"Я вмирала разом з рідним містом": українська журналістка випустила книгу про Маріуполь
Українська журналістка Надія Сухорукова та герої її книги "Маріуполь. Надія" поділилися своїми історіями з музеєм "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова. Під час блокади рідного Маріуполя Надія вела щоденник, уривки з якого були озвучені в Європарламенті та опубліковані в світових ЗМІ.
Після евакуації журналістка написала книгу про пережите, яка була перекладена англійською та продається на Amazo.
"Сусід сказав, що Бог покинув Маріуполь. Він боявся всього, що бачив. Я жива і тепер буду жити довго. А моє місто вмирає болісною смертю. Двадцять днів я вмирала разом з ним. Я була в пеклі»", - писала Надія про те, через що довелося пройти.
21 березня 2022 року газета The New York Times вперше опублікувала уривки зі щоденника Надії Сухорукової, у якому були описані докази реальних злочинів Росії в Україні. Уривки зі щоденника були опубліковані у Великій Британії, США, Німеччині, Україні та Шотландії.
У Європарламенті їх зачитав тодішній міністр закордонних справ Латвії, а нині президент Едгарс Рінкевичс. Також в Європарламенті був показаний документальний фільм "Маріуполь. Втрачена надія", який було знято за мотивами цієї книги.
"Я народилася в Маріуполі і прожила там все своє життя. Це місто мого дитинства, моєї любові і мого щастя. Я ніколи не думала, що побачу його мертвим. Я навіть не могла уявити, що буду описувати його агонію. Я не сподівалася, що переживу це пекло, тому намагалася зафіксувати події, щоб залишити по собі слід", - пише про свою книгу Надія Сухорукова.
Очевидиця страшних подій, горя і втрат ділиться з читачем власними емоціями та правдою з перших вуст. Цю місію поділяє музей "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова, в архіві якого зібрано вже понад 97 тисяч живих свідчень українців про пережите під час війни.
Розкажіть свою історію на порталі музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001