Учасник 28-ї Української антарктичної експедиції, геофізик Богдан Гаврилюк розповів про небезпеки, з якими стикаються українські науковці на станції "Академік Вернадський" під час досліджень Антарктиди.
Про це вчений розповів в інтервʼю РБК-Україна.
"У нас бувають сильні шторми. Це більше небезпека не так для здоров'я зимівників, скільки для інфраструктури станції і для наукових комплексів. Іноді дуже потужні урагани рвуть антени, валять стовпи електропередач до інших будівель, пошкоджують самі будівлі. Оце от небезпечно", - пояснив полярник.
Також він додав, що небезпечними є водні експедиції, коли доводиться науковцям виходити на човні в морі, бо є загроза випасти у воду.
"Часто ми працюємо по одному. Не дай Боже когось може ударити струмом, або є загроза у якусь тріщину провалитися. Іноді буває, що йдеш на лижах, а все зливається білим і не розумієш, де тут край. Небезпечно, бо можна звалитись. Треба бути обережним, з холодною головою приймати рішення і грамотно все робити", - розповів Гаврилюк.
Також полярникам потрібно постійно стежити за кількість озону в атмосфері.
"Коли низький озон, то на вулицю виходимо в захисних окулярах. Інакше можна "спалити" очі, бо нема захисту від ультрафіолету, який знищує все живе. Наш озонометрист поміряв, що сьогодні озон близько 140 одиниць Добсона (норма озону - близько 300 одиниць Добсона. - Ред.). У такі дні ще й крем на шкіру наносимо", - додав науковець.
Нагадаємо, що саме над Антарктидою розташована озонова діра, найбільше вона проявляється під час антарктичної весни - у вересні-листопаді.
При цьому полярник наголосив, що дикі тварини в Антарктиді не становлять загрози. Якщо їх не чіпати, то вони не нападатимуть.
"Якщо щось стається, перша допомога у нас на місці - є лікар. Бувають проблеми пов'язані зі споживанням води, яку використовуємо з опріснювача. Вона без мінералів, вимивається кальцій з організму, тому страждають зуби. Можуть бути травми чи навіть серйозні операції та інфекції. У нас уже був випадок, коли доводилось робити хірургічне втручання. У будь-якому випадку лікар потрібен, щоб нам було спокійніше, бо життя людей у пріоритеті", - додав Гаврилюк.
Антарктична зима розпочинається 1 червня. Цей сезон характеризується великими снігами.
"Ми повинні тримати доріжки в чистоті між найважливішими будівлями, щоб якщо якась пожежа, то можна було швиденько розгорнути пожежні рукави. Іноді відкидання снігу може зайняти декілька годин", - каже Богдан.
Поблизу станції часто штормить, а температура навіть влітку тримається близько 0 градусів. Гаврилюк зізнається, що навіть попри те, що в Антарктиді він перебуває вже в десятій експедиції, до холоду звикнути нереально.
"Норвезький полярник Фрітьйоф Нансен колись сказав, що єдине до чого не може звикнути людина, так це до холоду. Я з ним погоджуюсь. Але ми живемо в 21 столітті, нам навіть екіпіровку зараз шиють за персональними розмірами. Зараз тут на станції гарні умови для роботи. Біологи виходять в океан на човні на цілий день, одежа тепла і надійна", - розповів науковець.
Читайте також наше велике інтерв'ю з полярником Богданом Гаврилюком про те, як українські науковці працюють і живуть в Антарктиді.
Раніше ми писали про те, що українські полярники показали першого новонародженого тюленя цього року.