"Я не маю підкорятися тому, хто прийшов забрати моє": історія стилістки у музеї "Голоси мирних"

Одного дня Ольга вийшла до скверу поблизу салону, де працювала, й побачила танк із символікою "Z". На ньому сидів російський солдат у шоломі й оглядав місто. Cаме тієї миті Ольга зрозуміла, що залишатися не можна.

"У мене материнський інстинкт вийшов на перший план і передусім я думала про дітей. Плюс, треба було думати й про школу - мої діти не підуть до російської школи", - розповідає Ольга Олексію Суханову, актору, ведучому та амбасадору Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Вдома Ольга сказала дітям скласти у рюкзаки лише найнеобхідніше. Дочці довелося залишити улюблену книгу - вона була українською мовою і це могло додати клопотів під час страшної дороги. Син не зміг взяти улюблений м’яч.

"У мене була одна велика валіза з робочими інструментами. Я сказала дітям, що якщо у мене буде робота, ми виживемо... Ми їхали 7 днів. Мої діти бійці, вони звикли до того, що ми постійно кудись їдемо і це терміново. До того ж розуміли, що якщо їжа закінчилася і є тільки бублики - добре, будемо бублики", - пригадує Ольга.

Батько дітей обрав іншу сторону і зараз живе в окупації. Дітям болить його вибір. Ольга же від початку була готова вийти на барикади, щоби захистити свою землю.

"Це Україна, і я не маю підкорятися комусь, хто прийшов забрати моє", - підкреслює вона.

Розповідь Ольги та її дітей з перших вуст тут.

Історія родини Ольги Іванісової увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова, який збирає історії мирних мешканців України про війну від першої особи. Його архів містить вже понад 120 тисяч історій.

Розкажіть свою на порталі музею, або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.