Знайшли стародавню карту зоряного неба, яку намалювали 2500 років тому (фото)
У провінції Трієст, на вершині пагорба Кастельєрі ді Рупінпікколо, археологи виявили два круглі камені діаметром 50 сантиметрів. На одному з них можна побачити 29 із 28 зірок, що існують на даний момент.
Про це пише РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на сайт новин з археології та кількох наукових дисциплін HeritageDaily.
Карта була виявлена на місці древнього поселення Кастельєре-ді-Ріпунпікколо, яке виникло в епоху середньої бронзи. Археологічні знахідки вказують на те, що дане місце було населено ще в залізну добу, але було залишено у V столітті до н. е.
Фахівці вважають, що знайдена карта є зображенням зоряного неба над Ріпунпікколо приблизно 2 500 років тому. Це робить її однією з найстаріших космічних карт, виявлених в Італії.
Камень з картою зоряного неба, знайдений у провінції Трієст (фото: HeritageDaily)
Розмір знайденого каменю (фото: HeritageDaily)
На ній присутньо 29 гравюр, що відповідають сузір'ям Скорпіона, Оріона, Плеяд та Кассіопеї. Передбачається, що ці гравюри були виконані одним майстром з використанням молотка та долота з вістрям 6-7 міліметрів.
Дослідники ідентифікували одну із зірок як Тета Скорпіона, яка нині не видно з Кастельєре-ді- Ріпунпікколо через її низьке становище на горизонті. Однак, використовуючи програму Stellarium для моделювання нічного неба, дослідники виявили, що цю зірку можна було бачити зі стародавнього поселення близько 400 року до н. е.
Особливу увагу привернула 29 гравюра, оскільки вона зображує зірку, яка не відповідає сучасним астрономічним даним. Передбачається, що це наднова, яка раптово виникла і потім зникла.
Можливий вигляд зоряного неба 2 500 років тому (фото: HeritageDaily)
Якщо ця гіпотеза вірна, то відстеження неба в точці, де розташовується 29 гравюра, може допомогти виявити чорну діру, що утворилася після вибуху наднової.
До речі, читайте також про нову археологічну знахідку, що змінює думки вчених про падіння Римської імперії.
А ще ми писали про 10 найбільш вражаючих фотографій "Джеймса Вебба" за 2023 рік, що опублікував журнал TIME.