Запечене порося, калачі й мак. Яким був традиційний великодній кошик 100 років тому

Чим відрізнявся вміст великоднього кошика

"Вміст не сильно відрізняється, але не завжди паску святили у кошику - це новіший звичай. Раніше могли нести паску у ночвах (корито - видовбані з цільного відрізка деревини - Ред.), або ж у сівалці - це такий кошик, з якого потім на полі сіяли зерно. Іноді паска була такою великою, що доводилося розбирати отвір в печі, щоб її вийняти. Таку господар брав на плечі в скатертину і ніс до церкви. Відповідно, усі інші продукти несла господиня", - розповідає науковиця.

На Великдень освячували писанки і крашанки. Яйця - основна страва, з якої починали трапезу, оскільки це символ світотворення, початку життя, відродження і воскресіння.

"Також несли м'ясні страви - ковбаси, шинки, сало. Ще освячували запечене порося і хрін. До речі, сало потім зберігали й могли ним змащувати косу чи ніж, щоб він був гострий і добре працював. Сіль освячували. Її зберігали і коли підозрювали, що нечиста сила в хату рветься, то нею обсипали оселю, або навіть могилу обсипали чи брали сіль з собою в дорогу. Вона була дуже сильним оберегом", - говорить Кривенко.

Рештки великодніх страв не можна було викидати - їх або спалювали, або закопували в городі. Вірили, що закопані кістки порося відвернуть бурю, град і все краще ростиме на цьому полі.

"Інколи на Великдень освячували мак, який потім теж використовували, як оберіг від нечистої сили. Ним обсипали навколо стайню і корову. Казали образно до відьми: "Тоді до моєї корови підступиш, як цей мак визбираєш", - каже етнолог.

Освячення паски в Карпатах на поч. ХХ ст. (фото: facebook "Сила роду")

На Великдень випікали не тільки паску

На Великдень, крім паски, могла бути й інша випічка - сирні бабки, калачі чи мазурки. Останні робили на Волині - це такі три булочки, разом сплетені.

"Бабку і паску відрізняли. Паска пеклася із прісного тіста - вона не була здобною, до неї не давали яєць, дріжджів, цукру. Вона виглядала колись як звичайний кругленький хліб. А бабка - це вже здобна, рум'яна, бо багато яєць, цукру, могли мед давати, родзинки", - пояснює Кривенко.

У народній традиції бабку і паску пов'язують із померлими предками. На Бойківщині, коли паску витягали з печі, то поливали водою і з неї йшла пара. Казали, що душі померлих предків нею харчуються.

"Деколи брали паску, яку першою пекли, освячували в церкві і саме її клали на могили родичів на проводи. Це був частунок для померлих", - каже науковиця.

Також в давнину пасок випікали дуже багато, їх несли як гостинець, коли йшли в гості. Також її роздавали бідним, коли йшли на цвинтар. Люди вірили, що так молитву за душі померлих родичів точно почує Господь.