Телескоп Джеймс Вебб знайшов найстарішу чорну діру у Всесвіті

Маса виявленої чорної діри в галактиці GN-z11 перевищує масу Сонця приблизно в мільйон разів. Незважаючи на відсутність зображень об'єкта, астрономи виявили характерні ознаки, такі як акреційний диск, ореол з газу та пилу, що швидко обертаються навколо космічної воронки.

Вчені припускають, що вивчення найдавніших чорних дір, маса яких перевищує в мільярди разів масу Сонця, може пролити світло на механізми зростання та еволюції їх гігантських аналогів у центрах галактик, таких як Чумацький Шлях.

До недавнього часу вважалося, що еволюція надмасивних чорних дірок відбувалася за допомогою поступового об'єднання, подібно до формування снігової грудки протягом майже 14 мільярдів років. Однак цей сценарій не повною мірою може пояснити значні розміри сучасних надмасивних чорних дірок.

Зображення галактики GN-z11 (фото: The Guardian)

Припущення

Одне із запропонованих пояснень, відоме як "сценарій важкого насіння", передбачає, що ранні чорні діри сформувалися в результаті прямого колапсу величезних хмар газу, а не із залишків зірок, що згоріли, та які зазнали руйнування під впливом своєї власної гравітації в кінці свого еволюційного циклу.

Альтернативна гіпотеза полягає в існуванні так званих первинних чорних дір, які утворилися під час космічної інфляції - періоду, коли Всесвіт розширювався зі швидкістю, що перевищує швидкість світла. Цей процес стався невдовзі після Великого вибуху. Запропонована версія може переглянути багато затверджених законів формування космічних об'єктів.

Висновки

Отримані результати є останніми в серії приголомшливих відкриттів, зроблених космічною обсерваторією NASA через два роки після її запуску.

"Джеймс Вебб" має приблизно в сто разів більшу чутливість у порівнянні з попередніми телескопами, такими як телескоп Хаббл, особливо у виявленні інфрачервоного світла - частини електромагнітного спектру, що використовується для вивчення найбільш віддалених об'єктів.