ua en ru

"Закон заплутав багатьох людей". Юрист спростувала поширений міф про відстрочку від мобілізації

"Закон заплутав багатьох людей". Юрист спростувала поширений міф про відстрочку від мобілізації Хто насправді не звільняється від мобілізації (фото: Getty Images)

Мобілізація в Україні не припиняється із 24 лютого 2022 року. Втім, попри це у суспільстві досі побутує багато міфів щодо цього питання. Одним із них є те, що усі засуджені, підозрювані та обвинувачені звільняються від військової служби. Насправді це не так.

Про це пише РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на публікацію адвокатське бюро "Пані в законі" у Telegram.

Звідки взявся міф про звільнення від служби обвинувачених та підозрюваних

Право на відстрочку встановлюється статтею 23 закону України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Ця стаття не надає права на відстрочку людям, які є у статусі підозрюваного або обвинуваченого.

"Але законодавство заплутало багатьох людей. У статті 17 про військовий обов'язок і військову службу (цей закон не регулює норми мобілізації - Ред.) передбачено відстрочку від строкової служби тим, кому оголошено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, або щодо яких розглядається кримінальна справа", - каже адвокат Кристина Очкур.

Юрист наголошує, що у законі нема підстави під час мобілізації для відстрочки для цих категорій громадян.

"Навпаки 335 стаття передбачає, що можна зупинити судове провадження у справі, коли обвинувачений мобілізований до лав ЗСУ", - додає правозахисниця.

Також вона зазначає, що не всі, хто має кримінальну статтю, можуть підлягати звільненню мобілізації.

"Ті, хто вчинили злочини, що стосують національної безпеки, тяжкі та особливо тяжкі злочини, то такі громадяни виключаються із військового обліку. Але якщо ви раніше були засуджені за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину і звільнені від відбування покарання, то вас можуть мобілізувати", - говорить адвокат.

Нагадаємо також, що зараз Верховна Рада розглядає законопроект про мобілізацію. Він уже пройшов ухвалення під час першого читання. Далі - друге читання та підпис президента.