Донька та онуки Галини та Ігоря Болтушкіних підірвалися на міні та згоріли на очах у батька. Він сам робив труну для хлопчиків. Ховати найрідніших довелося під страшними обстрілами.
Історію про свою втрату невтішні батьки довірили музею "Голоси мирних! Фонду Ріната Ахметова.
Оксана, доня Галини та Ігоря, приїхала до батьківського села Красне, що на Чернігівщині у перший день повномасштабної війни. Приїхала не сама, а разом із дітьми — 8-річним Данилом та 14-річним Богданом.
"Ми живемо під лісом, як на околиці. У нас з двох боків болото і канали. Думали, що тут буде безпечніше", — розповідає Галина.
Натомість родина опинилася у пастці: ворожі колони стояли за 10 км від Красного. Ліс постійно прострілювався так, що дерев’яна хата ходором ходила.
"Ми не боялися градів, бо в нас з трьох боків ліс, він тепер весь посічений. Набагато страшнішими були міни. І літак. Він завжди о 5 ранку летів бомбити все", — уточнює Ігор.
Вечір 4 березня 2022 року подружжя пригадує, як один із найтепліших, проведених разом. Тоді Оксана запалила дві великі свічки й читала всім вголос свою улюблену книгу — "Аліса в країні див".
Через стрес та недосип Оксана не хотіла сідати за кермо — боялася, що в дерево вріжеться. Тим не менш вона зважилася зібрати знесилених від хронічного потрясіння хлопчиків і попросила свого батька проїхати разом із ними до кінця села…
Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі музею "Голоси мирних" https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.