"Жіночко" та "мужчина"? Як насправді правильно в Україні звертатися до незнайомців
Часто в розмові в громадських місцях можна почути "чоловіче" або "мужчина" - слова, які використовують люди, коли звертаються до незнайомця. Більшість впевнена, що обидва слова присутні в українській мові. Але це не зовсім так.
Яке слово вірне, коли ви звертаєтеся до незнайомця, а яке використовувати не варто, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler).
Чоловік або мужчина?
За словами фахівця, "чоловік" - це особа чоловічої статі. А от "мужчина" має таке ж саме значення. І ніби можна використовувати для позначення особи чоловічої статі обидва слова, але не все так просто.
Якщо уважно подивитися у словниках, то біля слова "мужчина" можна побачити маркування - "розмовний, рідко". Це означає, що слово розмовне і рідковживане, а отже, як зазначає мовознавець, небажане у використанні.
"Висновок такий - вжити слово "мужчина" - не гріх, але краще особу чоловічої статі назвати чоловіком. Саме чоловіки, а не мужчини живуть у приказках. Наприклад: "Як чоловік жінку любить, то нехай і жінка доброю буде", - підкреслив педагог.
Жіночко чи пані?
За словами філолога Ольги Васільєвої, часто у громадських місцях можна також почути "жінко" або "жіночко". Але подібні звертання є продуктом СРСР, коли було маркування за статтю та віком - "дєвушка/женщіна".
"У країнах Заходу вікові, расові та статеві ознаки використовуються лише для опису зниклої людини, померлої або тієї, що скоїла злочин. У решті випадків за основу береться соціальний стан заміжня або незаміжня. В Україні маємо використовувати слова "пані" до заміжньої жінки, а "панна/панночка/панянка" до незаміжньої", - пояснює фахівець.
Вона додала, що якщо ви не знаєте, заміжня жінка чи ні, звертайтеся "пані".
"На жаль, гоноративом "пані" в Україні досі мало послуговуються, не усвідомлюючи, що грубе "жінко" несе в собі функціонально-знеособлений відблиск - "жінколюдина".
А от слово "добродійка" у тлумачному словнику позначає тільки дорослу поважну особу.
Раніше ми писали про те, як та коли в українській мові з'явилося слово "тиць".
А ще розповідали про те, що мовознавець назвав назви країн, у яких найчастіше роблять помилки.
Під час підготовки матеріалу використані джерела: пояснення мовознавця Олександра Авраменка у YouTube, допис редакторки та філолога Ольги Васильєвої у Facebook.