"З села на Київщині мене вивезли на човні": нова історія в музеї "Голоси мирних"

"Для мене війна почалася дуже несподівано. Я думала, чому всі в льох несуть речі з дому? Я була в Страхоліссі у бабусі. Чула гелікоптери та літаки...", - згадує дівчинка.

Мама та батько Ані тоді були в Києві. Одразу почали збиратися, щоби їхати за дитиною. Але вже зранку всі дороги у столиці були забиті автівками, між якими важко було навіть пройти, не те що їхати. Вирішили, що Аня поки залишиться у бабусі.

За два тижні в Страхоліссі вже не було електрики, опалення та гарячої води. Це стало сильним мотиватором забрати дитину. Єдиний шлях на виїзд був через Київське водосховище на човнах. На воді ще стояв лід - його ламали, аби човен міг рушити.

"Я їхала човном. Було холодно, мене накрили ковдрою. Було дуже страшно, але я відважно поводилася в човні. Коли приїхали до берега, побачили військових, і я сказала: "Слава Україні!" Побачила тата і маму. Я була дуже рада", - каже Аня.

Лейла зізнається: відчувала справжній жах, поки її дитина їхала човном, адже кожен рейс того човна вирушав нібито в останню путь - поведінку ворога неможливо було передбачити. Проте все закінчилося добре.

"Я вірю у перемогу, бо українці завжди захищають свою країну", - каже дівчинка. Її мама додає: "Наша Україна сильна, єдина. Ми справимося з цією війною. Упевнена, що вже наступного літа поїдемо в Крим відпочивати".

Музей "Голоси мирних" - наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 50 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:

- напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;

- скористайтеся чат-ботом t.me/civilvoicesmuseum_bot у Telegram;

- відвідайте портал Музею https://civilvoicesmuseum.org/ та натисніть "Розповісти історію" праворуч зверху;

- зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001