Українські великодні традиції мають тисячолітню історію. Втім, за багато століть вони частково трансформувалися, зокрема змінився й вміст святкового кошика.
Про те, що в давнину освячували на Великдень, в інтерв'ю РБК-Україна розповіла кандидатка історичних наук та етнологиня Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко.
"Вміст не сильно відрізняється, але не завжди паску святили у кошику - це новіший звичай. Раніше могли нести паску у ночвах (корито - видовбані з цільного відрізка деревини - Ред.), або ж у сівалці - це такий кошик, з якого потім на полі сіяли зерно. Іноді паска була такою великою, що доводилося розбирати отвір в печі, щоб її вийняти. Таку господар брав на плечі в скатертину і ніс до церкви. Відповідно, усі інші продукти несла господиня", - розповідає науковиця.
На Великдень освячували писанки і крашанки. Яйця - основна страва, з якої починали трапезу, оскільки це символ світотворення, початку життя, відродження і воскресіння.
"Також несли м'ясні страви - ковбаси, шинки, сало. Ще освячували запечене порося і хрін. До речі, сало потім зберігали й могли ним змащувати косу чи ніж, щоб він був гострий і добре працював. Сіль освячували. Її зберігали і коли підозрювали, що нечиста сила в хату рветься, то нею обсипали оселю, або навіть могилу обсипали чи брали сіль з собою в дорогу. Вона була дуже сильним оберегом", - говорить Кривенко.
Рештки великодніх страв не можна було викидати - їх або спалювали, або закопували в городі. Вірили, що закопані кістки порося відвернуть бурю, град і все краще ростиме на цьому полі.
"Інколи на Великдень освячували мак, який потім теж використовували, як оберіг від нечистої сили. Ним обсипали навколо стайню і корову. Казали образно до відьми: "Тоді до моєї корови підступиш, як цей мак визбираєш", - каже етнолог.
На Великдень, крім паски, могла бути й інша випічка - сирні бабки, калачі чи мазурки. Останні робили на Волині - це такі три булочки, разом сплетені.
"Бабку і паску відрізняли. Паска пеклася із прісного тіста - вона не була здобною, до неї не давали яєць, дріжджів, цукру. Вона виглядала колись як звичайний кругленький хліб. А бабка - це вже здобна, рум'яна, бо багато яєць, цукру, могли мед давати, родзинки", - пояснює Кривенко.
У народній традиції бабку і паску пов'язують із померлими предками. На Бойківщині, коли паску витягали з печі, то поливали водою і з неї йшла пара. Казали, що душі померлих предків нею харчуються.
"Деколи брали паску, яку першою пекли, освячували в церкві і саме її клали на могили родичів на проводи. Це був частунок для померлих", - каже науковиця.
Також в давнину пасок випікали дуже багато, їх несли як гостинець, коли йшли в гості. Також її роздавали бідним, коли йшли на цвинтар. Люди вірили, що так молитву за душі померлих родичів точно почує Господь.
Раніше ми писали про те, які великодні традиції знищив СРСР.
Читайте також про 6 страв, які не можна готувати на Великдень.