Знаменитий середньовічний лицар Едуард Вудстоцький, принц Уельський, був старшим сином короля Англії Едуарда III. Він жив між 1330 та 1376 роками. У 1372 році він брав участь у військовій кампанії у Франції й несподівано помер після повернення додому. Довгий час вважалося, що причиною смерті стала дизентерія.
Як повідомляє видання Daily Mail, медики проаналізували дані та з'ясували, що причина смерті Чорного принца була зовсім інша.
Чорний принц Едуард був спадкоємцем англійського престолу і в той час вважався найвеличнішим солдатом. Він брав участь у війнах з 16 років і набув жорстокої репутації. Своє прізвисько він отримав або за колір обладунків, або через свою особливу жорстокість - він керував різаниною понад 3000 солдатів при облозі Ліможа у Франції в 1370 році.
Едуард Вудсток був найпопулярнішим воїном і членом королівської родини, його ім'я згадується в п'єсах Шекспіра "Річард II" і "Генріх V". Ключова роль принца Едуарда в Сторічній війні, серед інших, визначила його як спірну, але велику фігуру середньовіччя.
Чорний принц помер у віці 45 років і на смертному одрі він склав незвичайні вказівки щодо своєї могили - він попросив зобразити його у всеозброєнні, як на війні. Його могилу мали розмістити так, щоб усі могли її побачити та помолитися за "його гниючий труп".
Його смерть призвела до великих змін в Англії й багато років історики намагалися розгадати причину смерті молодого і міцного чоловіка.
Через рік після смерті помер і його батько, а корона дісталася 10-річному братові Едуарда – принцу Річарду, який став королем Річардом II. Той правив Англією до 1399 року.
Як стверджується в архівних записках, принц Едуард майже 9 років страждав на тяжку невиліковну хворобу. Попри всі участі у війнах з 16 років, він жодного разу не був поранений.
Вважалося, що він заразився невідомою хворобою відразу після битви під Нахером в Іспанії в 1367 році. Оскільки більшість його армії померли від дизентерії та інших захворювань, то вважалося, що і принц помер від цієї хвороби.
У середньовічній Європі була поширена амебна форма дизентерії - вона супроводжувалася діареєю, болями в животі, втратою ваги та млявістю. Ускладнення могли спричинити внутрішні рубці, виразки кишечника чи запалення.
Однак незадовго до смерті принц Едуард брав участь у битві - під час воєнної кампанії на допомогу Туару у Франції. В 1372 він піднімався на борт корабля, довго знаходився в дорозі та навіть бився. Медики замислилися, чи зміг би він усе це винести, якби був хворий на дизентерію.
З'ясувалося, що Чорний принц мав інші проблеми зі здоров'ям незадовго до смерті - анемію, пошкодження нирок, абсцес печінки та артрит. І якщо в нього і була дизентерія, то помер він, швидше за все, від бруцельозу або малярії, які також були поширені в середньовічній Європі.
Малярія викликається паразитами, які потрапляють у кров після укусу комара. І інфекція може спати кілька місяців або навіть років. Зазвичай проявляється у вигляді лихоманки, головного болю, м'язового болю, проблем з кишечником, втоми, анемії та врешті-решт призводить до відмови органів.
"Це відповідало б мінливому характеру його хвороби та занепаду до кінця його життя", - вважають медики.
Тому лікарі з 21-го інженерного полку в Йоркширі після вивчення всіх історичних звітів дійшли висновку, що принц Едуард Вудстоцький помер від багаторічної малярії. Вона могла супроводжуватись і іншими хворобами.
До речі, раніше ми розповідали про те, що знайдено місце, де ховався найжорстокіший пірат 17 століття.
А ще писали про те, що розкопки в Колізеї розкрили правду про меню стародавніх римлян.