Африканські пінгвіни близькі до вимирання в дикій природі. Причиною набуття статусу "під загрозою зникнення" в червоному списку Міжнародного союзу охорони природи стало стрімке скорочення популяції виду.
Про це розповідає РБК-УКраїна (проєкт Styler).
Як зазначає Всесвітній фонд дикої природи, кількість представників африканського пінгвіна, які здатні до розмноження, скоротилася до менш ніж 10 000. Тобто, кількість пінгвінів цього виду зменшилася приблизно на 75% за останні 30 років.
За дослідженням МСОП, тривожне прискорення темпів скорочення вказує на те, що ситуація критична - прогнозоване скорочення популяції перевищує 80% протягом трьох поколінь. Крім цього, наразі ця тенденція "не має жодних ознак зміни" і потребує негайних природоохоронних заходів.
Причинами вимирання африканського пінгвіна стали декілька факторів. Зміна клімату ускладнює пошук їжі, а конкуренція з боку комерційного рибальства поблизу їхніх місць розмноження посилює проблему.
Хоча у Південній Африці існують заборонені для вилову зони, поблизу колоній африканських пінгвінів, виявилось, що такі засоби насправді не захищають ключові кормові зони пінгвінів, де вилов риби дозволений.
Як наслідок, така конкуренція за їжу ставить під загрозу виживання африканських пінгвінів. Не менша проблема - хижаки, наприклад, морські котики.
Пінгвіни змагаються за їжу та місця розмноження з морськими котиками, які полюбляють ті ж місцини, що й птахи. Але "вухаті тюлені" небезпечні ще й тому, що полюють на пінгвінів - як і дикі представники котячих, наприклад, леопарди.
Крім цього, пташенята та навіть яйця пінгвінів можуть викрадатися домініканськими чайками і священними ібісами. До того ж африканський пінгвін відрізняється від деяких видів птахів моногамністю.
За спостереженнями науковців, на наступний сезон розмноження залишаються разом близько 80-90% пар. Іноді ж родина пінгвінів існувала понад 10 років.
Раніше ми повідомляли про те, що під загрозою вимирання опинилася поширена дика тварина.
А також розповідали, як кіт-вчений допоміг виявити новий вірус.
При написанні матеріалу використовувалися такі джерела: офіційна Instagram-сторінка Всесвітнього фонду дикої природи, сайт Міжнародного союзу охорони природи.