У кожній мові є лайливі слова і матюки не вигадали росіяни чи монголи, вони притаманні всім слов'янським мовам. І в давнину українці також вживали "міцне слівце" - і дуже багато, на всі випадки життя.
Звідки взялися матюки в українській мові та які вирази використовували у давнину, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler).
Якщо у нашого північного сусіда все зводиться до статевого акту, часто неприродно збоченого, а також статевих органів, це дуже грубе і брутальне матюкання, то у нас - українців - лайка переважно пов’язана зі справлянням потреби й місцями, які за це анатомічно відповідають.
Дуже поширеними для українців є також прокляття різного штибу, та переважно вони все одно звучать трохи кумедно й незлостиво.
"Одне з канонічних лайливих слів - "б**дь" - взагалі за мірками середини XVII століття це літературна лексика. Це слово, яке, по-перше, книжне, і воно в першому словнику розмовної української мови фіксується як книжне. Лаврентій Зизаній подає там це слово і дає його тлумачення, як "чоловік шкарадної мови", людина, яка лається за тогочасними мірками", - пояснює перекладач та блогер Остап Українець.
Він додав, що насправді це взагалі українській рефлекс кореня ще давнього, праслов'янського "блонд". Воно ж "блуд". У польській мові слово "блонд" до сьогодні має таку ж форму, яка колись була в праслов'янській. "Б***дь" - це просто грубша форма слова "блудниця".
"Це все давні корені, просто з плином часу вони розвинулися, ніхто ці слова не взяв і не придумав на рівному місці й тим паче боже збав, ніяка орда їх нікому не приносила", - підкреслює Українець.
До речі, лемки ніколи не лаялися, але через тісні контакти з українцями, вони це запозичили. Ніякі монголи цю лексику не приносили ні українцям, ні росіянам. Хоча за словами блогера, росіяни переконані, що це лексика ординська, тобто - від татаро-монгольського іга.
"насеру його матері!" або "насеру твоїй матері" (причому "Твоїй" вимовляється саме через дві букви "т") - мається у нашій культурі та контраргумент: "насери собі в голови, щоб м’якіше спать було!"
Матеріальні збитки підсумовуємо виразом: "собаці під хвіст".
Якщо ж на заваді власному самовираженню постають якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (по пиці дадуть) характеру, то краще вживати індиферентні вирази:
Можливе також використання евфемізмів, як от: "до біса" чи "під три чорти", а ще - характерних для Галичини: "холєра", "холєра ясна", "шляк трафив".
Лайливі вирази на всі випадки життя:
Раніше ми писали про те, що мовознавець пояснив значення слів "взаємини, стосунки, відносини, ставлення".
А ще розповідали про те, які "українські" слова радянська влада вигадала навмисно для паплюження.
При написанні матеріалу використані джерела: інтерв'ю блогера та перекладача Остапа Українця для УП, YouTube-канал "Твоя підпільна гуманітарка", Facebook-сторінка Юрія Горалевича.