Не влаштовуйте танці з бубнами: як спілкуватися з рідними, які повернулися із самого пекла
Фото: Як говорити з військовими, які повернулися з фронту (Getty Images)
Говорити з рідними, котрі повернулися з передової чи вибралися з окупації, буває дуже складно. І у такому спілкуванні є важливі нюанси. Не варто казати близьким, що ви розумієте, що вони пережили.
Як правильно підтримувати та спілкуватися з людьми, які повернулися з передової, розповіла психолог Тетяна Водяніна для Армія FM.
За словами фахівця, відчуття та почуття на війні настільки сильні та енергетично масштабні, що вони можуть ніби закреслити наше звичне та комфортне минуле. На якомусь етапі для певних людей війна починає здаватися більшою за життя, хоча об'єктивно це не так.
Цей етап потрібно пережити, цю мить поважати, бути уважними та прислухатися до інтуїції у спілкуванні з рідною людиною, яка повернулася з передової.
"Бійці з пекла на фронті, повертаючись додому, змушені переживати пекло в душі, тому ми повинні зустрічати наших рідних із любов'ю та розумінням. Потрібно говорити про свої почуття не знецінюючи того, що близька людина привезла з собою", - пояснює психолог.
Вона зазначає, що найголовніше – уникати звинувачень. Дуже важливо переживання за близьких не перетворити на щось негативне. Коли ми зустрічаємо близьку людину з агресією – ми продовжуємо війну, але вже у сімейному просторі.
Не побувавши в таких же обставинах, не можна зрозуміти іншу людину. Тому кажемо: "Я хочу тебе почути. Розкажи мені, якщо ти хочеш це розповісти. Мені це важливо". Потрібно говорити про свою любов до партнера, а не жаліти його", - наголошує експерт.
Вона стверджує, що ми можемо мінімізувати тригерні ситуації, але зробити так, щоб їх не було зовсім, неможливо. Важливо пам'ятати, що додому повертається, наприклад, класна та кохана людина, а не хвора, навколо якої потрібно влаштовувати танці з бубнами.
"Тривалість адаптації дуже суб'єктивна. Буває, що людина, яка повернулася з війни, зовні поводиться так, ніби нічого і не було. Буває, що людина ніби "дерев'яніє", не демонструючи емоцій. Ці стани можуть тривати день, місяць, а для деяких – і все життя. Тому з цим потрібно професійно працювати", – каже Водяніна.
Вона наголошує, що у цій роботі найважливішими є партнерство, різноплановість зусиль, безперервність, індивідуальність, інтуїтивність. Зустрічаючи близьку людину, потрібно прагнути зробити повернення комфортним. Наприклад, приготувати улюблену страву, частіше посміхатися та головне – любити.
До речі, раніше ми писали про те, яка проста техніка допоможе швидко впоратися з панічною атакою.
А ще розповідали, що психолог вважає, що замість Путіна на камеру показують двійників.
