Замок Радомисль - унікальна за багатьма параметрами історична споруда. Тут є усе, що може захопити туристів: середньовічна архітектура, старовинні легенди, внесок у неповторні культурні події та красиве сучасна реконструкція. Що можна побачити у цій історичній пам'ятці Житомирщини?
РБК-Україна (проєкт Styler) розповідає історію "фортеці на межі Дикого поля" та як Радомисль допоміг надрукувати першу книгу у Києві.
Замок Радомисль, у місті Радомишль Житомирської області, розташований на землях, які з давніх-давен привертали увагу багатьох держав і імперій, тому він був втягнутий у більшість ключових історичних подій.
Його попередником стала папірня - фабрика з виготовлення паперу для друку книг, яка була частково укріплена з міркувань безпеки. Сьогодні це найсхідніша оборонна споруда, що збереглася на території України.
Стіни завтовшки півтора метри та бійниці з гарним кутом огляду робили фортецю практично неприступною. Замки подібного типу є рідкісними в Європі, а в Україні це унікальний зразок.
У середньовіччі за межами цього замку закінчувалася цивілізація і починалося так зване "Дике поле". Монахи обрали місце для будівництва не випадково. Замок був зведений на скелі, оточеній водою, що створювало додаткові переваги для оборони.
Засновником папірні вважають архімандрита Єлисея Плетенецького, видатного просвітника та релігійного діяча. На момент початку будівництва папірні такі фабрики існували лише у Львові та Осколі і працювали виключно на потреби католицької церкви.
Замок Радомисль був побудований для забезпечення папером православних видань. Саме на папері, виробленому тут, була надрукована перша книга в Києві - "Часослов".
Фундамент замку складався з гранітної скелі, що унеможливлювало підкопи. Під час тривалих облог важливу роль відігравав джерело, що било прямо зі скелі, постачаючи захисників питною водою в необмежених кількостях. Це джерело досі знаходиться в Концертному залі замку.
Іронія полягає в тому, що папірню не змогли захопити вороги - це зробили самі українці під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
Замок був відновлений у XIX столітті за проєктом інженера Пекарського і з того часу слугував млином до 1989 року, поки його не закинули.
Реставраційні роботи почалися у 2007 році під керівництвом мецената Ольги Богомолець і тривали понад чотири роки. Сьогодні замок вражає своєю середньовічною величчю та відкритий для відвідувачів.
Площа замку сягає 2500 квадратних метрів, і тут одночасно можуть проходити кілька виставок. Перший зал, з якого починається екскурсія, показує фотографії замку до реставрації, а другий і третій зали присвячені іконопису.
Четвертий зал замку присвячений виставці ікон Пресвятої Богородиці, звідси також можна потрапити на дзвіницю. Трапезна з довгим дерев'яним столом, лавками і величезною піччю, створює атмосферу середньовіччя і дозволяє уявити побут українських лицарів.
Концертний зал замку є справжньою прикрасою всього комплексу. Тут не використовуються жодні підсилювачі звуку, адже акустика приміщення настільки досконала, що музичні інструменти звучать зовсім по-новому.
Раніше ми писали, які секрети історії приховує чорноморська Аккерманська фортеця.
Читайте також про 6 найкрасивіших аеропортів світу, що можуть стати головним враженням у подорожі.
При написанні матеріалу використовувалися наступні джерела: сайт Radozamok.com, Вікіпедія.