Звідки взялися матюки в українській мові та чи використовували лайку у давнину
У кожній мові є лайливі слова і матюки не вигадали росіяни чи монголи, вони притаманні всім слов'янським мовам. І в давнину українці також вживали "міцне слівце" - і дуже багато, на всі випадки життя.
Звідки взялися матюки в українській мові та які вирази використовували у давнину, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler).
Звідки взялися матюки в українській мові
Якщо у нашого північного сусіда все зводиться до статевого акту, часто неприродно збоченого, а також статевих органів, це дуже грубе і брутальне матюкання, то у нас - українців - лайка переважно пов’язана зі справлянням потреби й місцями, які за це анатомічно відповідають.
Дуже поширеними для українців є також прокляття різного штибу, та переважно вони все одно звучать трохи кумедно й незлостиво.
"Одне з канонічних лайливих слів - "б**дь" - взагалі за мірками середини XVII століття це літературна лексика. Це слово, яке, по-перше, книжне, і воно в першому словнику розмовної української мови фіксується як книжне. Лаврентій Зизаній подає там це слово і дає його тлумачення, як "чоловік шкарадної мови", людина, яка лається за тогочасними мірками", - пояснює перекладач та блогер Остап Українець.
Він додав, що насправді це взагалі українській рефлекс кореня ще давнього, праслов'янського "блонд". Воно ж "блуд". У польській мові слово "блонд" до сьогодні має таку ж форму, яка колись була в праслов'янській. "Б***дь" - це просто грубша форма слова "блудниця".
"Це все давні корені, просто з плином часу вони розвинулися, ніхто ці слова не взяв і не придумав на рівному місці й тим паче боже збав, ніяка орда їх нікому не приносила", - підкреслює Українець.
До речі, лемки ніколи не лаялися, але через тісні контакти з українцями, вони це запозичили. Ніякі монголи цю лексику не приносили ні українцям, ні росіянам. Хоча за словами блогера, росіяни переконані, що це лексика ординська, тобто - від татаро-монгольського іга.
Як сварилися давні українці
"насеру його матері!" або "насеру твоїй матері" (причому "Твоїй" вимовляється саме через дві букви "т") - мається у нашій культурі та контраргумент: "насери собі в голови, щоб м’якіше спать було!"
- "поцілуй мене в сраку!"
- "поцілуй собаку в сраку!"
- "йди ти в сраку!"
- "щоб ти всрався!"
Матеріальні збитки підсумовуємо виразом: "собаці під хвіст".
Якщо ж на заваді власному самовираженню постають якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (по пиці дадуть) характеру, то краще вживати індиферентні вирази:
- "матері його ковінька"
- "трясця його матері"
- "сто копанок чортів тобі в печінку" чи щось такого плану.
Можливе також використання евфемізмів, як от: "до біса" чи "під три чорти", а ще - характерних для Галичини: "холєра", "холєра ясна", "шляк трафив".
Лайливі вирази на всі випадки життя:
- А добра б тобі не було…
- А щоб в тебе пір’я в роті поросло…
- Трясця твоїй матері...
- Ти, нечиста сило…
- А щоб тобі чорне було…
- А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…
- А щоб твоєю мордою просо молотили…
- А щоби твоя срака по шву розійшлася…
- А щоб ти луснув…
- А щоб тобі заціпило…
- А щоб тобі повилазило… (коли хтось побачив не те що треба)
- А щоб тобі заклало… (а це - коли хтось щось не те почув)
- А щоб ти не діждав…
- А щоб ти всрався, як маленький був…
- А щоб вам пусто було…
- А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)…
- А щоб тебе грім побив…
- А щоб йому голова облізла…
- А бодай тебе чорти вхопили…
- А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка, якби дивно це не звучало)
- А щоб ти здоровий був…(те саме)
- А щоб ти падло дристало та й дристало…
- А щоб тобі булька з носа вискочила…
- А щоб тебе муха вбрикнула…
- А щоб тебе колька сколола…
- А щоб тобі курка на ногу наступила…
- А щоб вас лиха біда стороною обходила…(вживається і як лайка)
- А щоб тобі рачки лазити…
- А щоб ви згинули…
- А щоб ти скис!
- А щоб ти сказився!…
- Дурний як ціп…
- Стара кляча…
- Срав пес їхній матері…
- Най ті качка копне!…
- Всрався, та й криво!…
- Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!…
- Дідька лисого тобі дам…
- Сто чортів в печінку…
- Іди до бісової матері…
- Бісовий син…
- Вражий син…
- Вражі діти…
- Бісова ковінька…
- Дурний тебе піп хрестив... (це про нерозумну людину)
- Матері твоїй ковінька…
- Матері твоїй хиря…
- Дам по макітрі…
- Бісова душа…
- Арештантська душа…
- Підла душа…
- Підлої матері син…
- Підлого стерва робота…
- Підлого сина (дочки) робота…
- Най би тебе пранці з'їли…
- Хай вам грець…
- Ти, гімно нероздушене!
- A, собача кров!
- Дідька лисого…
- Дідько б його взяв (вхопив)!
- Де його чорти понесли? (якщо хтось десь забарився)
- Пан хоче мати чудову гаму кольорів на обличчі?
- Зацідить в зуби…
- За патли та в пику (потилицю)…
- Діждався сраної немочі…
- Морда - хоч пацюків бий…
- Морда - що й возом не об’їдеш…
- Стули пельку…
- Тю (тьху), на тебе!
- Чого балухи вилупив? (коли хтось занадто витріщається)
- Чого шкіришся? (про злий сміх)
- Одною сракою на два базари…
- Срали-мазали… (коли хтось щось робить як-небудь)
- Тиць моя радість…
Раніше ми писали про те, що мовознавець пояснив значення слів "взаємини, стосунки, відносини, ставлення".
А ще розповідали про те, які "українські" слова радянська влада вигадала навмисно для паплюження.
При написанні матеріалу використані джерела: інтерв'ю блогера та перекладача Остапа Українця для УП, YouTube-канал "Твоя підпільна гуманітарка", Facebook-сторінка Юрія Горалевича.