Українська кримінологія за часи незалежності нашої країни має свій рейтинг кривавих маніяків, які роками наводили жах на українців та шокували жорстокістю своїх злочинів.
Про 5 найжорстокіших вбивць незалежної України читайте у матеріалі РБК-Україна (проект Styler).
При підготовці публікації використали матеріали: Вікіпедії, Segodnya, Кримінальна Україна, Siver.com.ua.
Онопрієнка називають одним з найжорстокіших вбивць незалежної України та XX століття. На його совісті вбивства 52 людей, в тому числі 11 дітей, у яких він так і не розкаявся...
Анатолій народився у Житомирській області у 1959 році. Коли йому було рік, його покинув батько, а ще через два роки померла мама, тому спершу його виховували бабуся та тітка, а пізніше віддали у дитячий будинок.
Молодість Анатолія пройшла доволі благополучно - певний час він працював моряком, тому об'їздив увесь світ. Пізніше він зізнався, що заздрив людям за кордоном, які краще жили, ніж громадяни СРСР. У той час Онопрієнко одружився, мав сина, великий будинок і доволі багато грошей. Втім восени 1989 року він покинув родину і не давав знати про себе протягом 6 років.
Саме в цей рік він почав вбивати. Основний його мотив - матеріальна нажива. Правда він згодом зізнався, що отримував задоволення від цього. Під час першої хвилі він вбив 9 людей, а тіла спалив. У той час він навіть не потрапив під підозру.
Після цього маніяк тривалий час нелегально жив у Європі, за дрібні злочини сидів у тюрмі у Німеччині. Коли його депортували в Україну, він уже мав величезну ненависть до заможних людей. У 1995 році розпочалася друга хвиля вбивств. Його жертвами стали ще 43 людини.
У цей період його жорстокість досягла максимуму і наводила жах на всю Україну - він вбивав цілі сім'ї. Під час одного пограбування він вбив родину Зайченків із чотирьох осіб, у тому числі 3-місячне немовля. А в селі Братковичі Львівської області він убив відразу 7 осіб. Пізніше стало відомо, що іноді він ще й ґвалтував жертв.
Онопрієнка арештували у квітні 1996 року в Яворові. За однією версією його здав зведений брат, за іншою - його співмешканка. Його засудили до смертної кари, втім через те, що згодом її скасували в Україні, вирок замінили довічним ув'язненням. Маніяк помер від серцевого нападу у 2013 році у віці 54 років.
У 2021 році митрополит Павло, більш відомий, як Паша Мерседес, колишній настоятель Києво-Печерської Лаври, в інтерв'ю серіалу "Прочанка", який зняла Оксана Марченко, розповів, що Онопрієнко сповідався у нього й зізнавався у вбивствах. Анатолій пропонував здати його в поліцію, але митрополит відговорив від цієї ідеї і просто відпустив його гріхи.
Сергій Ткач - серійний вбивця, ґвалтівник і педофіл, який своїми злочинами наводив жах на українців з 1980 по 2005 рік. Доведено, що він зґвалтував та вбив 37 дівчат та молодих жінок, хоч сам маніяк заявляв, що вбив понад 100 жертв. Ткач нападав в основному на дівчаток віком 8-17 років.
Ткач народився у Кемеровській області в Росії в 1952 році, з дитинства захоплювався важкою атлетикою, навіть став кандидатом у майстри спорту, але через травму змушений був покинути тренування.
Був у лавах Радянської армії, а потім працював експертом-криміналістом. Він тричі одружувався і завів 4 дітей. Після останнього розлучення багато переїжджав. Згодом він жив у місті Павлоград Дніпропетровської області, а тоді у місті Пологи Запорізької області, саме звідси й пішли його прізвиська "Павлоградський маніяк" і "Пологівський маніяк".
За словами Ткача, вперше він убив молоду жінку у Криму й сам зателефонував у поліцію, аби анонімно повідомити, де знаходиться тіло. Протягом наступних 25 років він полював переважно на дівчаток від 8 років, яких жорстоко душив, а після цього ґвалтував й забирав деякі їхні особисті речі, як трофеї, які нагадували йому про вбивства.
Його не могли зловити протягом 25 років. Замість душителя Ткача відсиділи семеро невинних (за іншими даними - 9). Останнім для маніяка стало вбивство сусідської 9-річної дівчинки, яке він здійснив зовсім поряд з будинок, а потім ще й прийшов на її похорон.
У той день односелець і колега Ткача побачив його у компанії дівчинки, саме він про це заявив у поліцію. Коли правоохоронці прийшли його арештовувати, маніяк заявив "Я чекав вас 25 років". При обшуку будинку слідчі знайшли речі вбитих дітей і дівчат. За численні злочини його засудили до довічного ув'язнення.
Вважається, що саме знання криміналістики дозволило йому так багато років уникати покарання. Його називають одним із найхитріших маніяків. Сам Ткач заявляв, що вбивав, щоб показати "повну профнепридатність оперативників", натомість судовий психіатр заявив, що маніяк здійснював злочини, щоб прославитись.
