ua en ru

"За три копійки хочемо зробити Netflix": Ірма Вітовська розповіла про стан українського кінематографа

"За три копійки хочемо зробити Netflix": Ірма Вітовська розповіла про стан українського кінематографа Ірма Вітовська розповіла про стан українського кінематографа (фото: Facebook.com/Ірма Вітовська-Ванца)

З початком повномасштабного вторгнення фінансування культурних проєктів суттєво урізали, аби направити гроші на потреби фронту. У прокат зараз входять стрічки, які зняли ще у 2020-21 роках.

Про те, що зараз відбувається із українським кінематографом розповіла актриса Ірма Вітовська ексклюзивно для РБК-Україна.

Що зараз відбувається з українським кіно

"Зараз війна поставила кіно на паузу. На цей час закінчені тільки роботи, які були профінансовані до вторгнення. Все, що виходить сьогодні в прокат кінотеатрів - "Довбуш", "Я, Ніна", "Королі репу" - це все фільми екранізовані в 2020-2021 роках", - заявила Ірма.

Вона додала, що у прокаті ще будуть кілька стрічок у 2024 році й можливо одна-дві картини у 2025 році.

"Але на цьому все. Зараз знімаються абсолютно малі об'єми і це дефіцитний продукт. Є якісь проєкти на телебаченні. Але ми завжди мали хибну думку, що із трьох копійок можна зробити Netflix. Такого не буває. Так, іноді талановиті люди і на телефон можуть зняти Голлівуд, але це винятки", - зазначила Вітовська.

Українське кіно цілеспрямовано не розвивали

Актриса також розповіла, що раніше українське кіно навмисно не розвивали, бо у цьому був політичний підтекст - було не вигідно формувати свідоме суспільство.

"Кіно - це найбільший інструментарій всіх креативних індустрій, який може впливати на людей. Тільки воно може дати орієнтир, воно працює на ідентичність, на відчуття свого коду, на серйозні змісти. Кіно формує ідентичність і громадянське суспільство. От і відповідь, чому воно лежало. І те, що у нас був знищений кінематограф - це була свідома політика", - заявила актриса.

Також навмисно створювали один інфопростір з Росією, аби створити "спільні" смисли.

"В більшості це політична складова для того, щоб розмити в інформаційному загальному ринку, щоб був один гумор, один зміст, одна асоціація, одна прив'язка, одна болюча тема. Найбільше відродження кіно почалося після Євромайдану, хоча до цього були певні кроки, але вони були дефіцитними і рідкісними", - розповіла Вітовська.

Вона наголосила, що з того часу Україна була присутня на 15-ти із 16-ти можливих міжнародних фестивалях. А із 7-ми Україна привезла перші нагороди.

"Це неймовірний показник, тому що всі кінокритики світу, західні кіноглядачі кажуть, що з'явився новий голос, який не схожий на російський чи польський кінематограф. Перемоги Васяновича, Каті Горностай, Антоніо Лукіча, покази Нарімана Алієва, які привезли славу в Україну, вони говорять про те, що з'явилася ціла плеяда нових режисерів. Вони з'явилися, коли держкіно отримало великі бюджети не тільки на дозвільний контент, а відбулася переорієнтація на кіно, яке говорить про Україну", - розповіла Ірма.