Свіжі страви чи напівфабрикати? Що обов'язково треба знати батькам про харчування дітей у школах

Коли стартувала реформа

Реформа шкільного харчування розпочалась в Україні в 2020 році за ініціативи першої леді Олени Зеленської. Того ж року Кабінет міністрів ухвалив постанову "Про затвердження плану заходів з реформування системи шкільного харчування".

Попри пандемію та повномасштабну війну, за три роки в Україні вдалося створити дієвий механізм, який дозволяє кожному закладу освіти якісно змінити підходи до харчування учнів.

За раціоном дитини потрібно стежити як удома, так і в школі (інфографіка: facebook.com/UAMON)

Робота над стратегією реформування системи шкільного харчування до 2027 року розпочалася взимку 2023 року і вже наприкінці лютого її надіслали на розгляд Кабінету міністрів.

На думку експертів, схвалення цього документу є одним із найважливіших кроків у процесі:

• зміни та переформатування системи організації харчування в закладах освіти
• забезпечення дітей якісною та поживною їжею

Що змінилося сьогодні

Нині в межах реформи шкільного харчування в Україні:

• розроблені технологічні карти страв для шкільного меню (та харчування у дитячих садочках)
• відкриваються кулінарні хаби (де кухарі-тренери проходитимуть навчання та вчитимуть колег із регіонів)
• триває відбудова та модернізація шкільних кухонь та харчоблоків

Стратегія реформування системи шкільного харчування необхідна задля завершення реформи на тлі:

• досягнень за попередні періоди
• розв'язання існуючих досі проблем
• подолання наслідків повномасштабного вторгнення РФ

За словами Зеленської, "попри вороже вторгнення" ми "мусимо давати дітям найкраще - від освіти до харчування".

Перекуси також мають бути корисними (інфографіка: facebook.com/UAMON)

"Реформа шкільного харчування - масштабний проект, покликаний виростити дітей здоровими, щоб вони розуміли цінність збалансованого якісного харчування. Тому, починаючи з садочків і шкіл, ми посилюємо систему контролю якості, переглядаємо норми, які стосуються як умов приготування, так і технологічні карти страв, меню", - наголосив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

Чим зарадить ухвалена стратегія

Стратегія визначає план дій на 2023-2024 роки, пріоритетні напрями роботи до 2027 року, а також операційні задачі.

За словами урядовців, йдеться про чотири основні стратегічні цілі реформи:

• про достатню кількість фінансів у замовників для закупівель харчових продуктів чи послуг з організації харчування (здійснення закупівель просто та ефективно)
• про забезпечення органів місцевого самоврядування і закладів освіти достатнім штатом кваліфікованих працівників (які якісно та безпечно організовуватимуть харчування і сприятимуть формуванню в учнів здорових харчових звичок)
• про відновлення та модернізацію харчоблоків закладів освіти з використанням новітніх технологічних процесів (покращення показників енергоефективності та дотримання принципів системи НАССР)
• про свідоме обрання українцями здорового харчування

Скріншот

Досягнення цих цілей має забезпечити різноманітне, збалансоване та якісне харчування в закладах освіти, сприяти соціальному захисту вразливих груп населення та формувати навички здорового харчування серед дітей і дорослих.

Одним словом, урядовці працюють задля:

• зменшення відсотка ожиріння серед дітей до 18 років
• підвищення рівня задоволеності учнів харчуванням у закладах освіти
• зміни харчових уподобань дітей шкільного віку
• збільшення кількості учнів, які харчуються в закладах освіти
• збільшення кількості комплексно модернізованих або відновлених харчоблоків
• формування здорового суспільства
• зниження рівня неінфекційних захворювань в Україні

Чим годують дітей у школах

Харчування всіх учнів ґрунтується на дотриманні трьох основних принципів:

• забезпеченні відповідності енергетичної цінності раціону енергозатратам організму
• задоволенні фізіологічних потреб організму у визначеній кількості енергії та співвідношенні у харчових речовинах
• дотриманні оптимального режиму харчування - фізіологічно обґрунтованого розподілу кількості споживаної їжі впродовж дня

Повноцінне харчування дітей - запорука здоров'я (інфографіка: facebook.com/UAMON)

Водночас кожна школа обирає зручну для себе модель, яка допоможе забезпечити всім дітям рівний доступ до якісної їжі:

• комплексні обіди
• харчування на основі дабл-меню (2-3 страви на вибір) 
• мультипрофільне харчування (шведський стіл) 
• харчування на основі напівфабрикатної кулінарної лінійки
• організація централізованих "фабрик-кухонь" із подальшим кейтерингом (доставкою їжі)

Комплексні обіди дозволяють кожній дитині безпосередньо в їдальні обрати із запропонованих 2-х варіантів меню той, який їм сьогодні більше подобається.

Скріншот

Харчування на основі дабл-меню (2-3 страви на вибір) - схоже на попередній варіант, але тут фіксована перша страва, а інші можна обирати.

Скріншот

Мультипрофільне харчування працює за принципом "шведського столу" (діти самі можуть вибрати ту чи іншу готову страву).

До меню обов'язково входять декілька видів овочів, фруктів, м'ясні та рибні вироби, кілька видів напоїв, хлібобулочні вироби, млинці, запіканки, йогурт і кілька видів гарнірів. 

Діти надають перевагу візуально привабливим стравам (інфографіка: facebook.com/UAMON)

Харчування на основі напівфабрикатної кулінарної лінійки може викликати у деяких дорослих негатив (внаслідок стереотипного розуміння напівфабрикатної продукції), однак сучасні технології - завдяки автоматам ударної заморозки - дають можливість виготовляти у промислових умовах корисні та поживні гречаники, сирники, млинці з різними начинками, наґетси, люля-кебаб, котлетки для бургерів та інші смаколики.

"Фабрики-кухні" та кейтеринг дозволяють обрати одну "центральну" школу з великим харчоблоком та обладнати його так, щоб потужностей вистачало на приготування гарячого харчування на декілька сусідніх закладів.

Інший варіант - організувати централізоване виробництво за межами навчального закладу. Тоді його потужностей може вистачати навіть на район чи ціле місто.