В неділю 28 квітня відзначають одне з найбільших свят перед Великоднем - Вербну неділю, після якої починається Страсний тиждень. Цього дня церква вшановує апостолів від семидесяти Ясона і Сосипатра, а також Львівську ікону Божої матері.
Про традиції, заборони і головні прикмети цього дня, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler).
Використані джерела для підготовки матеріалу: сайт ПЦУ, Церковний календар, Місячний календар.
Вважається, що у Вербну неділю, яку також називають цвітоносною, Ісус прибув до Єрусалима після воскресіння Лазаря. Тому це свято на честь чудес Христа також має назву Вхід Господній в Єрусалим.
Сьогодні дозволено їсти рибу, в церквах відбуваються вечірні і ранні служби, на Літургії співають антифони. Також моляться до Львівської ікони Божої матері, яка вважається однією з найдавніших чудотворних ікон, написаних ще євангелістом Лукою.
На Вербну неділю освячують гілочки верби, якими жартівливо б'ють друзів і родичів з фразою "Не я б'ю - верба б'є". Освячені гілочки приносять додому, саджаючи у саду або ж зберігаючи біля ікон до наступного року.
За дубом цього дня предки визначали час засіювання гороху - якщо на деревах багато листя, починали сіяти.
Святий мученик Ясон разом з Сосипатром був учнем апостола Павла. Проповідуючи християнську віру по різних країнах, Сосипатр і Ясон дісталися одного острова, де заснували церкву.
Правитель острова був проти християнства, тож звелів кинути помічників Павла до в'язниці. Проте й там проповідування Ясона та Сосипатра не припинилися - відтак християнство прийняли в'язні-розбійники, варта і донька правителя - Керкира.
Розгніваний правитель стратив Керкиру, проте загинув в штормі переслідуючи жителів міста, які разом з Ясоном і Сосипатром перебралися на інший острів. Ясон з Сосипатром стали апостолами й дожили до старості, проповідуючи вчення і допомагаючи оточенню.
До речі, раніше ми розповідали про те, чому освячують вербу.
Читайте також, як святкували Великдень наші предки.