавши Івано-Франківськ, Львів, Рівне, Житомир та Київ у до 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР. Варто зазначити, що на той час Україна ще входила у склад СРСР.
Донеччани на першому "живому ланцюгу". Напис на плакаті "Харків і Донецьк споконвіку українські" (скриншот)
Цей ланцюг єдності був одним із наймасштабніших у світовій історії та став важливим кроком до здобуття незалежності Україною. Його довжина перевищувала 770 км.
Акцію організував Народний Рух України. Приготування розпочалось ще у вересні 1989 року. Організатори від різних областей збиралися на наради щомісяця у Рівному.
Після проведення ланцюга 21 січня в переддень свята Злуки в Києві на Софійській площі, в Івано-Франківську на Вічевому майдані й у Львові біля пам'ятника Іванові Франкові відбулися мітинги-молебні.
Живий ланцюг 21 січня 1990 р. (фото: Вікіпедія)
Відтоді традиційно на День соборності українці утворюють ланцюги єдності, проте не такі вже масштабні. У Києві найчастіше люди, взявшись за руки на мості Патона, поєднують правий і лівий береги Дніпра.
Під час епідемії коронавірусу 2021 року українці влаштовували символічні ланцюги єдності онлайн. До такої ж акції закликають і цього року.
Раніше ми розповідали про 10 українських винаходів, які змінили світ.
Читайте також про давні обереги, які дарували українським військовим століття тому.