Вивісили над ратушею у Львові: коли та як вперше українці публічно побачили синьо-жовтий стяг

Історія виникнення українського стягу

Синій та жовтий (золотий) кольори використовувалися ще на гербі Королівства Руського XVI століття. Вони також були на гербах руських земель, князів, шляхти й міст середньовіччя і раннього нового часу.

Від XVI століття козаки Війська Запорозького використовували в невеликій кількості прапори-хоругви синьо-жовтих барв, а вже з 1710 років - синьо-жовті козацькі прапори стали переважати серед козацьких хоругві.

Здебільшого прапори виготовляли з синього полотнища з нашитим на ньому лицарем у золотих чи червоних шатах, з золотим орнаментом та арматурою. У 1803 році з'явився інший прапор - синьо-жовтий з червоним хрестом посередині. Це був прапор Чорноморського козацького війська.

Вперше вивісили на ратуші

А от сучасний синьо-жовтий прапор був уперше зафіксований 25 червня 1848 року у Львові. І сталося це після революції "Весна народів". Початок 1848 року в історії ознаменувався низкою буржуазно-демократичних революцій у Франції, Італії, Німеччині, Австрії. Основною складовою стали визвольні рухи багатьох національно-поневолених народів Східної та Центральної Європи.

13 березня на вулицях Австрії виросли перші барикади, а через декілька днів було проголошено першу австрійську конституцію у Відні.

Усі революційні події надали розмаху національно-визвольному руху в Східній Галичині. Уряд монархів Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину. Основою реформи був викуп селянських земель державою, який селяни мали відшкодувати протягом 40 років.

19 квітня 1848 року львівські українці від імені всіх українців Галичини подали на ім'я цісаря петицію з низкою дипломатичних вимог. Там зазначалося, що українці становлять частину великого слов'янського народу, що вони автохтони в Галичині й мали колись державну самостійність, цінують свою націю і хочуть її зберегти. Також були такі вимоги:

• введення української мови у народних і вищих школах
• видання державних законів українською мовою, яку урядовці повинні обов'язково знати
• зрівняти в правах духівництво всіх обрядів і надати українцям доступ до всіх державних установ

У результаті дальшого розвитку революції в Галичині виникли національно-політичні організації. 2 травня 1848 року представники демократичних кіл українства, зокрема світської інтелігенції та греко-католицького духівництва на чолі з перемишльським єпископом Григорієм Яхимовичем, утворили у Львові Головну Руську Раду, що стала першою українською організацією.

Як постійно діючий орган, вона мала представляти українське населення Східної Галичини перед центральним урядом. Її друкованим органом стала "Зоря Галицька" - перша у Львові газета українською мовою.

А 25 червня 1848 року за рішенням Головної руської ради над Львівською ратушею був вивішений синьо-жовтий стяг. Проте, провисів він недовго - всього декілька днів.

Згодом польська Центральна національна рада, яка хотіла, аби поляки та українці були разом, виказала незадоволення діяльністю Головної Руської Ради. Вони протестували проти петицій, створювали свої організації та друковані видання.

В кінці ГРР створила національну гвардію, на Підкарпатті для боротьби з угорськими загонами - народну самооборону та батальйон гірських стрільців.

А у червні 1851 року діяльність Головної Руської Ради була припинена.

Популярність стяга стала більша

Однак стяг, який українці Королівства Галичина й Володимирії вивісили над Львівською ратушею як національний прапор, почав набувати популярності.

Після Революції 1905 року його почали використовувати у Наддніпрянській Україні. А під час Української революції 1917-1921 років цей стяг був державним прапором Української Народної республіки та Української держави.

1938-1939 - був прапором Карпатської України, у 1941 році - прапором Української Держави.

За радянських часів синьо-жовтий стяг використовувався підпільно, бо в СРСР каралося його використання - ув'язненням на 2 роки.

А в 1991 році, після розпаду СРСР, прапор почали використовувати як державний стяг незалежної України. У вересні Президія Верховної Ради юридично закріпила статус офіційного прапора країни та призначила дату Дня Державного прапора - 23 серпня.