Вода в пляшках містить величезну кількість нанопластику: нове дослідження

Що відомо про нове дослідження

Бутильована вода, яку ви п’єте, може містити сотні тисяч мікроскопічних шматочків пластику, показує нове дослідження.

Мікропластик - це крихітні шматочки пластику розміром від 1 нанометра до 5 міліметрів у діаметрі, протягом останніх років широко вивчався, і його можна знайти практично скрізь на Землі, від далеких куточків Арктики до вистилання людських плацент.

За оцінками одного аналізу, американці щороку вживають понад 44 000 частинок мікропластику та вдихають більше 46 000. Але донедавна вчені не могли достовірно виміряти навіть менші частинки, які називаються нанопластиками.

Розмір нанопластику становить менше 1 нанометра, аркуш паперу має товщину близько 100 000 нанометрів, а ланцюг ДНК - 2,5 нанометра і експерти вважають, що при попаданні всередину ці шматочки пластику можуть подолати гематоенцефалічний бар’єр, який захищає мозок від токсинів.

Нове дослідження, опубліковане в січні в Proceedings of the National Academy of Sciences, підрахувало, що людина може споживати до 370 000 нанопластикових частинок в одному літрі води в пляшках.

Для нового дослідження дослідники протестували три марки бутильованої води, що продається в Штатах, хоча автори не розголошують, які марки вони включили. Вони виявили, що у воді міститься в середньому 240 000 шматків пластику, 90% з яких були нанопластиками. Решта 10% були мікропластиком, приблизно в тисячу разів більшим за нанопластик.

Дослідження 2018 року вперше виявило мікропластик у 93% проб, взятих з 11 типів бутильованої води, що продається в дев’яти різних країнах. Середній показник становив понад 300 мікрочастинок пластику на літр. Однак нове дослідження показало, що пластикова пляшка з водою може містити в тисячу разів більше нанопластику.

Чи шкодить пластик здоров’ю людини?

Щонайменше 4000 відомих хімікатів використовуються для виготовлення пластику. Вчені не знають, як переважна більшість може або не може вплинути на здоров’я людини.

Вчені протягом тривалого часу припускали, що ці частинки, незалежно від того, вдихаються чи потрапляють всередину, мають здатність завдавати значної шкоди організму. Досі не зовсім зрозуміло, як вони це роблять; вони могли зробити це через свою внутрішню токсичність, або вони могли бути носіями токсичних матеріалів, навіть якщо вони самі відносно інертні.

Бісфенол А (BPA), хімічна добавка, яка використовується в деяких пластмасах, виявилася репродуктивним токсином і токсином для розвитку.

З цієї причини наприкінці 2012 року Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів заборонило використання бісфенолу А в дитячих пляшечках і стаканчиках, але він все ще дозволений в упаковці для харчових продуктів і напоїв.