Актриса Ірма Вітовська назвала найкращі вітчизняні фільми останніх років, які має подивитись кожен українець. А також пояснила, чому не варто зараз знімати стрічки про Маріуполь та Бучу.
Про це актриса розповіла в ексклюзивному інтерв'ю РБК-Україна (проект Styler).
"Їх дуже багато. Важливою є "Брама" Володимира Тихого. Це апокаліптична стрічка, яка не зовсім про Чорнобиль. Також "Погані дороги" Наталії Ворожбит, "Кіборги" Ахтема Сеітаблаєва, "Додому" Нарімана Алієва, "Вулкан" Романа Бондарчука, "Толока" Михайла Ільєнка - тут цікава фантасмагорія з приводу історії України", - радить актриса.
Також вона рекомендує подивитись "Стоп земля" Катерини Горностай, "Мої думки тихі" і "Люксембург, Люксембург" Антоніо Лукича, "Памфір" Сухолиткого-Собчука, "Атлантиду" Васяновича, "Земля блакитна, ніби апельсин" Ірини Цілик, "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго" Наді Парфан, "Я Ніна".
"Смак свободи" Саші Березаня думаю вам сподобається, він вийде в березні. "Шляхетні волоцюги" дуже естетична картина. "Коли падають дерева" Марисі Нікітюк, "БожеВільні" Дениса Тарасова, "Королі репу", "Довбуш", "Малевич", "Коза Ностра", - говорить Вітовська.
Вона також радить передивитись практично все документальне кіно, яке створено в Україні, зокрема "20 днів у Маріуполі" Мстислава Чернова. Цей фільм українська кіноакадемія вибрала, як претендента на здобуття Оскара.
"Дуже раджу всі студентські роботи дивитися", - каже Ірма.
"Усе, що стосується війни можна знімати талановитими професійними командами, які мають кінематографічну повагу не тільки в Україні, а й за кордоном. Це мають бути люди цілісні, не компромісні, не кон'юнктурні, які хочуть творити мистецтво. Такі люди не будуть знімати сторінки, що стосуються геноцидальних речей. Усі картини, які говорять про геноцид, про масові злочини - це пріоритет документального кіно", - пояснює актриса.
Вона наголошує, що художнє кіно - це дуже складна історія, яка потребує рефлексії, відстані переосмислення і дослідження, яке зараз не завжди можна знайти, бо цим займаються правоохоронні органи.
"Будь-який фільм на тему геноциду має мати часову відстань для самого автора, який розказуватиме цю історію. Усі світові митці і Спілберг, і Поланські, і Жбаніч мали свій шлях до розповіді про геноцид. Дивно було б бачити в Голокост, коли здійснюється геноцид над єврейським народом, що на сусідній вулиці знімається фільм, як здійснюється геноцид над єврейським народом", - каже Вітовська.
Раніше ми писали про те, що Ірма Вітовська розповіла, що відбувається зараз в українському кінематографі.
Читайте також про те, чому, на думку Ірми Вітовської, Україна досі не отримала Оскара.