Вже під час відбування довічного ув'язнення у 2015 році Ткач одружився з росіянкою Оленою Булкіною, яка була молодшою від нього на 38 років. У віці 64 років він знову став батьком - у нього народилася донька.
Помер маніяк від серцевого нападу в 66 років. Його тіло ніхто не забрав для поховання, тож його похоронили тюремні працівники.
Свою назву банда отримала від імені одного із ватажків - Артура Сушка. Це була організована злочинна група, яка у 1998-2003 років орудувала у Львівській, Рівненській, Тернопільській областях та у Києві. Вони вчинили 22 розбійні напади і кілька вбивств.
Житель Жовкви Степан Максимів почав збирати банду, у яку спершу увійшло 9 місцевих чоловіків. Згодом злочинне угрупування розрослося до 30 осіб. Серед них - дві жінки. Одна була вчителькою української мови, тому наймалась у багаті родини нянею або вихователькою, інша - доглядальницею. Обидві вони були навідницями бандитів.
Спершу банда збирала базу даних про потенційних жертв - заможних людей, а тоді вчиняла напад. Також вони вчиняли нальоти на установи, підприємства та АЗС.
За правилами банди було суворо заборонено вживати наркотики чи алкоголь під час нападу. Також вважається, що злочинці мали "свою людину" у правоохоронних органах.
Розбійні напади злочинці вчиняли вночі, своїх жертв вони катували, вимагаючи гроші та коштовності. Вони знущалися навіть над вагітними та дітьми.
Під час нападу на львівського високопосадовця вони довго його катували, але той не зізнався, де гроші. Тоді бандити почали різати його сина, вагітна дружина жертви не витримала і видала схованку. Тоді злочинці вкрали кілька сотень тисяч доларів.
Одного разу злочинці під час нападу зв'язали жінку, поклали на диван і накрили ковдрою. Жертва задихнулася від нестачі повітря. А при спробі схопити Артура Сушка, він застрелив двох поліцейських.
Наприкінці 2003 року слідчі зловили Сушка, а через місяць Максиміва. Вони почали здавати своїх спільників. У 2012 році Артура засудили до довічного ув'язнення. Його 18 поплічників отримали від 10 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також їх зобов'язали виплатити потерпілим моральну шкоду.
Мешканці Дніпра (тоді Дніпропетровська) Віктор Саєнко та Ігор Супрунюк були визнанні винними у вбивстві 21 людини. Тоді їм було всього по 19 років. Хлопців у пресі розвали Дніпропетровськими маніяками. Вони мали спільника - Олександра Ганжу, який брав меншу участь у нападах.
Обоє молодиків походили із заможних родин. Батько Саєнка був працівником прокуратури, мати Супрунюка - високопосадова співробітниця райдержадміністрації, батько - особистий пілот Леоніда Кучми).
Головним у цьому тріо був Супрунюк. Він заохочував хлопців спершу до катування і вбивств тварин, це все вони фільмували на відео. А 2007 року вони почали нападати на людей. Першими жертвами стали хлопець і дівчина, яких молодики забили до смерті.
Хлопці діяли за однаковим сценарієм: зненацька нападали без жодних причин і розбивали голову молотком або арматурою. Усі жертви маніяків різнилися між собою віком і соціальним статусом. Їх вибирали випадково. Наймолодшій із жертв був 21 рік. Найстаршій - 70. Хлопці вбивали заради задоволення, вони не забирали коштовних речей у своїх жертв.
Маніяки могли вбити кілька людей різного віку і статі протягом однієї доби. Усі злочини знімалися на відео, його хотіли продати за кордоном після 40-го вбивства.
Хлопців упіймали і всіх трьох визнали осудними. Супрунюка і Саєнка засудили до довічного ув'язнення. Ганжу - до 9 років ув'язнення. Основним мотивом злочинів визначено збочене самоствердження молодих людей.
Під прізвиськом "Чернігівського маніяка" криється Олександр Сєргов, який в день народження Гітлера, 20 квітня 2010 року, убив у Чернігові трьох людей і одного чоловіка покалічив.
22-річний чоловік по черзі напав на трьох жінок у різних частинах міста. Жертвам було 60, 72 і 84 роки. Маніяк напав на них із саперною лопатою й обезголовив. Також він накинувся на 45-річного чоловіка, але йому вдалося відбитись від Сєргова й згодом скласти фоторобот, за допомогою якого наступного дня вловили злочинця.
Маніяк був прихильником нацистської ідеології, тому свої злочини він вчинив саме в день народження Адольфа Гітлера. Психіатри визначили, що він страждав на шизофренію й чув голоси. Тому суд визнав його неосудним і йому призначили примусове лікування в психіатричній клініці з посиленим наглядом. Родичі жертв були незадоволені таким вироком.
Раніше ми писали про те, як живуть довічно ув'язнені.
Читайте також про жорстоке вбивство українки у Норвегії.